Рішення № 36307280, 17.12.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/8322/2012

№ производства 2/646/224/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участі секретарів Лебідь О.В., Струк Я.М., Зеленцової О.В., Шеховцової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Харківської районної споживчої спілки Харківської облспоживспілки, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, - про визнання наймачами, визнання права постійного проживання та права пріоритетної покупки, визнання недійсним договору купівлі-продажу та дарування квартир, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом, який ними неодноразово уточнювався. Остаточною редакцією позовних вимог (т.2 а.с.71-77) є:

-визнати позивачів наймачами квартир №6, 10, 11 у будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові;

-визнати за позивачами право постійного проживання у вищевказаних квартирах;

-визнати за позивачами право пріоритетної покупки цих квартир;

-визнати недійсними договори купівлі-продажу вищевказаних квартир від 16.07.2012р., посвідчені приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 (реєстрові номери №673, 670, 667), укладені між Харківською районною споживчою спілкою Харківської облспоживспілки та ОСОБА_4, з застосуванням наслідків визнання договору недійсним шляхом повернення сторін у попередній стан;

-визнати недійсними договори дарування вищевказаних квартир від 11.08.2012р., посвідчені приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 (реєстрові номери №759, 763, 761), укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з застосуванням наслідків визнання договору недійсним шляхом повернення сторін у попередній стан.

Позов, з урахуванням уточнень, обґрунтований тим, що позивачі постійно проживають та зареєстровані у квартирах №№6, 10, 11 будинку готельного типу №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові. Ці квартири представляють собою єдину секцію в двоповерховому будинку, що мають спільний вихід, єдиний коридор та спільні допоміжні приміщення: кухню, туалет та інші. Ще у 1960-хх роках у ці квартири після надання в якості постійного місця проживання оселилась ОСОБА_7, яка була свекрухою співпозивачки ОСОБА_1 та, відповідно, бабкою співпозивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_7 працювала у Харківській райспоживспілці більше 30 років. Вона мешкала у цих приміщення спільно з сином ОСОБА_8, де вони і були прописані. З 1982 року, коли співпозивачка ОСОБА_1 уклала шлюб зі ОСОБА_8, вона стала проживати у спірних квартирах разом з чоловіком та його матірю ОСОБА_7 Діти подружжя ОСОБА_8 співпозивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з народження мешкають у вищевказаних квартирах. Після розлучення з чоловіком ОСОБА_1 отримала окремий ордер на житло і на її імя були відкриті окремі особові рахунки спочатку на кімнати №39 та №47 на підставі розпорядження №5а Правління Харківської райспоживспілки від 24.02.1998р., а в подальшому на кімнати №10/7 на підставі розпорядження №26 Правління Харківської райспоживспілки від 14.08.1998р. В подальшому замість кімнати №7 родині ОСОБА_1 було надано кімнату №6. Таким чином ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_2 стала проживати у кімнатах (квартирах) №№6, 10, а її син ОСОБА_3 був прописаний та проживав у кімнаті №11 разом з бабкою ОСОБА_7 На теперішній час позивачі як родина проживають у кімнатах (квартирах) №№6, 10, 11 у будинку №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові. Позивачі вважають, що вони стали проживати у спірних житлових приміщеннях спочатку на правах членів сімї наймача ОСОБА_7, а потім отримали право проживання у спірних квартирах за розпорядженням власника житла Харківської райспоживспілки. Тому позивачі, впевнені, що мають право на постійне проживання у спірних квартирах, мають бути визнані наймачами квартир та придбати їх у власність на підставі договору купівлі-продажу, скориставшись переважним правом на покупку об'єкту найму. В липні 2012 року вони звернулися до Харківської райспоживспілки з заявою про придбання у власність спірних квартир, але Голова Правління райспоживспілки повідомив їм, що ці квартири були продані іншій особі. Позивачі дізналися, що 16.07.2013р. між Харківською райспоживспілкою та ОСОБА_9 було укладено договори купівлі-продажу квартир №№6, 10, 11 у будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові. А 11.08.2013р. ці квартири були подаровані новим власником співвідповідачу ОСОБА_5 Позивачі вважають, що продаж спірних квартир було вчинено Харківською райспоживспілкою в порушення вимог ст.777 ЦК України, якою передбачено переважне право наймача на придбання житла. Тому, на переконання позивачів, спірні договори купівлі-продажу є недійсними. Також позивачі оспорюють дійсність спірних договорів дарування, посилаючись на те, що вони були укладені наступного дня після реєстрації права власності за ОСОБА_10, що, на думку позивачів, також свідчить про їх недійсність.

У судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_11 підтримали уточнені позовні вимоги та підтвердили фактичні обставини, якими вони обґрунтовані.

Представник співвідповідача Харківської райспоживспілки заперечувала проти позову, посилаючись на те, що реєстрація місця проживання позивачів у спірних квартирах не надає їм статусу наймачів цього житла. Свого часу вони зверталися до Харківської райспоживспілки з заявою про безоплатну передачу їм у власність спірних квартир шляхом приватизації, але їм було розяснено, що на це житло правовий режим приватизації не розповсюджується, а Харківська райспоживспілка як власник спірних квартир і будинку №23 про вул.Кузнечній в цілому може здійснити відчуження квартир за договором купівлі-продажу. Але позивачі не здійснили жодних дій з метою укладення такого правочину, тому Харківська райспоживспілка, реалізуючи свої право власності, продала квартири ОСОБА_4

Співвідповідач ОСОБА_4 також заперечувала проти позову та пояснила, що 16.07.2013р. вона придбала спірні квартири у Харківської райспоживспілки для того, щоб в подальшому подарувати їх своєму синові ОСОБА_5 Коли вона укладала спірні договори купівлі-продажу квартир, вона була обізнана лише про факт реєстрації в них позивачів, але її було впевнено, що вони фактично там не мешкають.

Співвідповідач ОСОБА_5 та третя особа приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_12 в судове засідання не зявилися, раніше кожен з них окремо подавав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом зясовано такі факти та відповідні їм правовідносини.

Харківська райспоживспілка є власником будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові, що підтверджується копією угоди від 31.07.1949р., постанови №824 Правління Харківської райспоживспілки від 04.08.1449р., архівного витягу с рішення №446 виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих (т.2 а.с.113-119).

Згідно з копією довідки №11, виданою 13.07.2012р. «Обєднанням співвласників багатоквартирних будинків А-3, Б-2, І-2 Кузнечна-23», ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 постійно проживають та зареєстровані у квартирах №№6, 10, 11 будинку №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові (т.1 а.с.13).

Відповідно до копії довідки №Пр-84, виданої 11.05.2004р. Харківською райспоживспілкою, у квартирі №10/6 проживають та зареєстровані ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 (т.1 а.с.16).

За даними копії довідки №Пр-181, виданої 06.08.2004р. Харківською райспоживспілкою, у квартирі №11 проживають та зареєстровані ОСОБА_13 та її онук ОСОБА_3 (т.1 а.с.17).

У довідці, яка була видана позивачці ОСОБА_14 Харківською райспоживспілкою, про склад сімї та прописку зазначено, що у квартирі АДРЕСА_1 прописані та проживають: сама ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_8, їхні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та свекруха ОСОБА_1 ОСОБА_7 В той же час, у цьому документі не міститься дати його складання (т.2 а.с.219-220).

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що років 40 знає та дружить зі ОСОБА_1, знала її чоловіка ОСОБА_8 та його матір ОСОБА_13 свекруху ОСОБА_1 Родини свідка та ОСОБА_1 дружать між собою, свідок буває у ОСОБА_1 вдома у квартирі на 2-му поверсі будинку №23 по вул.Кузнечній, 23, куди свого часу переїхала жити ОСОБА_1 після укладення шлюбу зі ОСОБА_8

В судовому засіданні відповідачі не заперечували тієї обставини, що ОСОБА_7 була свекрухою ОСОБА_1 та бабкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до копії розпорядження №5а Правління Харківської райспоживспілки від 24.02.1998р. ОСОБА_1 надавалися нежилі кімнати №№39 та 47 у вищевказаному будинку (т.1 а.с.143).

Судом прийнято до уваги заперечення представника співвідповідача Харківської райспоживспілки про невідповідність цього доказу вимогам закону щодо достовірності з тих підстав, що в журналі реєстрації розпоряджень Правління райспоживспілки не міститься інформації про розпорядження під цим номером.

Але суд вважає, що для даного цивільно-правового спору ці доводи не мають суттєвого значення, оскільки суду не надано доказів скасування цього розпорядження чи визнання його недійсним (в порядку цивільного судочинства) або фальшивим (в порядку кримінального провадження). Крім того, це розпорядження не є належним доказом у розумінні ст.58 ЦПК України, оскільки не стосується безпосередньо предмету спору.

Згідно з копією розпорядження №26 Правління райспоживспілки від 14.08.1998р. Харківська райспоживспілка надала згоду на перепрописку ОСОБА_1 у квартиру №10/7 (т.1 а.с.144).

Згідно з копією розпорядження №18 від 03.06.2003р. Правління Харківської райспоживспілки надало згоду ОСОБА_1 на перепрописку у квартирі №10/6 будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові, та відкриття особового рахунку на цю квартиру на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.2 а.с.84).

Судом прийнято до уваги заперечення представника співвідповідача Харківської райспоживспілки про невідповідність цього доказу вимогам закону щодо достовірності доказу з тих підстав, що підпис на цьому документі виконано не Головою Правління райспоживспілки ОСОБА_16, а головним бухгалтером Дорошенко, а також оскільки в журналі реєстрації розпоряджень Правління райспоживспілки міститься інформація щодо розпорядження під цим номером з іншого предмету.

Але суд вважає, що для даного цивільно-правового спору ці доводи не мають суттєвого значення, оскільки суду не надано доказів скасування цього розпорядження чи визнання його недійсним (в порядку цивільного судочинства) або фальшивим (в порядку кримінального провадження). Крім того, позивачі не несуть відповідальності за зміст документу, виданого Харківською райспоживспілкою.

В той же час, це розпорядження не є ордером на службове жиле приміщення у розумінні 122 Житлового кодексу України або договором найму у розумінні ст277. Цивільного кодексу України (1963р.) чи ст.810 ЦК України 2003р.

Також суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження видачі позивачам чи членам їх родини ордеру на квартиру АДРЕСА_2, а також доказів укладення договору найму з Харківською райспоживспілкою на цю квартиру.

Що стосується наданої позивачами трудової книжки на ім'я ОСОБА_13, на підтвердження того, що на підставі трудових відносин цієї особи з Харківською райспоживспілкою ця організація надала їй для проживання спірну квартиру, то суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок про достовірність та допустимість цього доказу у зв'язку з фізичним станом цього документу. В той же час встановлення обставин у справі не може ґрунтуватися на припущеннях.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він є головою «Обєднання співвласників багатоквартирних будинків А-3, Б-2, І-2 Кузнечна-23», на баланс якого Харківською райспоживспілкою передано в обслуговування житловий багатоквартирний будинок №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові. Свідок знає позивачів у звязку з тим, що вони зареєстровані у спірних квартирах цього будинку.

За довідкою №7, виданою 25.08.2011р. «Обєднанням співвласників багатоквартирних будинків А-3, Б-2, І-2 Кузнечна-23», ОСОБА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у кімнатах №№6 та 10 будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові; у кімнаті №11 зареєстрований та проживає син ОСОБА_1 ОСОБА_3 За даними технічного паспорту кімнати №№6, 10 та 11 фактично розташовані у одній комунальній квартирі, оскільки мають один спільний коридор, одну спільну кухню, санвузол та інші допоміжні приміщення; кімнати №№6, 10 та 11 мають один спільний вхід та вихід на сходову клітину та відокремлені від інших квартир цього будинку (т.2 а.с.225).

Згідно листа №24/3407 від 05.12.2013р. Червонозаводського РВ у м.Харкові ГУДМС України у Харківській області за даним и ОСББ «вул..Кузнечна, 23» :

-ОСОБА_1 з 04.10.1982р. по 21.08.1998р. була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2; з 20.06.2003р. по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/6;

-ОСОБА_2 з 20.06.2003р. по теперішній час зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/6;

-ОСОБА_3 з 29.01.2002р. по теперішній час зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повідомити підстави для реєстрації та зняття з реєстрації вищевказаних осіб у жилих приміщеннях будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові та надати копії цих документів цей відділ ГУДМС не має можливості у звязку з тим, що термін їх зберігання сплив і вони знищені (т.2 а.с.236).

13.07.2011р. від ОСОБА_3 до Харківської райспоживспілки надійшла заява про те, що він бажає скористатися своїм конституційним правом на приватизацію зайнятого ним житла кімнати №11 у будинку №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові, у звязку з чим просить споживспілку надати йому необхідну для приватизації документацію, у тому числі, письмову згоду райспоживспілки на передачу йому у власність вказаного житлового приміщення (т.1 а.с.89).

