КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Справа № 22-а-4197/08 Головуючий у 1 інстанції Сташків Р.Б. Суддя-доповідач Василенко Я.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ситникова О.Ф.,

Бистрик Г.М.,

 при секретарі Литвині О.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду м. Києва від 21.06.2007 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2007 ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» звернулося до господарського суду м. Києва із позовом про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення № 0000762310/1 від 24.11.2006.

Постановою господарського суду м. Києва від 21.06.2007 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що було відповідачем проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 до 31.03.2006, за результатами якої було складено акт перевірки № 537/2310/22906155 від 21.08.2006 (том 1, а.с. 16-97).

Зазначеною перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пп. «є» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 432,77 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000762310/0 від 06.09.2006, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в сумі 1298,31 грн., у тому числі 432,77 грн. за основним платежем та 865,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с. 129).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до відповідача (скарга від 15.09.2006 року вих. № 1.10/1741 - том. 1, а.с. 135-138).

Рішенням Інспекції від 16.11.2006 року № 10662/10/15-153 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення № 0000762310/0 від 06.09.2006 року (том 1, а.с. 130-134) скасовано в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 237,90 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 457,80 грн., а скарга ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 194,87 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 389,74 грн. залишена без задоволення.

24.11.2006 відповідачем на підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.11.2006 № 10662/10/15-153 прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення (том. 1 а.с. 127).

10.06.2005 було позивачем укладено з підприємцем договір № 89, згідно з яким підприємець ОСОБА_1 (Виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультативні послуги щодо проведення п'ятої міжнародної конференції «Платіжна карта - 2005», яка відбулась 8-10 червня 2005 року в Центрі конгресів та виставок «ЗовнішЕкспоБізнес» за адресою АДРЕСА_1, а ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» (Замовник) зобов'язується оплатити роботу Виконавцеві.

Згідно із п. 2.1 договору Виконавець зобов'язується забезпечити належний рівень проведення конференції. Пунктом 3.1 Договору вартість робіт за цим договором визначена у розмірі 1499 грн.

Відповідно до акта виконаних робіт від 10.06.2005 підприємець надав вказані у договорі інформаційно-консультативні послуги представникам Замовника.

Згідно з платіжним дорученням від 24.05.2005 № 4108527 підприємець отримала дохід в сумі 1499 грн.

У свідоцтві про сплату єдиного податку (серія Б НОМЕР_1) від 01.01.2005 передбачений вид діяльності підприємця як «інші види діяльності (проведення рекламних акцій)» (том 1, а.с. 192).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що згідно з п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ОСОБА_1 (Виконавець), як фізична особа - суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, такого виду податку як податку на доходи фізичних осіб, а інформаційно-консультативні послуги за договором надавались підприємцем (Виконавцем) у межах тієї діяльності, за яку він сплачував єдиний податок.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» під рекламою розуміється інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Із даного визначення можна зробити висновок, що інформаційно-консультаційні послуги будуть такими, що надаються в межах рекламної діяльності, якщо вони надаються безпосередньому споживачеві реклами.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем укладено договір з підприємцем з метою надання представникам ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» інформаційно-консультативних послуг щодо розповсюдження інформації шляхом демонстрації експонатів платіжних карток позивача на п'ятій міжнародній конференції «Платіжна карта - 2005».

Отже, суд першої інстанції в процесі розгляду справи вірно встановив, що інформаційно-консультаційні послуги надавались не безпосереднім споживачам реклами, а представникам ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна».

Із наведеного вбачається, що інформаційно-консультаційні послуги підприємця, що надавались позивачу, виходять за межі діяльності визначеної в свідоцтві про сплату єдиного податку підприємця, а саме проведення рекламних акцій, що в свою чергу спростовує висновок суду першої інстанції про те, що інформаційно-консультаційні послуги надавались позивачу підприємцем у межах тієї діяльності, за яку він сплачував єдиний податок.

Відповідно до пп. 9.12.2 п. 9.12. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV, якщо ФО-СПД або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у пп. 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими СПД.

Згідно п.п. 9.12.1. п.п. 9.12. ст. 9 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До спеціального законодавства належить Указ Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п. 2 якого передбачено, що дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку.

Фактичні обставини справи свідчать про те, ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» здійснював нарахування та виплату доходу ФО-СПД за надання останньою інформаційно-консультаційних послуг позивачу, які виходять за межі діяльності визначеної в свідоцтві про сплату єдиного податку такого СПД.

Відповідно до пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону № 889, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів при оподатковуванні доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 889-ІV, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

З аналізу наведених норм чинного податкового законодавства та фактичних обставин справи вбачається, що позивач є податковим агентом при нарахуванні та виплаті доходу ФО-СПД за надані останньою інформаційно-консультаційні послуги, що виходять за межі діяльності, визначеної в свідоцтві про сплату єдиного податку такого СПД, а тому ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» повинен був на виконання вимог п.п. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889 утримати та перерахувати до Державного бюджету України податок з доходів фізичних осіб у розмірі, передбаченому ст. 7 цього закону під час виплати доходу фізичній особі в межах договору, однак позивач таких дій не вчинив.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000762310/1 від 24.11.2006, позивач суду не надав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду м. Києва від 21.06.2007 - задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 21.06.2007 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді: