Рішення № 36306763, 19.12.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/2685/13-ц

Провадження № 2/115/1117/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" грудня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Щербіни Д.С.

при секретаріАттаровій А.Г.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 товарної біржі м. Євпаторія про визнання недійсним договору про продаж нерухомості, договору купівлі-продажу та скасування реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 товарної біржі м. Євпаторія про визнання недійсним та скасування договору про продаж нерухомості від 06.10.2008р. 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки по вул. Рибалка 90-а в с. Попівка Сакського району АР Крим, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнання недійним та скасування договору купівлі-продажу від 15.10.2008р. № 1510/15, зареєстрований на ОСОБА_4 товарній біржі, 1/2 частини будинку та скасування реєстрації права власності по вул. Рибалка 90-а в с. Попівка Сакського району АР Крим та скасування правової реєстрації вказаного договору у Кримському республіканському підприємстві «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія», мотивуючи свої позовні вимоги тим, що позивачка є власницею 1/2 частини будинку № 90-а по вул. Рибалка у с. Попівка Сакського району АР Крим. Відповідач ОСОБА_3, який є братом позивачки, був власником іншої 1/2 частини цього будинку, вирішив у серпні 2008 року продати свою половину будинку, про що 18.08.2008р. позивачка отримала листа від ОСОБА_3 із запропонуванням купити цю половину будинку та земельної ділянки за 400000,00 грн без вказівки строку надання відповіді та місця укладення договору. У квітні 2011 року позивачка отримала позовну заяву по цивільній справі Сакського міськрайонного суду АР Крим № 2-0117-903/11 ОСОБА_2Г до неї про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та усунення перешкод, звідки вона дізналася про те, що власником 1/2 частини будинку є відповідач ОСОБА_2 на підставі договору, укладеного на ОСОБА_4 товарній біржі м. Євпаторія. Вказаний правочин був зареєстрований у КРП «БРТІ м. Євпаторія». Посилаючись на ст. 657 ЦК України просила позов задовольнити. Уточнивши позовні вимоги позивачка просила визнати договір купівлі-продажу № 1510/15 від 15.10.2008р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ОСОБА_4 товарній біржі про продаж 1/2 частини будинку № 90-а по вул. Рибалка у с. Попівка Сакського району АР Крим нікчемним.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на відсутність відомостей від позивачки щодо надання згоди чи відмову укласти договір купівлі-продажу половини будинку. Крім того, вважаючи, що позивачка пропустила строк звернення до суду, наполягав на застосуванні наслідків пропуску позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3, представник ОСОБА_4 товарної біржі м. Євпаторія у судове засідання не зявилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником 1/2 частки будинку № 90-а по вул. Рибалка у с. Попівка Сакського району АР Крим на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВЕЕ № 470637 від 27.02.2007р., посвідченого державним нотаріусом Сакської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі за № 2-222. Відповідно до витягу про реєстрацію права на нерухоме майно Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» № 15695948 від 23.08.2007р. право власності зареєстровано за реєстраційним номером: 4561441, номер запису: 8988 в книзі 88.

Відповідач ОСОБА_3 був власником 1/2 частки будинку № 90-а по вул. Рибалка у с. Попівка Сакського району АР Крим на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВЕР № 566862 від 27.06.2007р., посвідченого державним нотаріусом Сакської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого у реєстрі за № 2-877. Відповідно до витягу про реєстрацію права на нерухоме майно Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» № 15096905 від 03.07.2007р. право власності зареєстровано за реєстраційним номером: 4561441, номер запису: 8988 в книзі 88.

Відповідач ОСОБА_3 листом від 16.08.2008р. запропонував позивачці викупити в нього 1/2 частину будинку та 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по вул. Рибалка 90-а у с. Попівка Сакського району АР Крим, за 400000 грн, просивши повідомити про своє рішення на його адресу або на адресу його представника. При цьому строк надання відповіді, місце укладання договору вказані не були.

15.10.2008р. ОСОБА_3 продав належну йому 1/2 частку будинку відповідачу ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу ОСОБА_4 товарної біржі м. Євпаторія № 1510/15 від 15.10.2008р. Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» № 20653581 від 21.10.2008р. вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований за реєстраційним номером 4651441, номер запису 8988 в книзі 88.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Тобто, договори, щодо яких сторонами не додержана встановлена згідно з вимогою закону нотаріальна форма, є нікчемними.

Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір купівлі-продажу ОСОБА_4 товарної біржі м. Євпаторія № 1510/15 від 15.10.2008р. про продаж 1/2 частки будинку № 90-а по вул. Рибалка у с. Попівка Сакського району АР Крим ОСОБА_2 слід визнати нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) даних вимог, тягне за собою недійсність правочину на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо договір купівлі-продажу частки підлягає нотаріальному посвідченню, доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні може бути свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця згідно із ст. 84 Закону «Про нотаріат» або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка).

У тексті свідоцтва про передачу співвласникам заяви продавця викладається зміст повідомлення, адресованого співвласником-продавцем іншим співвласникам, а також зміст їхньої відповіді на заяву, якщо така надійшла. Крім зазначеного, у свідоцтві (особливо у випадку, коли відповідь на заяву не була отримана) вказується спосіб, за допомогою якого заява була передана співвласникам (рекомендований лист, цінний лист, телеграма тощо), а також будь-які інші відомості, що можуть мати значення для підтвердження виконання заявником вимог ст. 362 ЦК України: дата отримання заяви співвласниками-адресатами, наявність чи відсутність підпису на повідомленні про вручення їм заяви тощо.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_3 запропонував у відповідній формі позивачці купити його частку будинку.

Посилання представника відповідача на пропуск позивачкою строку позовної давності суд до уваги не приймає, оскільки він спростовується матеріалами справи, а саме позивачка дізналась про продаж частини будинку у квітні 2011 року з позовної заяви ОСОБА_2 до неї про припинення права спільної часткової власності, поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні майном, за рішенням від 13.06.2012р. по якій в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до норм ст.ст. 15, 16 ЦК України судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорюванні цивільні права.

Оскільки, позов не містить будь-яких вимог щодо відповідача ОСОБА_4 товарної біржі м. Євпаторія, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у частині вимог до цього відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.

На підставі ст.ст. 15, 16, 203, 215, 220, 355, 362, 657 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 217, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати договір купівлі-продажу № 1510/15 від 15.10.2008р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ОСОБА_4 товарній біржі про продаж 1/2 частини будинку № 90-а по вул. Рибалка у с. Попівка Сакського району АР Крим нікчемним.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 57,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 57,35 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щербіна Д. С.