Також 13.07.2011р. на адресу райспоживспілки надійшла аналогічна заява від ОСОБА_2 щодо кімнати №10/6 (т.1 а.с.90).

29.07.2011р. Харківська райспоживспілка надала заявниці ОСОБА_2 письмову відповідь про те, що нею зайнято дві окремі квартири з різною нумерацією №6 загальною площею приватної частини квартири 24,6 кв.м та №10 загальною площею приватної частини квартири 18,4 кв.м у будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові, які належать на праві власності Харківській райспоживспілці. У цьому листі райспоживспілка посилалась на незаконність зайняття позивачкою цих квартир, вимагала звільнити квартиру №6 та повідомляла про те, що у даному випадку може бути розглянуто лише питання переходу права власності на квартиру №10 з укладенням договору купівлі-продажу (т.1 а.с.91).

Цей лист було отримано позивачкою ОСОБА_2 04.08.2011р. (т.1 а.с.92).

Також 29.07.2011р. Харківська райспоживспілка надала заявнику ОСОБА_18 письмову відповідь про те, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності Харківській райспоживспілці, тому у даному випадку може бути розглянуто лише питання переходу права власності на квартиру №11 з укладенням договору купівлі-продажу (т.1 а.с.93).

Цей лист було отримано позивачем ОСОБА_3 04.08.2011р. (т.1 а.с.94).

01.09.2011р. співпозивачі ОСОБА_3 звернулися до адміністрації Червонозаводського району м.Харкова та Харківської райспоживспілки з заявою про зміну умов договору найм житлового приміщення та прийняття рішення про укладення одного договору найму жилого приміщення і виписку одного особового рахунку на квартири №10/6 та №11 на всю сімю ОСОБА_3 спільно, а також про присвоєння всій квартирі одного номеру (т.1 а.с.98).

29.09.2011р. Харківська райспоживспілка надала позивачам письмову відповідь про те, що квартири №№6, 10, 11 у будинку №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові належать Харківській райспоживспілці на праві власності, а між ОСОБА_2 та Харківською райспоживспілкою не укладалося договорів найму на спірні приміщення, і оплату за ці приміщення райспоживспілка від ОСОБА_2 не отримує (т.1 а.с.101).

Цей лист позивачі отримали 04.10.2011р. (т.1 а.с.102).

30.07.2012р. вони звернулися до Харківської райспоживспілки з заявою про розгляд питання про укладення зі ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартир №10/6 та №11 за прийнятною для сторін ціною (т.1 а.с.103).

21.08.2012р. Харківська райспоживспілка надіслала позивачам лист №37, яким повідомляла про те, що, оскільки позивачі 2008 році відмовились від купівлі спірних квартир та оскільки з позивачами з 2005 року рахується непогашена заборгованість по квартирній платі, Харківська райспоживспілка реалізувала своє право власника та здійснила продаж спірних квартир іншій особі (т.1 а.с.105, 106).

Випискою з протоколу позачерговою конференції споживчої кооперації Харківського району від 08.06.2012р. підтверджено прийняття рішення про продаж квартир у будинку №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові за ціною, не нижче експертної оцінки (т.1 а.с.104).

За умовами договору купівлі-продажу квартири, укладеного 16.07.2012р. та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 в реєстрі за №667, Харківська райспоживспілка продала, а ОСОБА_4 купила квартиру №11 у будинку готельного типу №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові, за 33900,00 грн. (т.1 а.с.18-21).

09.08.2012р. право власності ОСОБА_4 на квартиру №11 у будинку готельного типу №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові було зареєстроване, про що видано відповідний витяг (т.1 а.с.117).

11.08.2012р. ця квартира була подарована ОСОБА_4 своєму синові ОСОБА_5, про що укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 в реєстрі за №761 (т.1 а.с.22-24).

За умовами договору купівлі-продажу квартири, укладеного 16.07.2012р. та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 в реєстрі за №670, Харківська райспоживспілка продала, а ОСОБА_4 купила квартиру №10 у будинку готельного типу №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові, за 21000,00 грн. (т.1 а.с.28-30).

09.08.2012р. право власності ОСОБА_4 на квартиру №1о у будинку готельного типу №23 по вул.Кузнечній у м.Харкові було зареєстроване, про що видано відповідний витяг (т.1 а.с.119).

