Ухвала суду № 36300282, 09.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р.Справа № 820/9624/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 820/9624/13-а

за позовом Приватного підприємства "Алкорм"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Алкорм» (далі за текстом - ПП «Алкорм», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), у якому просив суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області №0002732201 від 12.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 242523,0грн. (за основним платежем-236898,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-5625,0грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0002732201 від 12.09.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів ХО була проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Алкорм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом за №299/20-31-22-01-07/21269568 від 09.08.13 р.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, за твердженням перевіряючих, в діяльності приватного підприємства «Алкорм» встановлено порушення:

- п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток підприємств на загальну суму у сумі 236898грн.

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за квітень 2010р. на суму 18000грн.,

- абз. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у довідках за формою 1-ДФ, що надавалися до ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів ХО підприємством не надавалися відомості про суми нарахованого (сплаченого) доходу ФОП у вересні 2011року;

- 2.8 глави 2. п.3.5 глави 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», - перевищення залишків готівки в касі на загальну суму 3080,94 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення рішення №0002732201 від 12.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 242 523,0грн. (за основним платежем-236898,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-5625,0грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2010 року в сумі 22500грн. стали висновки податкового органу про завищення валових витрат по господарським операціям з придбання послуг від «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» по договору від №17 від 02.12.2009р. у зв'язку з невикористанням вказаних послуг у власній господарській діяльності.

За змістом ст. 42 Господарського Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення витрат є період протягом якого відбулася перша подія, або списання грошей в рахунок оплати, або оприбуткування товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, для включення сум до витрат, достатній лише зв'язок придбаних послуг з господарської діяльністю підприємця та наявність відповідних розрахункових документів, підтверджуючих сплату сум.

Так, між ПП «Алкорм» (Замовник) та підприємством «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» (Виконавець) був укладеній договір №17 від 02.12.2009р. про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні послуги: підбор та визначення потенційних покупців; попередній аналіз пропозицій від третіх осіб; моніторинг інформації про діючи ціни на прокат кольорових металів; надання консультаційних послуг; та інші. Згідно п. 1.3.1 Договору №17 від 02.12.2009 р. - прийняття послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг.

Відповідно до вказаного договору ПП «Алкорм» протягом ІІ кварталу 2010 року було отримано від зазначеного контрагента послуги на загальну суму 108000,0грн. у тому числі ПДВ- 18000грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем був наданий акт прийому-передачі маркетингових послуг по вивченню кон'юнктури ринку від 30.04.10 р. №Г-00000018 на суму 90000 грн. та письмовий звіт про виконану роботу.

У акті прийому - передачі послуг №Г-00000018 від 30 квітня 2010 року визначено, що контрагент виконав послуги по вивченню кон'юнктури ринку кольорового металопрокату, латунних прутків у м. Харкові та у інших регіонах України, поведені переговори та розроблені проекти договорів поставки та купівлі-продажу між ПП «Алкорм» та знайденими покупцями.

У звіті виконавця наведені особливості зайнятості ринка аналогічними товарами, попиту на певні кольорові метали та навпаки які не користуються попитом, наведені основні конкуренті ПП «Алкорм» та переліки підприємств-покупців кольорових металів з адресами та зазначенням їх спеціалізації.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Колегія суддів зазначає, що основним видом діяльності ПП «Алкорм» згідно Статуту та довідки з ЕДРПОУ є операції з придбання та продажу кольорового металопрокату (алюміній, бронза, мідь і т.д.).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відсутністю у штаті підприємства посади фахівця по вивченню ринку попиту та збуту металу, у позивача при здійсненні господарської діяльності з купівлі-продажу кольорового металопрокату, виникла необхідність в послугах по підбору та пошуку потенціальних покупців та вивчення ринку кольорових металів.

Отриману інформацію, результати виконання підприємством «Глобал Технолоджи» послуг, ПП «Алкорм» було використано у власній господарської діяльності шляхом укладення позивачем договорів на поставку та купівлю-продаж кольорового металу з новими покупцями, які зазначені у звіті виконавця.

Отримані послуги розмірі 90000 грн. (без врахування ПДВ) позивач відобразив 30.04.10 року після отримання акту прийому-передачі послуг (по першої події), по бухгалтерському обліку по рахунку 631: послуги сторонній організації, контрагент «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ». Вказана сума була задекларована в податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року у складі валових витрат (витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у рядку 04.1).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем належними доказами підтверджено використання вказаних послуг у власній господарській діяльності та правомірність віднесення сум придбання таких послуг до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

При цьому, при визначенні позивачу грошових зобов'язань за вказаним епізодом податковим органом було порушено вимоги п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України, якою встановлено право податкового органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Так, витрати з придбання маркетингових послуг у контрагента «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» були відображені позивачем у податковий декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року, проте акт перевірки складений 09.08.2013 р., а податкове повідомлення рішення було прийнято 12 вересня 2013р., тобто виходячи за межи 1095 днів.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного донарахування податковим органом податку на прибуток підприємств ПП «Алкорм» за 4 квартал 2011року на суму 214398 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для відображення порушень законодавства став висновок первіряючих, що ПП «Алкорм» було безоплатно отримано від підприємства «Глобал Технолоджи» товари, з огляду на відсутність доказів придбання векселів, якими позивач розрахувався з постачальником.

Так, між ПП «Алкорм» (Покупець) та «Глобал Технолоджи» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу товарів (прокату кольорового металу) №ГА-04/01 від 04.01.11р.

На виконання вимог договору підприємство «Глобал Технолоджи» було поставлено позивачу прокат кольорового металу (пруток, плита, труба мідна, заготовка бронзова, латунь ливарна шестигранник та інше) відповідно до видаткових накладних та податкових накладних, наявних в матеріалах справи.

ПП «Алкорм» за поставлений товар було проведено розрахунок простими векселями на загальну суму 932167,06грн.: вексель АА №2238940 від 26.12.11р. на суму 300000грн.; вексель АА №2238941 від 26.12.11р. на суму 332167,06грн.; вексель АА №2238942 від 26.12.11р. на суму 300000грн. Термін пред'явлення векселів до сплати до 26 грудня 2025 року.

Передача векселів оформлена актом прийому-передачі векселів від 26.12.11р.

Факт видачі векселів в рахунок кредиторської заборгованості був відображений по бухгалтерській проводці по рахункам 63 та 621.

З пояснень представника позивача вбачається, що підприємство самостійно було виписано (емітовано) векселі підприємству «Глобал Технолоджи», а не отримано їх від іншого підприємства, а тому докази придбання зазначених векселів від інших підприємств відсутні.

При цьому, доказом виписки векселів ПП «Алкорм» є їх реєстрація в Реєстрі виданих векселів.

У подальшому отриманий ПП «Алкорм» товар (прокат кольорового металу: заготовки, прутки, алюміній) від «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» по договору купівлі-продажу товарів (прокату кольорового металу) №ГА-04/01 від 04.01.11року був реалізований покупцям, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ та виписками з банківського рахунку позивача, які свідчать про оплату за товар.

Отримані позивачем товари було відображено в бухгалтерському обліку за вересень-грудень 2011року по рахунку 631: контрагент «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ».

Сума вартості отриманого товару від «Глобал Технолоджи» в розмірі 932167,06грн. була віднесена до складу валових витрат у періодах вересень-грудень 2011 р., одразу після отримання товарів (по першої події) та була задекларована в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року та за 2-4 квартали 2011 року у складі валових витрат (витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних та реалізованих товарів, рядок 05.1).

Відповідно до пп.138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться:

На підставі п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

На підставі п. 138.5. ст138 Податкового кодексу України, інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Таким чином, до витрат включається собівартість реалізованих товарів, на підставі первинних документів, у періоді коли вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Як свідчать матеріали справи, ПП «Алкорм» було відображено факт видачі векселів в рахунок кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку по рахункам 63 та 621. Отримані товари від контрагента позивач відображав по бухгалтерському обліку за вересень-грудень 2011року по рахунку 631: контрагент «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ».

Сума вартості отриманого товару від «Глобал Технолоджи» в розмірі 932167,06грн. була віднесена до складу валових витрат у періодах вересень-грудень 2011 р. та була задекларована в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 р. та за 2-4 квартали 2011 р. у складі валових витрат (витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних та реалізованих товарів, рядок 05.1).

Таким чином, позивачем було праовмірно віднесено до складу валових витрат суму вартості придбаного товару у «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ».

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що позивачем занижено інші доходи за рахунок не віднесення до складу доходів кредиторської заборгованості по виданим в оплату товарів векселям, виписаним позивачем в рахунок погашення боргу за фактично отримані товари перед «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» через наявність у вказаного контрагента стану 14 - визнано банкрутом, з огляду на наступне.

Згідно п.п.135.5.4. п.135.5. ст.135 Податкового Кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Отже, з моменту видачі позивачем векселів кредитору «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» зобов'язання позивача з оплати поставленого вказаним контрагентом товару та послуг припинилися та виникли зобов'язання зі сплати за векселями.

Таким чином, зобов'язання за договором купівлі-продажу товарів (прокату кольорового металу) №ГА-04/01 від 04.01.11р. виконані позивачем у повному обсязі, витрати підтверджені необхідними належним чином складеними первинними документами, а тому наявність стану - визнано банкрутом контрагента позивача «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ», не мають правових наслідків для відображення у податковому обліку позивача господарської операції з поставки металу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем не виконано обов'язку встановленого вказаною нормою та не надано доказів порушення ПП «Алкорм» вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки, а тому донарахування позивачу грошових зобов'язань, встановлених спірним податковим повідомленням-рішенням, є неправомірним.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вірних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 820/9624/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Мінаєва О.М. Старостін В.В.