Рішення № 36307277, 17.12.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/3598/13-ц

2/119/1767/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Бистрякової Д.С.,

при секретарі Аніщенко О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Феодосійської міської Ради АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, встановлення факту проживання однією сімєю в період з 30 березня 2000 року по 22.12.2006 року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5, доповнивши позовні вимоги (а.с. 2,75,88), звернулася до суду з позовом до Феодосійської міської Ради АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, будинок № 41-а, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, а саме на ? частку зазначеної квартири, встановлення факту проживання однією сімєю з ОСОБА_7 в період з 30 березня 2000 року по 22.12.2006 року.

Вимоги мотивовані тим, що позивачка з ОСОБА_7 з 1996 року по 22.12.2006 року проживала однією сімєю, але не перебували у шлюбі між собою. Шлюб між позивачкою та ОСОБА_7 був зареєстрований 22.12.2006 року. До реєстрації шлюбу, а саме 06.09.2005 року на імя ОСОБА_7 на спільні кошти було придбано квартиру № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, будинок № 41-а. В подальшому позивачка разом з ОСОБА_7 заселилися у зазначену квартиру і разом мешкали в неї до часу смерті ОСОБА_7, який помер 23.10.2012 року. На укладення договору купівлі-продажу квартири № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, будинок № 41-а, позивачка давала ОСОБА_7 згоду, яку викладено у нотаріально посвідченої заяві та про що відображено у договорі купівлі-продажу від 06.09.2005 року. Квартиру придбано за сумісні кошти позивачки та ОСОБА_7. Після смерті чоловіка виникла необхідність в отриманні свідоцтва про право власності на подружню частку на ? частину квартири, проте нотаріус не може видати позивачці такий документ, оскільки на час придбання квартири вона не була у зареєстрованому шлюбі зі своїм чоловіком.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 06.08.2013 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.35).

Представник позивача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, що зазначені в позові, та пояснив, що позивачка з ОСОБА_7 з 1996 року по 22.12.2006 року проживала однією сімєю, але не перебували у шлюбі між собою. До 2000 року ОСОБА_7 перебував у шлюбі з іншою жінкою. Шлюб між позивачкою та ОСОБА_7 був зареєстрований 22.12.2006 року. До реєстрації шлюбу, а саме 06.09.2005 року на імя ОСОБА_7 на спільні кошти його та позивачки було придбано квартиру № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, будинок № 41-а. З 2000 року ОСОБА_7 та позивачка проживали разом у її квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. З 2002 року ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою зазначеної квартири. В подальшому позивачка разом з ОСОБА_7 заселилися у квартиру АДРЕСА_2, де вони разом мешкали до часу смерті ОСОБА_7, який помер 23.10.2012 року. На укладення договору купівлі-продажу квартири № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, будинок № 41-а, позивачка давала ОСОБА_7 згоду, яку викладено у нотаріально посвідченої заяві, в якої зазначено, що ОСОБА_7 діє за згодою ОСОБА_5, з якою проживає однією сімєю, але не перебуває з нею шлюбі, що відображено у тексті договорі купівлі-продажу від 06.09.2005 року. Квартиру придбано за сумісні кошти позивачки та ОСОБА_7. Так, відповідно до умов п.4 договору купівлі-продажу від 06.09.2005 року, під час укладання цього договору позивачка та ОСОБА_7 передали продавцю 20000,00 грн., залишившуюся суму 62000,00 грн. необхідно було сплатити продавцю у строк до 12.09.2005 року. 07 вересня 2005 року позивачка уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» кредитний договір №199-06, за яким отримала кредит у розмірі 62000,00 грн. на купівлю квартири. В день укладання кредитного договору, банком з ОСОБА_7 було укладено іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель передав кредитору в іпотеку квартиру АДРЕСА_2. Кошти у розмірі 62000,00 грн., яки позивачка отримала за кредитним договором, вона разом з ОСОБА_7 08.09.2005 року передали продавцю спірної квартири. Позивачка у 2007 році повністю погасила кредит за зазначеним кредитним договором. Весь час спільного проживання з ОСОБА_7 позивачка постійно працювала, займалася підприємницької діяльністю, отримувала прибутки, яки, в тому числі, витрачала на погашення кредиту, який отримала на придбання спірної квартири.

Представник відповідача Феодосійської міської ради не зявився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник, який діє на підставі належним чином оформлених довіреностей, позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення (а.с.84-86), та пояснили, що після смерті ОСОБА_8, який був батьком відповідачів, вони своєчасно звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємці першої черги за законом. Квартира АДРЕСА_2 не є спільною власністю подружжя ОСОБА_7 та позивачки, оскільки, її було придбано ОСОБА_7 за власні кошти до укладення шлюбу з позивачкою. Так, у нотаріально посвідчено заяві продавця спірної квартири, зазначено, що він отримав від ОСОБА_7 грошову суму 62000,00 грн.. Позивачка не довила, що на час придбання спірної квартири вона проживала разом із ОСОБА_6 однією сімєю без реєстрації шлюбу. До 2000 року ОСОБА_7 перебував у шлюбі з матірю відповідачів.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні також пояснила, що в 2002 році її батько ОСОБА_6 познайомив її з ОСОБА_5. У 2005 році батько розповив їй, що він проживає разом з ОСОБА_5, що в неї є двоє дітей від іншого шлюбу. З іншими жінками батько її не знайомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_7 до 30.05.2000 року перебував у шлюбі з ОСОБА_9, про що зазначено у нотаріально засвідченої довіреності від 08.09.2006 року, реєстр № 1749 (а.с.76).

Позивачка ОСОБА_5 22 грудня 2006 року уклала шлюб з ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про шлюб ОСОБА_7 1-АП № 034123 від 22.12.2006 року (а.с. 7).

Договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: Україні, АР Крим, м. Феодосія, віл. Сімферопольське шосеАДРЕСА_3 на імя ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського МНО ОСОБА_10 06 вересня 2005 року, реєстр за №270 (а.с. 96,97).

ОСОБА_7 помер 23 жовтня 2012 року, про що свідчить свідоцтво про смерть ОСОБА_11 І-АП № 245318 від 24.10.2012 року (а.с. 8).

08 листопада 2012 року позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_7 (а.с. 64).

24 квітня 2013 року позивачка звернулася до нотаріуса із завою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у АДРЕСА_4, як пережившому подружжю, після смерті чоловіка ОСОБА_7 (а.с. 68).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.04.2013 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в спільному майні подружжя в звязку зі смертю іі чоловіка ОСОБА_7, померлого 23.10.2012 року, а саме на половину квартири, розташованої за адресою: Україні, АР Крим, м. Феодосія, віл. Сімферопольське шосеАДРЕСА_3 (а.с. 69). У постанові зазначено, що позивачкою надано нотаріусу договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: Україні, АР Крим, м. Феодосія, віл. Сімферопольське шосеАДРЕСА_3 на імя ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського МНО ОСОБА_10 06 вересня 2005 року, реєстр за №270. Із тексту цього договору вбачається, що ОСОБА_7 діє зі згоди ОСОБА_5 та вказано, що вони проживають однією сімєю, але без реєстрації шлюбу. Із вищевказаних документів вбачається, що обєкт нерухомості був набутий ОСОБА_7 за час сумісного проживання однією сімєю з ОСОБА_5 до реєстрації шлюбу. Нотаріус не має право встановлювати будь-яки факти самостійно, а форма видачі Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя передбачена лише у разі перевірки факту шлюбу згідно відповідного документа.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) норми СК застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. Із прийняттям Сімейного кодексу України законодавець закріпив рівні права чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, зокрема на придбане майно в період цього шлюбу. Оскільки СК набрав чинності з 1 січня 2004 року і зворотної сили не має, то положення ст.74 цього Кодексу застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після дати набрання ним законної сили.

В враховуюче наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в частині встановлення факту проживання однією сімєю з ОСОБА_7 в період з 30 березня 2000 року по 31.12.2003 року.

Відповідно до вимог ст.74 СК, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.1 ст.256 ЦПК факт проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлений у судовому порядку.

За змістом наведених вище норм правові наслідки встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без шлюбу, так і встановлення їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі ст.74 СК повязується виключно з набранням законної сили рішенням суду, яким такі юридичні факти встановлені.

Саме таку позицію викладено в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2012 року.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2000 році познайомилась з позивачкою та ОСОБА_7, яки разом проживали поряд з її квартирою, а саме у кв. № 22 цього будинку. Вони проживали, як подружжя, піклувалися один про одного, вели спільне господарство. Вона приходила до них в гості, бачила кімнату, в якої вони разом проживали, бачила особисті речі ОСОБА_7. ОСОБА_7 говорив про ОСОБА_5, як про свою дружину. Зі слів ОСОБА_7 та ОСОБА_5, свідок зрозуміла, що вони проживали разом, ще до 2000 року. Будь з якими іншими жінками вона ОСОБА_7 ніколи не бачила. У 2005 році позивачка та ОСОБА_7 розповили їй, що придбали квартиру АДРЕСА_5, на придбання якої позивачка взяла кредит.