11.08.2012р. ця квартира була подарована ОСОБА_4 своєму синові ОСОБА_5, про що укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 в реєстрі за №763 (т.1 а.с.23-27).

За умовами договору купівлі-продажу квартири, укладеного 16.07.2012р. та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 в реєстрі за №673, Харківська райспоживспілка продала, а ОСОБА_4 купила квартиру №6 у будинку готельного типу №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові, за 178900,00 грн. (т.1 а.с.34-37).

09.08.2012р. право власності ОСОБА_4 на квартиру №6 у будинку готельного типу №23 по вул..Кузнечній у м.Харкові було зареєстроване, про що видано відповідний витяг (т.1 а.с.118).

11.08.2012р. ця квартира була подарована ОСОБА_4 своєму синові ОСОБА_5, про що укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 в реєстрі за №759 (т.1 а.с.31-33).

Та обставина, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про народження (т.1 а.с.114-116).

09.08.2012р. у технічні паспорти на спірні квартири було внесено зміни, повязані зі зміною їх власника на ОСОБА_4, а також 23.08.2012р. у звязку з реєстрацією права власності на це нерухоме майно за ОСОБА_5 (т.1 а.с.108-113, 120-121).

Таким чином судом встановлено, що позивачі не є наймачами спірних квартир у розумінні статті 227 Цивільного кодексу України (1963р.) та ст.810 ЦК України (2003р.).

Оскільки спірні правовідносини в частині, що стосується позовних вимог про визнання позивачів наймачами спірних квартир, виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, то за правилами п.4 Прикінцевих та перехідних положень норми цього кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, які продовжують існувати після набрання ним кодексу.

Так, статтею 277 ЦК України 1963р. було надане наступне визначення договору найму жилого приміщення: користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається між наймодавцем

житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст.810 ЦК України 2003р. за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Договір найму житла укладається у письмовій формі (ст..811 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Тобто правовідносини з реєстрації місця проживання особи є публічно-правовими відносинами між фізичною особою та державою в особі компетентного органу і не породжують підстав для виникнення приватно-правових цивільних правовідносин з приводу найму житла, які врегульовано нормами Цивільного кодексу та нормами Житлового кодексу. Навпаки, договір найму може бути однією з підстав для такої реєстрації.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини не розповсюджується правовий режим, визначений частиною 2 статті 777 Цивільного кодексу України щодо переважного права наймача на придбання речі, переданої у найм, якщо такий наймач належно виконує свої обовязки за договором найму.

З тих же підстав суд вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосована норма частини 2 статті 106 ЖК України, згідно з якою у разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачами права постійного проживання, то це є неналежним засобом захисту цивільного права у розумінні ст.16 ЦК України та враховуючи, що у даному випадку ці правовідносини регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». В той же час ті доводи, які позивачі та їх представник приводили в обґрунтування саме цієї позовної вимоги, можуть бути використані ними у запереченнях у випадку предявлення до них відповідного позову.

Також суд вважає, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу та дарування з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, Харківська райспоживспілка, укладаючи спірні договори купівлі-продажу з ОСОБА_4, діяла як власник спірних квартир згідно наданого законом права розпорядження належним їй майном. Що стосується підстав недійсності спірних правочинів купівлі-продажу та дарування, то в судовому засіданні їх встановлено не було.

Проаналізувавши всі встановлені судом обставини, які мають значення для справи, та докази по справі у їх сукупності та взаємозвязку, суд приходить до висновку, що позивачами під час судового розгляду справи не було доведено тих обставин, на які вони посилались як на підставу своїх позовних вимог, з урахуванням уточнень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-11, 58-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Харківської районної споживчої спілки Харківської облспоживспілки, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, - про визнання наймачами, визнання права постійного проживання та права пріоритетної покупки, визнання недійсним договору купівлі-продажу та дарування квартир.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті у цій справі Червонозаводським районним судом м.Харкова ухвалою від 25.09.2012р., скасувавши арешт, який було накладено на квартири АДРЕСА_3Кузнечній, 23 у м.Харкові, а також заборону органу державної реєстрації КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» здійснювати будь-яке переоформлення права власності на квартири АДРЕСА_3Кузнечній, 23 у м.Харкові.

Заходи забезпечення позову залишаються в силі до набрання цим рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були пристуні під час проголошенні рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.С.Блага