Ухвала суду № 36300321, 20.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р.Справа № 820/6857/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р. по справі № 820/6857/13-а

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

07.08.2013 року позивач - НТУ "Харківський політехнічний інститут" - звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 липня 2013 року № 0000284600 про сплату ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 11 619, 00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року адміністративний позов Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 30 липня 2013 року № 0000284600.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" зареєстрований 02.11.1995року Виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 1 480 120 0000 025011, форма власності державна, підпорядкований Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України.

У періоді , за який проведено перевірку, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.02.2001 року № 3008120, серія НБ № 003179, виданого ДПІ у м. Харкові, позивач був зареєстрований платником ПДВ з 16.02.2001року,

Фахівцем СДПІ ВПП в період з 12.07.2013р. по 15.07.2013р. проведено позапланову невиїзну перевірку Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (код ЄДРПОУ 02071180) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ "Промтехтранс - М" (код ЄДРПОУ 37187754) згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року по взаємовідносинам у жовтні 2011 року, ПАТ "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731) згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року по взаємовідносинами у травні 2012 року.

За результатами проведення перевірки складено акт перевірки № 27/46-00-15/02071180 від 15.07.2013 року, згідно висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит (з урахуванням частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях) всього у сумі 7745, 58 грн., у тому числі:

- за листопад 2011 року - 50, 00 грн.;

- за лютий 2013 року - 7695, 58 грн.

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, неправомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 7 745, 58 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 50,00 грн. та за лютий 2013 року на суму 7 695, 58 грн. (Т.1 а.с. 11 37)

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки № 27/46-00-15/02071180 від 15.07.2013 року, позивач подав заперечення на зазначений акт перевірки. (Т.1 а.с. 3843)

За результатами розгляду заперечень відповідачем у справі висновки акту перевірки залишені без змін. (Т.1 а.с. 44-51)

На підставі висновків акту перевірки № 27/46-00-15/02071180 від 15.07.2013 року податковим органом винесене податкове повідомлення - рішення від 30 липня 2013 року № 0000284600 про сплату суми грошового зобов'язання у розмірі 11 619, 00 грн., у тому числі: за основним платежем 7746, 00 грн., за штрафними санкціями 3873, 00 грн. (Т.1 а.с. 52)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача від 30 липня 2013 року № 0000284600, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ПАТ "Південспецбуд" та ТОВ "Промтехтранс-М", які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень, тому податкове повідомлення - рішення від 30 липня 2013 року № 0000284600 винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з порушенням норм чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугували висновки податкового органу про безпідставність включення НТУ "ХПІ" до складу податкового кредиту 50, 00 грн. за листопад 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехтранс- М" з підстав відсутності документів на транспортне перевезення обумовленого договором товару та висновків акту перевірки від 20.02.2013 року № 1187/221/25189257 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Промтехтранс- М" встановлена неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ "Промтехтранс- М" за жовтень 2011 року у розмірі ПДВ 500, 00 грн.

Крім того, висновки податкового органу щодо безпідставного включення НТУ "ХПІ" до складу податкового кредиту за лютий 2013 року ПДВ в сумі 7 695, 58 грн. по взаємовідносинам з ПАТ "ПІВДЕНСПЕЦБУД" грунтуються на акті перевірки від 09.04.2013 року № 1413/2210/01416731 про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ "Південспецбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ГЛОБАЛБУД" за вересень 2012 року, ТОВ "СК "ЕЛСТІН" за період квітень 2012 року, травень 2012 року, ТОВ "АС - ОІЛ" за вересень 2012 року, яким встановлена неможливість реального здійснення господарських операцій ПАТ "Південспецбуд" за травень 2012 року у розмірі ПДВ 74353,40 грн. Відповідач посилається на інформацію ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, згідно якої до перевірки не надано документів по взаємовідносинам з ТОВ "СК "ЕЛСТІН" за квітень та травень 2012 року, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про визнання взаємовідносин з НТУ "ХПІ" частково нереальними по ланцюгу постачання у травні 2012 року.

Як убачається з матеріалів справи 28 вересня 2011 року ТОВ "Промтехтранс- М" надано рахунок - фактуру № 9-62-1 про вартість трубки кварцової 110*4*1000. (Т.1 а.с. 57)

13 жовтня 2011 року між НТУ "ХПІ" та ТОВ "Промтехтранс-М" укладено договір, предметом якого є купівля товару - трубки кварцевої 110*4*1000. Ціна договору: 3000 грн., у тому числі ПДВ - 500, 00 грн. (Т.1 а..с. 54-56)

Відповідно до накладної зазначений товар отримано НТУ "ХПІ" 24.10.2011 року уповноваженою особою НТУ "ХПІ", що діяла на підставі виданої довіреності та отримані виписані ТОВ "Промтехтранс- М" податкова накладна № 43 від 24.10.2011 року на загальну суму 3000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 500, 00 грн.) та видаткова накладна № 10-23 від 24.10.2011 року на загальну суму 3000, 00 грн. (Т.1 а..с. 58, 60, 61)

Оплату за вказаний товар проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 6424 від 28.10.2011 року. (Т.1 а.с. 59)

Відповідно до вимоги кафедри ІЕФ куплений товар видано та витрачено на виготовлення блоку реакторів (акт витрат матеріалів). (Т.1 а.с. 62, 63). Таким чином, придбаний товар позивачем використано у власній господарській діяльності.

Також, 19.08.2009 року між НТУ "Харківський політехнічний інститут" та ПАТ "ПІВДЕНСПЕЦБУД" укладено договір підряду від 19.08.2009 року № 42. (Т.1 а.с. 64-70)

Предметом договору є капітальний ремонт гуртожитку № З НТУ "ХПІ", за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 56.

Відповідно до умов цього договору, проектної та тендерної документації, яка передається Підряднику Замовником та зобов'язується якісно і своєчасно їх виконати та здати об'єкт Замовнику в установлений договором строк.

Відповідно до умов договору від 19.08.2009 року № 42 НТУ"ХПІ" до перевірки від НТУ "Харківський політехнічний інститут" отримано акти приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні на поставку робіт, згідно яких позивачем сформовано податковий кредит.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти позивача, щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ, на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні записи про відсутність за місцезнаходженням, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угід, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надані.

Укладені правочини виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Із матеріалів справи вбачається, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, факт придбання товару документально підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, договором поставки товару, видатковими накладними, податковими накладними.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.4, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними документами юридичного статусу первинних документів не виявлено.

Податкові накладні не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в цьому випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, як убачається із матеріалів справи, договору підряду № 42 від 19 серпня 2009 року (об'єкт будівництва - капітальний ремонт гуртожитку № 3; замовник - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут") була надана правова оцінка судом під час розгляду справи № 2а-14314/12/2070 за позовом за позовом ПАТ "Південспецбуд" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. За результатами розгляду вказаної справи судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення, винесене на підставі акту перевірки №5136/2201/01416131 від 09.11.2012 року щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року. При цьому суд дійшов висновку, що передбачені умовами договору роботи виконані та здані замовнику, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що посилання відповідача на акти перевірки ПАТ "Південспецбуд" є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладеного між позивачем та ПАТ "Південспецбуд" правочину.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем у перевіряємому періоді сформовано податковий кредит відповідно до вимог п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 30 липня 2013 року № 0000284600.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р. по справі № 820/6857/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.