Рішення № 36299001, 17.12.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/8729/13-ц

Справа № 2/243/3278/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

при секретарі Останькович А.О.

за участю представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Органа опіки та піклування Словянської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 16.09.2011 року між АКБ Райфайзенбанк Україна, правонаступниками якого є ЗАТ ОТП Банк, ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №ML-100/987/2005, відповідно до якого банком було надано позичальнику кредит у сумі 65700 грн. з датою остаточного повернення кредиту - 16.09.2010 року. З метою забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором, 16.09.2005 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № PML-100/987/2005, відповідно до якого відповідач передав у іпотеку двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності, зареєстровано в КП БТІ м. Словянська 22.08.2005 року в реєстровій книзі 66а/194 за №16974, реєстраційний номер 2817432, загальною площею 42,5 кв.м., житловою 29,0 кв.м. 12.11.2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, відповідно до яких до позичальника переходять усі права банку за кредитним договорами та договорами забезпечення. У звязку з невиконанням своїх зобовязань перед банком, станом на 20.08.2013 року заборгованість позичальника по сплаті кредиту становить: заборгованість по кредиту у розмірі 64695 грн., проценти 24648 грн. 45 коп. та пеня за період з 20.08.2012 року по 20.08.2013 року у розмірі 348475 грн. 09 коп. У звязку з наведеним, позивач просить звернути стягнення на нерухоме майно, яке є власністю ОСОБА_2 та є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №ML-100/987/2005 від 16.09.2005 року, а саме: двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності, зареєстровано в КП БТІ м. Словянська 22.08.2005 року в реєстровій книзі 66а/194 за №16974, реєстраційний номер 2817432, загальною площею 42,5 кв.м., житловою 29,0 кв.м., з метою її подальшого продажу та задоволення вимог позивача в сумі 437728 грн. 54 коп. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки, встановлений ст. 41 ЗУ Про

іпотеку, а саме шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Примусово виселити осіб, що мешкають за адресою: АДРЕСА_2. Стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір в сумі 3441 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2013 року, до участі у розгляді справи залучено у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Словянської міської ради (а.с.49)

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 15.08.2013 року (а.с.34) уточнила позовні вимоги, просила виселити осіб, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкають за адресою: АДРЕСА_3, в іншій частині позовні вимоги залишила без змін.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У звязку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, за участю його представника в порядку ст. 169 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_7, що діє на підставі довіреності від 28.09.2013 року (а.с.45), в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи тим, що за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані неповнолітні діти. У задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Органа опіки та піклування Словянської міської ради, в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності від 22.11.2013 року (а.с.78).

Суд, вислухавши сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між АКБ Райфайзенбанк Україна, правонаступниками якого є ЗАТ ОТП Банк, ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №ML-100/987/2005, відповідно до якого банком було надано позичальнику кредит у сумі 65700 грн. з датою остаточного повернення кредиту - 16.09.2010 року (а.с.4-12.

16.09.2005 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № PML-100/987/2005, відповідно до якого відповідач передав у іпотеку двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності, зареєстровано в КП БТІ м. Словянська 22.08.2005 року в реєстровій книзі 66а/194 за №16974, реєстраційний номер 2817432, загальною площею 42,5 кв.м., житловою 29,0 кв.м. (а.с.13-21).

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року (а.с.24-25) ПАТ ОТП Банк відступило, а ТОВ Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором №№ML-100/987/2005 та договором іпотеки № PML-100/987/2005 від 16.09.2005 року (а.с.26-29).

Вказаний кредитний договір та договір іпотеки сторонами не оспорюється, тому у суду немає підстав щодо сумніву у їх правомірності.

Відповідно до статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в порушення вимог укладеного нею кредитного договору, не виконала свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної та повної сплати платежів, повернення відсотків за користування грошима.

Порушення цих обов'язків надає право Банку вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування грошима, або звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно розрахунку Банку заборгованість ОСОБА_3 за кредитом, за відсотками, пені, станом на 20.08.2013 року складає: заборгованість по кредиту у розмірі 64695 грн., проценти 24648 грн. 45 коп. та пеня за період з 20.08.2012 року по 20.08.2013 року у розмірі 348475 грн. 09 коп. (а.с.70)

Зазначені обставини та розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювалися.

Згідно із ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною першою статті 33 та статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, як зазначено у п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ від 30 березня 2012 року згідно якого резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості

предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

2. У той же час, вимоги банку про виселення відповідача та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, із будинку на яке звертається стягнення за договором кредиту не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у предметі іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України Про іпотеку.

Виходячи з аналізу вказаних норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених частиною 2 статті 40 Закону України Про іпотеку та частиною 3 статті 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку на які здійснюється звернення на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог статті 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Враховуючи наведене позовні вимоги банку про виселення не підлягають задоволенню.

Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати в сумі 3441 грн. 00 коп. (а.с.1).

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 526,527, 530,1054,1050 ЦК України, ст. ст. 33,35,39,40 Закону України Про іпотеку, ч.4 ст. 9, ч.3 ст. 109 ЖК України, ст. ст. 10,11,60,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Органа опіки та піклування Словянської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості у розмірі 437 728 грн. 54 коп. по кредитному договору № ML 100/987/2005 від 16 вересня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк України» і ОСОБА_8, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки PML 100/987/2005 від 16 вересня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк України» і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_1, який мешкає за адресою Словянський район с. Билбасівка пров. Учительський, 5 нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4»янськ, загальною площею 42,5 кв.м., шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» права продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем за початковою вартістю на день укладання договору іпотеки від 16 вересня 2005 року 9 745 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна відмовити, у звязку з відсутністю підстав.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна судовий збір у розмірі 3441 грн. 00 коп. на р № 26507002333333 в АТ ОТП Банк, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Словянського міськрайонного суду ОСОБА_9