Рішення № 36303981, 20.11.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10703/13-ц

н/п 2/640/2730/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сенаторова В.М. за участю секретаря Сергєєвій Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2013 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 42 000, 00 грн. на користь ОСОБА_1 та зобов'язати ФОП ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 трудову книжку, яка належить ОСОБА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. 12.12.2008 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір № 20110807280, який було зареєстровано у Харківському міському центрі зайнятості. Відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_2 прийняла на роботу найманого працівника - ОСОБА_1 на посаду касира та призначила їй заробітну плату у розмірі 2 800, 00 грн. щомісячно. ОСОБА_1 працювала у ФОП ОСОБА_2 касиром за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 11 та перебувала у фактичних трудових відносинах з 2006 року. У квітні 2012 ФОП ОСОБА_2В без правових на те підстав зупинила нарахування заробітної плати ОСОБА_3, не зважаючи на те, що трудову діяльність нею було продовжено у ФОП ОСОБА_2 15.01.2013 року адвокатом ОСОБА_1 було направлено запит до Харківського міського центру зайнятості, у відповідь на який Харківським міським центром зайнятості було повідомлено, що станом на 28.01.2013 рік трудовий договір № 20110807280 є діючим, Харківський міський центр зайнятості не отримував відомості та документи, які б підтверджували бажання сторін розірвати вищезазначений договір. ФОП ОСОБА_2, не зважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 з метою примушування ОСОБА_1 до виконання умов трудового договору, не розірвала з нею трудовий договір і по теперішній час, та відповідно, не видала їй на руки трудову книжку, чим грубо порушила її права на працю. Факт того, що ОСОБА_1 зверталася до ФОП ОСОБА_2 із заявою про надання копії наказу про призначення на роботу ОСОБА_1, копії трудової книжки або виписки з неї, довідки про середню заробітну плату та довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, та про виплату заборгованості із заробітної плати, підтверджується поштовими квитанція та описами поштових вкладень листів із заявами до ФОП ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 07.02.2013 року у зв'язку із невиплатою заробітної платі протягом періоду з квітня 2012по січень 2013 року, з метою захисту своїх порушених прав, ОСОБА_1 було направлено лист до ФОП ОСОБА_2 з проханням надати копію трудової книжки або виписку із неї, довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 та довідку про нараховану, але невиплачену заробітну плату ОСОБА_1 У відповідь на лист ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 надіслала листи від 06.02.2013 р. та 07.02.2013 р., в яких вказала, що ОСОБА_1 не з'являлася на роботу в період з 09.04.2012 року по лютий 2013 року. Відповідно до ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Отже, якщо припустити, що ОСОБА_1 не з'являлася на роботу, то ФОП ОСОБА_2 мала розірвати трудовий договір ще у квітні 2012 року. Той факт, що ФОП ОСОБА_2 не розірвала трудовий договір протягом періоду з квітня 2012 року по лютий 2013 року, свідчить про не достовірність та необґрунтованість посилання ФОП ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не з'являлася на роботу з квітня 2012 року по лютий 2013 року. Оскільки ФОП ОСОБА_2 неправомірно ухиляється виплачувати нараховану позивачу заробітну плату, позивачка звернулась до суду з вище зазначеним позовом і просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 42 000, 00 грн..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав, викладене в позовній заяві та просив її задовольнити в повному обсязі. Відповідач до судового засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином, причини суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Суд, вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. 12.12.2008 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір № 20110807280, який було зареєстровано у Харківському міському центрі зайнятості. Станом на 28.01.2013 року трудовий договір є діючим, відомості та документи, які б підтверджували бажання сторін розірвати вищезазначений договір до Харківського міського центру зайнятості не надходили. / а.с.7/ 07.02.2013 р. , у звязку з невиплатою заробітної плати за період з квітня 2012 р. по січень 2013 р. ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_2, із заявою про надання копії наказу про призначення на роботу ОСОБА_1, копії трудової книжки або виписки з неї, довідки про середню заробітну плату та довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, та про виплату заборгованості із заробітної плати, що підтверджується поштовими квитанція та описами поштових вкладень листів із заявами до ФОП ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 /а.с. 8,9/

З листів ФОП ОСОБА_2 на імя ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 не зявилась на роботу в період з квітня 2012 р. по лютий 2013 р. / а.с. 12,13/

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.Відповідно до ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.Таким чином, діючи у відповідності до законодавства, ФОП ОСОБА_2, враховуючи неявку ОСОБА_1 на роботу в період з квітня 2012 р. по лютий 2013 р., мала б ще у квітні розірвати трудовий договір з ОСОБА_1

Отже, суд вважає посилання ФОП ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не зявлялась на роботу з квітня 2012 року по лютий 2013 року необґрунтованими.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на своєчасне одержання винагороди за працю. Згідно ст. 5-1 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) працездатним громадянам України гарантується вільний вибір виду діяльності. Статтею 38 КЗпП передбачено право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про працю, умови трудового договору. Згідно ст. 47 КЗпП власник зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Статтею 4 Постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 року відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства.

Статтею 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерство соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року власник зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Статтею 115 КЗпП передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, проводиться в день звільнення.Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ФОП ОСОБА_2 із заробітної плати на користь ОСОБА_1 за період з квітня по червень 2013 р. складає 42 000,00 грн. Розрахунок надано з урахуванням заробітної плати ОСОБА_1 , встановленої ФОП ОСОБА_2, у розмірі 2800,00 грн. щомісячно. /а.с.11/

Отже, судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_2 неправомірно ухиляється виплачувати нараховану позивачу заробітну плату, а тому з відповідача на користь позивача відлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 42 000, 00 грн. згідно наданого розрахунку.Відповідно до ст.10 ч.3, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.Відповідач ніяких заперечень в обґрунтування причин невиплати заробітної плати суду не надав.Ст. 79 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.При подачі позовної заяви судовий збір не сплачено, в зв'язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави. Таким чином, суд вважає, що позов є обґрунтованими та підлягає задоволенню.На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст. 21,47, 115, 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати задовольнити.

Сягнути з ФОП ОСОБА_2 (ШН НОМЕР_1) заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 42 000, 00 грн. (сорок дві тисячі гривень 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( ШН НОМЕР_2, м. Харків, вул. Барнаульська, 1).

Зобов'язати ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) повернути ОСОБА_1 ( ШН НОМЕР_2, м. Харків, вул. Барнаульська, 1) трудову книжку, яка належить ОСОБА_1.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави ( код ЄДРПОУ - 02893746, УДК у Київському районі м. Харкова, код отримувача коштів - 24134573, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, № доходного рахунку 31219206700004, ) судовий збір у розмірі 420,00 грн.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ -