Ухвала суду № 3630373, 10.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4282/08 Головуючий у 1 інстанції - Хрипун О.О.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ситникова О.Ф., Бистрик Г.М.,

при секретарі Литвині О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - ОСОБА_1 на постанову Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Дистрибюшн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

13.11.2006 ТОВ «Континент-Дистрибюшин» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, в якому просив про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.03.2006 №0001722308/0, від 06.06.2006 0001752308/1 та від 18.08.2006 №0001752308/2.

Постановою Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача ДПІ у Печерському районі м. Києва - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ДПІ у Печерському районі м. Києва - ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 22.03.2006 видане податкове повідомлення-рішення № 000175238/0, яким згідно пп. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 251067,00 грн., з яких 167378,00 грн. основного платежу та 83689,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В ході процедури адміністративного оскарження рішенням відповідача від 31.05.2006 № 18325/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 22.03.2006 № 000175238/0 залишене без змін.

Рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги від 11.08.2006 № 2064/10/25-114 та рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 20.10.2006 № 11906/6/25-0215 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.03.2006 № 000175238/0 також залишено без змін.

У зв'язку з цим, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.06.2006 № 000175238/1 та від 18.08.2006 № 0001752308/2, які за своїм змістом співпадають із податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2006 № 000175238/0.

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є акт перевірки від 13.03.2006 № 91/03-8/32158226 «Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Дистрибюшн» за період з 10.10.2002 по 30.09.2005», в якому зазначено, про порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірного включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Укрреформа», та податкових накладних, виданих ТОВ «Гарантія-Менеджмент» і Міжнародним інститутом бізнесу.

Висновки акта перевірки мотивовані тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2005 установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Укрреформа» визнані недійсними, а тому податкові накладні, видані цим підприємством, не є доказом правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ.

Стосовно податкових накладних, виданих позивачу ТОВ «Гарантія-Менеджмент» та Міжнародним інститутом бізнесу, відповідач відзначає, що за відсутності у податковій накладній всіх реквізитів, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість» (в даному випадку - ідентифікаційного податкового номеру та номеру свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Континент Дистрибюшн»), така податкова накладна вважається недійсною і до розрахунків з бюджетом не приймається.

Внаслідок наведених порушень актом перевірки встановлено заниження позивачем ПДВ на 166922,00 грн. у період з квітня 2003 року по липень 2005 року та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 14591,00 грн. у період з серпня 2003 року по серпень 2004 року.

З наявних у матеріалах справи документів (договір, накладні, податкові накладні, банківські виписки) вбачається, що 03.05.2004 між ТОВ «Укрреформа» (Продавець) та ТОВ «Континент-Дистрибюшн» (Покупець) укладений договір б/н, відповідно до якого позивач придбав товари народного вжитку у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у накладних.

На виконання договору від 03.05.2004 ТОВ «Укрреформа» поставлено позивачу товар та видані податкові накладні, які відображені позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), а сума ПДВ по яких включена до складу податкового кредиту підприємства у відповідних звітних періодах. Факт повної оплати позивачем за отриманий товар підтверджується виписками з банківського рахунку та не заперечується відповідачем.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що укладаючи угоди, ТОВ «Континент-Дистрибюшин» діяло з метою приховування від оподаткування доходів, а твердження відповідача про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виданим ТОВ «Гарантія Менеджмент» та Міжнародним інститутом бізнесу, оскільки ці податкові накладні не містять усіх реквізитів, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», ґрунтуються на обставинах, які не мають правового значення для справи. Крім цього, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що посилання відповідача на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2005 про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрреформа» є безпідставним, оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2007 у справі № 2-1969/10 позовна заява ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ОСОБА_2, ТОВ «Укрреформа», треті особи: Голосіївська РДА у м. Києві, ТОВ «Континент Дистрибюшн» про визнання установчих документів ТОВ «Укрреформа» недійсними залишена без розгляду, а доказів скасування цієї ухвали суду не представлено.

Як заперечення проти позову, так і доводи апеляційної скарги аналогічні тим, які викладені в вищезазначеному акті перевірки.

Між тим, зазначені позивачем обставини, не є такими, з огляду на які закон пов'язує можливість дійти висновку щодо неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ, адже рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2005, на яке посилається відповідач, прийнято набагато пізніше, ніж виконані спірні угоди між позивачем, ТОВ «Укрреформа», ТОВ «Гарантія Менеджмент» та Міжнародним інститутом бізнесу, отже факт визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрреформа» не був та не міг бути відомим на момент укладення договорів, за якими виписані спірні накладні.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, посилання відповідача на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2005 про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрреформа» є безпідставним, оскільки не підтверджуються доказами його винесення та набрання ним законної сили. Тим паче, такі доводи відповідача спростовуються наявною у матеріалах справи копією ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2007 у справі № 2-1969/10 за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ОСОБА_2, ТОВ «Укрреформа», треті особи: Голосіївська РДА у м. Києві, ТОВ «Континент Дистрибюшн» про визнання установчих документів ТОВ «Укрреформа» недійсними, якою позовна заява залишена без розгляду (а.с. 119).

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та до п. 6.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Крім того, згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 даного Порядку - особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

При цьому, відповідачем не надано доказів наявності зазначених у п. 5 Порядку № 165 порушень при заповненні податкових накладних виданих позивачу ТОВ «Гарантія-Менеджмент» та Міжнародним інститутом бізнесу, а тому дані накладні являються дійсними.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, платник податку несе відповідальність за необґрунтоване включення до податкового кредиту суми ПДВ тільки у разі, коли на момент перевірки суми, включені до складу податкового кредиту, не підтверджуються податковими накладними, а інших підстав для не включення в склад податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ, вказаний закон не передбачає.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати неправомірним включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Укрреформа», та податкових накладних, виданих ТОВ «Гарантія-Менеджмент» і Міжнародним інститутом бізнесу є правильним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача та висновки суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.03.2006 № 0001722308/0, від 06.06.2006 № 0001752308/1 та від 18.08.2006 № 0001752308/2 відповідач суду не надав.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

 

Судді: