Рішення № 36301928, 02.08.2013, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 427/5598/13-ц

Провадження № 2/427/2052/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Кирильчука О.І., при секретарі судового засідання Гицай О.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про стягнення моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання на виробництві,

встановив:

15.07.2013 року позивач звернувся із з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що він з 12.02.1986 по 29.12.2011 роки працював на шахті "Червоний Партизан" ДП "Свердловантрацит", 30.12.2011 року був прийнятий на роботу по переводу на ВП "Шахта" ОСОБА_2" ТОВ "ДТЕК "Свердловантрацит", звідки звільнився у звязку із виходом на пенсію 06.06.2012 року. За час роботи у шкідливих умовах він набув професійне захворювання, в зв'язку з яким, відповідно до висновку МСЕК від 02.04.2002 року, у нього була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 20% безстроково. Вважає, що під час роботи йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в психологічному стресі та фізичному болю у зв'язку з лікуванням від професійного захворювання. Він набув фізичних обмежень, які заважають йому реалізовуватись, як особистості, йому бракує повітря, він обмежений у фізичних навантаженнях, йому важко виконувати домашні роботи по господарству. Моральну шкоду оцінює в 25 000 грн., яку просить суд стягнути на його користь з ВВД ФССНВ на виробництві у м. Свердловську.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення проти позову не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вречення поштовго відправлення, отриманого 30.07.2013 року уповноваженою особою відповідача. У відповідності зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.ст.169, 224 ЦПК України розглянути справу за відсутністю відповідача заочно на підставі наявних у справі доказів, оскільки в матеріалах справи знаходиться достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи та надані докази на підставі ст. 60 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

ОСОБА_3 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, у випадках встановлених законом.

З копії трудової книжки (а.с. 8-12) вбачається, що позивач з 12.02.1986 по 29.12.2011 роки працював на шахті "Червоний Партизан" ДП "Свердловантрацит", 30.12.2011 року був прийнятий на роботу по переводу на ВП "Шахта"ОСОБА_2" ТОВ "ДТЕК "Свердловантрацит", звідки звільнився у звязку із виходом на пенсію 06.06.2012 року.

Відповідно до копії акту розслідування хронічного професійного захворювання 13.02.2002 року (а.с. 14, 30) на підприємстві шахта"Червоний Партизан" проведено розслідування випадку хронічного захворювання ОСОБА_1 пневмоканиоз. ОСОБА_3, причинами виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 є недосконалість технологічного процесу, неефективність засобів пилоподавлення, невиконання в повному обсязі проекта комплексного знепилювання.

ОСОБА_3 копії довідки МСЕК про наслідки визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (а.с. 13, 31), у зв'язку з професійним захворюванням - пневомконіозом, позивачу ОСОБА_1 з 02.04.2002 року встановлено 20 відсотків втрати професійної працездатності безстроково. Наявність професійного захворювання позивача, підтверджується також копією довідки Свердловської міської лікарні (а.с. 16).

Станом на дату встановлення позивачу втрати працездатності 02.04.2002 року діяла норма ч.3 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка передбачала відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року було встановлено, що норму вищевказаної статті закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати

потерпілим професійної працездатності. Зазначене положення не виключає обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та частини третьої статті 28 цього Закону ( 1105-14 ) всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлено професійне захворювання до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року, яким було виключені норми про обов'язок відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків застрахованим особам, потерпілим на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відтак, право на відшкодування моральної шкоди, яке набув відповідач в момент встановлення наявності професійного захворювання, зберігається за ним у теперішній час.

Таким чином, суд вважає, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків має обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди, яку було завдано потерпілим до 1 січня 2008 року, у зв'язку із чим вимога позивача про стягнення моральної шкоди саме з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області є обґрунтованою.

Суд приходить до висновку, що професійне захворювання, яке призвело втрату працездатності 20 відсотків безстроково, вказує на неможливість позивача відновити стан здоров'я, що спричиняє позивачу моральних страждань, які пов'язані з необхідністю лікування, відчуттям фізичних страждань, а також призводить до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення здібностей позивача до праці та обмеження можливості їх реалізації, а також виходить із засад розумності та справедливості, у зв'язку з чим, оцінює розмір грошового відшкодування моральної шкоди у 5000 грн.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відповідача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності», ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про стягнення моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області(ідентифікаційний код 25926833) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду, спричинену професійним захворюванням, у розмірі 5000,00 грн.(п'ять тисяч гривень 00 копійок), в решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяО.І.Кирильчук