увійти
УКР
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
17 червня 2008 року справа № 22-а- 6277/08
зал судового засідання № 3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Василенко Л.А.,
| при секретарі засідання | Скопинській А. О., | за участю представників: |
| від позивача: | Прохорова Ю.Г. , довір. від 06.02.2008 р., | від відповідача: | Зеленської С.М., довір .№ 37 від 12.06.2008 р, Абузова Ш.А., довір № 56 від 17.12.2008 р., |
|
| розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області |
| на постанову Луганського окружного адміністративного суду |
|
| від | 26 березня 2008 року |
|
|
|
| по адміністративній справі | № 2-а- 4971 /08 (суддя Качуріна Л.С.) |
| за позовом до про | Приватного підприємства„ Взор" Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області визнання нечинними рішення від 22.01.2008 року №0000012342 про застосування штрафних санкцій |
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду Донецької області від 26 березня 2008 року у адміністративній справі № 4971 /08 ( арк.с.127-129) позов приватного підприємства « Взор» до Державної податкової інспекції м. Свердловська про визнання нечинними рішення від 22.01.2008 року №0000012342 про застосування штрафних санкцій , задоволений. Податкове повідомлення-рішення визнане нечинним. Відповідач- Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області вважає , що вказане рішення Луганського окружного адміністративного суду протирічить діючому законодавству та матеріалам справи, тому , що висновки, викладені в ньому , не відповідають фактичним обставинам справи, рішення винесено з невірним застосуванням норм матеріального права. В апеляційній скарзі просить постанову скасувати , прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні представник позивача просив залишити постанову суду без змін ; представники відповідачів заперечували , посилаючись на те , що оспорюване решення винесено з порушенням матеріальних та процесуальних норм ; не відповідає вимогам податкового законодавства. Просили скасувати постанову суду , ухвалити нову , якою у задоволенні позову відмовити. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї , встановила наступне. Як видно з матеріалів справи , приватне підприємство „ Взор » є юридичною особою, зареєстрованим виконавчим комітетом Свердловської міської Ради 21.04.1998 року , перебуває на обліку у ДПІ м. Свердловська Луганської області , як платник податків. Відповідно довідки № 206 з Единого державного реєстру підприємств та організацій України одними з видів діяльності приватного підприємства « Взор « за КВЕД є : 51.90.0. « Інши види оптової торгівлі « ;70.20.0. « Здавання в оренду власного нерухомого майна». В період з 03.12.2007 року по 28.12.2007 року ДПІ м. Свердловська Луганської області проводилася виїзна планова перевірка приватного підприємства „ Взор» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01. 2005 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складений акт № 6-23-25364909 від 11.01.2008 року . Винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2008 року № 0000012342 про застосування штрафних санкцій на суму 100 198 , 00 грн , за порушення статті 1 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі , громадського харчування та послуг « від 06.07.1995 року № 265/95 ВР , п. 2.6 статті 2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 « Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. ( арк. справи 65) З акту № 6-23-25364909 від 11.01.2008 року вбачається , що приватне підприємством « Взор» у перевіряємому періоді надавало оренду майна та уклало біля 20 договорів . Готівка в сумі 14 100 грн. , яка надійшла від Орендарів, була оприбуткована до каси приватного підприємства « Взор». У розумінні статті 760 ЦК України предметом договору найма може бути річ визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому користуванні (неспоживча річ). Відповідно, предметом договору майнового найму можуть бути тільки індивідуально визначені, неспоживчі речі (нежиле приміщення, машини, оснащення), які не знищуються в процесі їх використання, адже здане в найом майно підлягає поверненню. Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відтак, можна дійти висновку, що за договором про надання послуги виконавець зобов'язується виконати визначені дії чи здійснити визначену діяльність, яка, як правило, не має матеріального результату (як то послуги зав'язку;навчальні послуги, оздоровчі та ін.). Тобто, всім послугам притаманна єдина ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального результату, а тому при наданні послуг продається не сам результат, а дія, що призвела до нього. