Ухвала суду № 36300280, 28.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р.Справа № 818/3911/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання - Крайник Т.О.,

представників позивача - Шевцова П.В., Петрищева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. по справі № 818/3911/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

15.05.2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") - звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - відповідач, УПФ України в м. Сумах), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позову, просило визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах № Ю-13 від 04.04.2013 р. про сплату ПАТ "Сумихімпром" 10577145,62 грн. фінансових санкцій та пені.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задоволено частково.

Визнано протиправною і скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 04.04.2013 р. № Ю-13 в частині сплати фінансових санкцій в розмірі 4283185 грн. 35 коп. та пені в розмірі 2939669 грн. 81 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року виправлено описку у другому та третьому абзаці резолютивної частини постанови Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 року, а саме: замість "Визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 04.04.2013 р. № Ю-13 в частині сплати фінансових санкцій в розмірі 4283185 грн. 35 коп. та пені в розмірі 2939669 грн. 81 коп. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356, р/р 26001935387000 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) судовий збір у розмірі 1559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп.", зазначено правильним:

"Визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 04.04.2013 р. № Ю-13 в частині сплати фінансових санкцій в розмірі 4628727,58 грн. та пені у розмірі 3671693,17 грн., усього в сумі 8300420,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356, р/р 26001935387000 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) судовий збір у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 22 коп."

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 04.04.2013 року №Ю-13 про сплату 935 226, 98 грн. фінансових санкцій та 2 419 063, 48 грн. пені та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати в повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.09.2013 року позивач подав заяву, в якій просив визнати протиправною та скасувати вимогу №Ю-13 від 04.04.2013 року по фінансовим санкціям - на суму 589 684, 70 грн. та пені - на суму 1 687 040,12 грн.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників позивача, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04 квітня 2013 року відповідачем винесено вимогу № Ю-13 про сплату боргу, згідно з якою станом на 01 квітня 2013 року заборгованість позивача зі сплати фінансових санкцій і пені становить 10577145,62 грн., у т.ч.: фінансових санкцій -5218412,33 грн., пеня -5358733,29 грн. (а. с. 6).

Не погодившись з винесеною відповідачем вимогою від 04.04.2013 року № Ю - 13, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 року в частині заборгованості на загальну суму фінансових санкцій 4 628 727,58 грн. та пені у розмірі 3671693, 17 грн., усього в сумі 8 300 420,75 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо скасування вимоги від 04 квітня 2013 року № Ю-1/3 про включення до вимоги рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 289 від 27.09.2011 року (фінансові санкції - 293 335,60 грн., пеня - 1 008 315,49 грн.) , суд першої інстанції виходив з того, що відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення боргу на підставі рішення № 289 від 27.09.2011року, оскільки постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі № 2а-1870/9815/12 про стягнення боргу на підставі зазначеного рішення на час прийняття оскаржуваної вимоги не набрала законної сили. Отже, включення відповідачем до оскаржуваної вимоги заборгованості, що виникла на підставі рішення № 289 від 27.09.2011 року, є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до вимоги від 04 квітня 2013 року № Ю-13 увійшли суми фінансових санкцій та пені, визначені рішеннями відповідача: № 606 від 15.12.2010 року, № 188 від 21.04.2011року, № 450 від 09.06.2009року, № 186 від 19.04.2010року, № 469 від 18.06.2009року, № 538 від 02.11.2010року, № 605 від 15.12.2010 року, № 289 від 27.09.2011року, № 670 від 22.09.2009 року.

Так, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 606 від 15 грудня 2010 р. до позивача застосовано штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та нарахована пеня в розмірі 35491, 38 грн. (а. с. 46)

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось з позовом до Сумського окружного адміністративного суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. по справі № 2а-1870/1149/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та пеню в розмірі 35 491, 38 грн. (а. с. 47-49).

Рішенням відповідача № 469 від 18 червня 2009 р. до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 429 199, 50 грн. (а.с. 58)

З метою стягнення заборгованості, визначеної рішенням № 469 від 18.06.2009 р., відповідач звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 р. по справі № 2а-1870/6869/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. (а.с. 61-64), позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" фінансові санкції в сумі 1429199,50 грн.

Рішенням відповідача № 186 від 19 квітня 2010 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф у розмірі 328283, 32 грн. та нарахована пеня в розмірі 900388,72 грн. (а.с. 65).

З метою стягнення зазначеної заборгованості, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 р. по справі № 2а-1870/6460/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 1 228 672 грн.04 коп. (а. с. 68-71).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 1058) позивач був зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач).

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Виходячи з положень вказаних норм, страхувальник має право протягом десяти днів з моменту отримання рішення про сплату фінансових санкцій та пені оскаржити його в судовому порядку, повідомивши про це орган Пенсійного фонду, який прийняв оскаржуване рішення. При цьому строк сплати визначених рішенням фінансових санкцій та пені, настає після закінчення встановленого десятиденного строку для подання позову до суду про його оскарження або після набрання законної сили судовим рішенням за наслідками оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, Законом встановлено порядок стягнення заборгованості, в якому направлення вимоги передує зверненню до суду з відповідним позовом, вчинення дій у зворотному порядку не передбачено.

Отже, оскільки вимога Управління Пенсійного фонду про сплату боргу є виконавчим документом, то наявність рішення суду про стягнення суми цього боргу, яке також може бути звернене до виконання, породжує ситуацію, за якої одна і та ж заборгованість може бути стягнута два рази, що є неприпустимим.

Викладена позиція щодо неможливості співіснування вимоги про сплату боргу та рішення суду про його стягнення кореспондується з пунктом 8.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень цієї норми, вимога вважається відкликаною, якщо є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідач не мав правових підстав для направлення позивачеві вимоги про сплату заборгованості, оскільки є судові рішення про стягнення цих сум.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувана вимога в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про сплату фінансових санкцій та пені, які виникли на підставі рішень відповідача № 450 від 09.06.2009 р., № 538 від 02.11.2010 р. та № 188 від 21.04.2011 р., колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням відповідача № 450 від 09 червня 2009 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 955 626,48 грн. та нарахована пеня в розмірі 612 935, 51 грн. (а. с. 51).

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р. по справі № 2а-1870/4337/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість в сумі 2 568 561 грн. (а.с. 53-55).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2013 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задоволено, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (а. с. 56-57).

Так, рішенням відповідача № 188 від 21 квітня 2011 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 290 311,55 грн. та нарахована пеня в розмірі 653 166,82 грн. (а. с. 40)

З метою стягнення заборгованості за зазначеним рішенням, Управління пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося із позовом до Сумського окружного адміністративного суду. 19.04.2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. по справі № 2а-1870/1652/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені в сумі 943478,37 грн. (а. с. 42).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року по справі № 2а-1870/1652/12 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року скасовано, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" боргу на підставі рішення № 188 від 21.04.2011 р. відмовлено (а. с. 43-44).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 538 від 02 листопада 2010 р. до позивача застосовано штраф в розмірі 261591,27 грн. та нарахована пеня в розмірі 737687, 38 грн. (а.с. 108).

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося з позовом до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7981/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 р., в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах відмовлено (а. с. 109-112).

Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення для розгляду вказаної справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість оскаржуваної вимоги в частині щодо включення заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 188 від 21.04.2011 р. та № 538 від 02.11.2010 р., № 450 від 09.06.2009 р.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в частині скасування оскаржуваної вимоги стосовно включення рішення №670 про нарахування фінансових санкцій - 345 542, 23 грн. та пені - 732 023, 36 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, 22.09.2009 року відповідачем прийнято рішення №670 про нарахування фінансових санкцій - 345 542, 23 грн. та пені - 732 023, 36 грн. (а.с. 131)

Позивач, не погодившись зі змістом зазначеного рішення звернувся з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р. по справі № 2-а-330/10/1870 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013 р., в задоволенні позову відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вірно враховано судом першої інстанції, строк сплати нарахованих рішенням № 670 від 02.09.2009 р. фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені настав у серпні 2010 року (набрання законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 р. по справі № 2а-330/10/1870).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі №5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

22 березня 2012 року УПФУ в м. Сумах подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром".

З матеріалів справи убачається, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішеннями № 670 від 22.09.2009, не заявлена відповідачем до реєстру вимог кредиторів.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що заборгованість по фінансових санкціях та пені, застосованих згаданим рішенням , виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, не була включена до реєстру вимог кредиторів, а тому вона вважається погашеною.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вимога в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 670 від 22.09.2009 року є необґрунтованою.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 року в частині заборгованості, що виникла на підставі рішень № 606 від 15.12.2010 року, № 188 від 21.04.2011 року, № 450 від 09.06.2009 року, № 186 від 19.04.2010 року, № 459 від 18.06.2009 року, № 538 від 02.11.2010 року, № 670 від 22.09.2009 року, на загальну суму 8 300 420,75 грн., в тому числі - фінансових санкцій - 4 628 727,58 грн. та пені - 3671693, 17 грн.

