Ухвала суду № 36300354, 12.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р.Справа № 816/4972/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Крайник Т.О.,

представника позивача - Кішко Д.О.,

представників відповідача - Сухомлин Ю.В., Гриценка Ю.В., Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 816/4972/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

09 серпня 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно" - звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 30 квітня 2013 року №0006451502.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції позивачем подані заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно" (ідентифікаційний код 30212223) є юридичною особою, зареєстроване 19 січня 1999 року, номер запису 1 0671200000004830 (а.с.59-62).

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві (а.с. 57) та є платником податку на додану вартість (а.с.58).

Згідно витягу з ЄДРЮОФОП видами діяльності підприємства є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля хімічними продуктами, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

В період з 05 квітня 2013 року по 11 квітня 2013 року фахівцями ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Укррос-Зерно" з питань правомірності включення до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 податкових накладних на підставі заяви скарги на постачальника ТОВ "Юмекс".

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17 квітня 2013 року №2174/15.2/30212223, яким встановлено порушення пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим: завищено податковий кредит за лютий 2012 року в сумі 2014989 грн.; занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за лютий 2012 року в сумі 2014989 грн. (а.с. 8-14)

На підставі акту перевірки від 17 квітня 2013 року №2174/15.2/30212223 ДПІ у м. Полтаві 30 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення рішення №0006451502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 3022483,50 грн., в тому числі за основним платежем - в розмірі 2014989 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 1007494,50 грн. (а.с. 15).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача №0006451502 від 30 квітня 2013 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в ході судового розгляду справи не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року, а відтак позовні вимоги ТОВ "Укррос-Зерно" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу в акті перевірки про відсутність права у платника податку на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ за попередні періоди, тоді як ТОВ "Укррос-Зерно" на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну включило до складу податкового кредиту за лютий 2012 року податкові накладні, виписані постачальником у попередньому звітному податковому періоді, а саме - грудні 2011 року та січні 2012 року.

З матеріалів справи убачається, що позивач 19 березня 2012 року подав до ДПІ у м. Полтаві декларацію з ПДВ за лютий 2012 року, в якій до складу податкового кредиту включив суму ПДВ у розмірі 2014989,40 грн. згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Юмекс" за № 1 від 28 грудня 2011 року, №2 від 29 грудня 2011 року, №1 від 05 січня 2012 року, які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2012 року позивач надав Додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому заявив про порушення постачальником - ТОВ "Юмекс" - порядку реєстрації податкових накладних у зв'язку з відсутністю податкових накладних № 1 від 28 грудня 2011 року, №2 від 29 грудня 2011 року, №1 від 05 січня 2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що реальність господарських операцій між ТОВ "Укррос-Зерно" та ТОВ "Юмекс" підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: договором комісії №С/09/К-03/12/09 від 01 грудня 2009 року та додатковими угодами до Договору (а.с. 63-67); податковими накладними (а.с. 16-18); виписками банку (а.с.77-79); актами приймання-передачі (а.с. 68-70); платіжними дорученнями (а.с.108-122).

Слід відмітити, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами податковим органом під сумнів не ставиться.

Системний аналіз положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Юмекс" за договором комісії виписані податкові накладні від 28 грудня 2011 року №1 на загальну суму 2400000,00 грн. в тому числі ПДВ 400000,00 грн., від 29 грудня 2011 року №2 на загальну суму 4744056, 00 грн. в тому числі ПДВ 790676, 00 грн. та від 05 січня 2012 року №1 на загальну суму 4945880,43 грн. в тому числі ПДВ 824313,40 грн. (а.с. 16-18).

Приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за лютий 2012 року.

Надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року (а.с. 28-32), податкові накладні, виписані контрагентом позивача в грудні 2011 року та січні 2012 року, позивачем фактично були отримані від вказаного контрагента у лютому 2012 року, після чого ТОВ "Укррос-Зерно" суми ПДВ за грудень 2011 року та січень 2012 року включило до податкової декларації за лютий 2012 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації (а.с. 22-23).

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагентом позивача порушено порядок заповнення та/або дотримання порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із декларацією з ПДВ за лютий 2012 року ТОВ "Укррос-Зерно" поданий додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (а.с. 27).

Позивачем разом із заявою додані копії первинних документів по операціям із контрагентом, зокрема, банківські виписки, податкові накладні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Укррос-Зерно" правомірно включило до складу податкового кредиту за лютий 2012 року суму ПДВ у загальному розмірі 2014989,40 грн. згідно податкових накладних за грудень 2011 року та січень 2012 року виписаних контрагентом позивача, та заяви зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Твердження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна подаватися позивачем разом з декларацією за відповідний період, у якому відбувалися господарські операції із контрагентами позивача, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність в діях ТОВ "Укррос-Зерно" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №2174/15.2/30212223 від 17 квітня 2013 року, на підставі висновків якого відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 816/4972/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2013 р.