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предмет договору найму та договору про надання послуг - це різні об'єкти цивільних прав, тому договори оренди, укладені позивачем не можна віднести до договорів про надання послуг. У розділі 3.3.2 Акту "Про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства "Взор" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період 01.01.2005р. по 30.09.2007р." №6-23-25364906 від 11.01.2008 року зазначено, що підприємство завжди проводить готівкові розрахунки з поданням одержувачем коштів платіжного документу, який підтверджує сплату покупцем готівкових коштів. Підприємств має касові книги та оформляє операції приймання та видачі готівки з каси з використання прибуткових та видаткових ордерів. Підприємство має реєстратори розрахункових операцій №1213000316, №121300194 №1213001227, №1213001165 для безпосереднього проведення розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг при здійсненні, згідно довідки №206 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основних видів діяльності, які встановлені на відповідних об'єктах, що їх використовують. Тобто , відповідач підтверджує в акті перевірки, що позивач виконує вимоги ст. 1 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі , громадського харчування та послуг « від 06.07.1995 року № 265/95 ВР. Судом першої інстанції також з'ясовано, що для отримання платежів, які безпосереднього не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна позивач має касу, робота , якої організована у відповідності до Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій національній валюті в Україні" (далі Постанова Правління НБУ від 15.12.04 № 637), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320. У зв'язку з цим , суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ствердження відповідача у акті перевірки та в запереченні, що надання в оренду приміщень є послугою і позивач повинен був проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратору розрахункових операції або у безготівковій формі через установи банку, не є обґрунтованим. Крім того , як вбачається з акту перевірки, приватне підприємство « Взор» здійснило 26.01.2007 року оптову продаж товарів у сумі 5 459 грн. 86 коп. приватному підприємцю ОСОБА_1 згідно накладної . Як свідчать матеріалів справи , реалізація товару та оплата здійснювалась неодночасно та не в одному місці. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95 ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Статтею 1 цього Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) в ти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готовій та /або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності не виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Пунктом 12 статті 9 цього ж Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: якщо в місці отримання товарів ( надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо) Частиною 5 пункту 1.2 ст. 1 Постанови Правління НБУ від 15.12.04 №637 передбачено , що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями , які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг та іншого майна. Пунктом 2.1. ст. 2 Постанови Правління НБУ від 15.12.04 №637 передбачено, що підприємства ( підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, встановленому законодавством України. Пунктом 2.2. ст. 2 цієї ж Постанови передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу , як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів . Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії позивача щодо оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства у загальній сумі 14100 грн., отриманих, як оплату від Орендарів, за договорами оренди, та оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства у загальній сумі 5939 грн. 60 коп. без застосування реєстраторів розрахункових операцій при оптовому продажу товарів ПП ОСОБА_1, відповідають вимогам Постанови Правління НБУ від 15.12.04 №637 і не підпадають під вимоги ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95 ВР За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 КАС України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів підтримує правову позицію суду першої інстанції, вважає , що постанова суду від 26 березня 2008 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні. Керуючись статтями 2, 11, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Свердловська Луганської області, залишити без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2008 року у адміністративній справі № 2а-4971 /08 ( суддя Качуріна Л.С.) за позовом приватного підприємства « Взор» до Державної податкової інспекції м. Свердловська про визнання нечинними рішення від 22.01.2008 року №0000012342 про застосування штрафних санкцій - залишити без змін. Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 червня 2008 року. Ухвала у повному обсязі буде виготовлена - 20 червня 2008 року. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий ( підпис) Дяченко С.П.
Судді: (підпис) Сіваченко І.В.
( підпис) Василенко Л.А.
З оригіналом вірно : Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА Іменем України ( вступна та резолютивна частина ) 17 червня 2008 року справа № 22-а- 6277/08 зал судового засідання № 3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Василенко Л.А.,
|