Оцінюючи правомірність включення до оскаржуваної вимоги суми заборгованості, що виникла на підставі рішення № 605 від 15.12.2010 р., колегія суддів зазначає наступне.

15.12.2010року Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми прийняло рішення, яким до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" застосувало штраф у розмірі 296349,15 грн. та пені 6781724,63 грн. (а.с. 72).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі № 5021/2506/2011 порушено провадження по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 78).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" опубліковано в газеті "Голос України" № 33 від 21.02.2012 року (а. с. 79).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

22 березня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах подало до господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром".

Як убачається із копії вказаної заяви (заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішенням № 605 від 15.12.2010 р., не заявлена до реєстру вимог кредиторів (а.с. 80-85).

Згідно п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З матеріалів справи убачається, що рішення № 605 від 15.12.2010 р. оскаржене відповідачем у судовому порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 року по справі 2а-1870/114/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 р. в задоволенні позову ПАТ "Сумихімпром" до УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах) про визнання протиправним та скасування рішення № 605 від 15.12.2010 р. відмовлено.

Таким чином, приймаючи до уваги оскарження в судовому порядку рішення № 605 від 15.12.2010 р. та враховуючи приписи ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", обов'язок щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 605 від 15.12.2010 р. у ПАТ "Сумихімпром" виник через п'ять днів після направлення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 р. (а.с. 93).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відносно ПАТ "Сумихімпром" 24.10.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство, а тому вимоги позивача є конкурсними і на них поширюється дія мораторію, а оскільки заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих рішенням № 605 від 15.12.2010 року, не заявлена до реєстру вимог кредиторів, вони є погашеними.

Відповідно до абз. 24 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, на час прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. про порушення провадження у справі про банкрутство позивача рішення УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) № 605 від 15.12.2010 р. про стягнення фінансових санкцій перебувало у процесі оскарження, тобто не набрало законної сили, і відповідач не набув права вимоги до ПАТ "Сумихімпром" щодо стягнення за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24.10.2011 р. ще не виникло обов'язку їх сплачувати, оскільки ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-1870/114/11 прийнята лише 17.11.2011 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, а набрала законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в частині щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 605 від 15.12.2010 р. є правомірною.

Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2013 р. у справі № 2а-1870/9428/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 року, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 296349грн.15коп. та нарахованої пені у розмірі 678724 грн.63коп., застосованих на підставі рішення №605 від 15.12.2010р., разом стягнуто 975 073 грн.78 коп. (а.с. 73-75)

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що включення відповідачем до оскаржуваної вимоги заборгованості, що виникла на підставі рішення № 605 від 15.12.2010р., є обґрунтованим, у зв'язку з чим позов щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 р. в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про скасування вимоги від 04 квітня 2013 року № Ю-1/3 про включення до вимоги рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 289 від 27.09.2011 року (фінансові санкції - 293 335,60 грн., пеня - 1 008 315,49 грн.) , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2011 року відповідачем прийнято рішення №289 про нарахування фінансових санкцій - 293 335,60 грн. та пені - 1 008 315,49 грн. (а.с. 133)

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року по справі № 2а-1870/7275/11 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування рішення № 289 від 27.09.2011 року відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року по справі № 2а-1870/7275/11 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 289 від 27.09.2011р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2012 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012р. скасовано, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. залишено в силі.

За таких обставин, на час прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, рішення Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) № 289 від 27.09.2011 р. про стягнення фінансових санкцій перебувало у процесі оскарження, тобто було таким, що не набрало законної сили, і відповідач не набув права вимоги до ПАТ "Сумихімпром" щодо сплати за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24.10.2011 р. ще не виникло обов'язку їх сплачувати.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги УПФУ в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 289 від 27.09.2011 року є поточними і підлягають сплаті відповідачем у встановлений строк.

Також, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі № 2а-1870/9815/12 про стягнення боргу на підставі рішення № 289 від 27.09.2011року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" на користь УПФУ в м.Сумах заборгованість по фінансових санкціях та пені в розмірі 1301651 грн.09 коп.

Отже, включення відповідачем до оскаржуваної вимоги заборгованості, що виникла на підставі рішення № 289 від 27.09.2011 року, є обґрунтованим, у зв'язку з чим позов щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 року в цій частині задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. по справі № 818/3911/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Бартош Н.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2013 р.