У акті, який було складено мешканцями будинку № 39б по вул. Сімферопольське шосе у м. Феодосія, зазначено, що позивачка разом з ОСОБА_7 з 1996 року по вересень 2005 року проживали у квартирі № 22 цього будинку (а.с. 83).

У акті, який було складено мешканцями будинку № 41-а по вул. Сімферопольське шосе у м. Феодосія, зазначено, що позивачка разом з ОСОБА_7 з вересня 2005 року проживали у квартирі № 28 цього будинку до часу смерті останнього (а.с. 31).

Відповідно до особового рахунку № 3652 у квартирі № 22 у будинку 3 39б по вул. Сімферопольське шосе у м. Феодосія, основним наймачем якої є ОСОБА_5., у період з 2.11.2002 року по 18.12.2009 рік проживав та був зареєстрований ОСОБА_7 (а.с. 33).

Відповідно до особового рахунку № 28 у квартирі АДРЕСА_6 з 18.12.2009 року до часу смерті 23.10.2012 року, проживав та був зареєстрований ОСОБА_7. Також у зазначеної квартирі проживала ОСОБА_5 (а.с. 32).

З врахуванням наведеного суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання ОСОБА_5 однією сімєю з ОСОБА_7 в період з січня 2004 року по 22.12.2006 року

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині й чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч.1 ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно вимог ст.ст. 69, 70, 71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

На укладення договору купівлі-продажу квартири № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, будинок № 41-а, позивачка давала ОСОБА_7 згоду, яку викладено у нотаріально посвідченої заяві, в якої зазначено, що ОСОБА_7 діє за згодою ОСОБА_5, з якою проживає однією сімєю, але не перебуває з нею шлюбі, що відображено у тексті договорі купівлі-продажу від 06.09.2005 року (а.с. 96, 104).

Відповідно до умов п.4 договору купівлі-продажу від 06.09.2005 року та заяви продавця квартири, під час укладання цього договору, він отримав суму у розмірі 20000,00 грн., залишившуюся суму 62000,00 грн. необхідно було сплатити продавцю у строк до 12.09.2005 року (а.с. 96, 105).

07 вересня 2005 року позивачка уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» кредитний договір №199-06, за яким отримала кредит у розмірі 62000,00 грн. на купівлю квартири. В день укладання кредитного договору, банком з ОСОБА_7 було укладено іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель передав кредитору в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 77-80).

08 вересня 2005 року продавець спірної квартири отримав кошти у розмірі 62000,00 грн., про що свідчить його нотаріальна засвідчена заява (а.с. 108).

Позивачка у 2007 році повністю погасила кредит за зазначеним кредитним договором (а.с. 81).

Під час спільного проживання однією сімєю, шлюбу з ОСОБА_7, виконання зобовязань за кредитним №199-6 від 07.09.2005 року, позивачка займалася підприємницької діяльністю, отримувала прибутки, про що свідчить відомості про її реєстрацією фізичною особою підприємцем, довідками про доходи (а.с.114-118).

Враховуюче наведене, суд приходить до висновку, що квартира № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, будинок № 41-а є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_7, частки сторін визнаються рівними, тому за позивачкою повинно бути визнано право власності на її частку.

При таких обставинах, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, будинок № 41-а, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, а саме на ? частку зазначеної квартири.

Розподіл судових витрат необхідно провести відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Судовому засіданні 17.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення виконано 20.12.2013 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 328, 368 ЦК України, ст. 60, 61, 69, 70, 71, 74 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Феодосійської міської Ради АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, встановлення факту проживання однією сімєю в період з 30 березня 2000 року по 22.12.2006 року - задовольнити частково.

Встановити юридичний факт проживання однією сімєю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з січня 2004 року по 22 грудня 2006 року.

Визнати квартиру № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, будинок № 41-а спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на частку в спільному майні подружжя, яка складає ? частку квартири № 28, з закритою стоянкою для автомобіля № 4, що знаходиться за адресою: Україна, ОСОБА_6 Республіка Крим, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, будинок № 41-а.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Феодосійської міської Ради АР Крим, ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_5 судові витрати у суми 136,66 грн. відповідно з кожного.

Стягнути з Феодосійської міської Ради АР Крим, ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) недоплачений судовий збір в сумі 76,46 грн. відповідно з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст.294 ЦПК України. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_13 З оригіналом згідно -

Суддя: Секретар: