Постанова № 3629874, 07.05.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2009 року № 565/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів Носа С.П., Любашевського В.П.,

при секретарі судового засідання Козирі В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 20 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з роботи та зобов'язання до укладення трудового договору, -

В С Т А Н О В И Л А :

28 травня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Львова з вказаним вище позовом, з якого вбачається, що позивач працював на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» ОСОБА_4. Наказом Голови ОСОБА_1 № 693-к від 25 квітня 2008 року його з 30 квітня 2008 року звільнено із займаної посади у зв'язку з ліквідацією ОСОБА_4. Позивач вважає власне звільнення незаконним, оскільки відбулася не ліквідація, а реорганізація ОСОБА_4. На думку позивача, адміністрація при звільненні не врахувала вимоги ст.ст. 40, 42 КЗпП України, тобто не запропонувала йому іншу роботу та не взяла до уваги наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей. З 28 квітня 2008 року позивач знаходився на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

У запереченні на позов представник ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до наказу ОСОБА_1 від 29 січня 2008 року № 61 ОСОБА_4 ліквідована. Жодного акту ОСОБА_1 про реорганізацію ОСОБА_4 не приймалось. ОСОБА_2 не є правонаступником ОСОБА_4, ОСОБА_3 не працював у новоствореній ОСОБА_2, не звільнявся з ОСОБА_2, тому його вимога про поновлення саме у ОСОБА_2 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

У запереченні на позов представник ОСОБА_1 вказує на те, що відповідно до ст. 15 Митного Кодексу України створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, тобто ОСОБА_1. Положеннями про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 року № 1022 та постановою Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 відповідно до покладених на неї завдань: створює, реорганізовує та ліквідовує регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації. ОСОБА_2 створена як нова юридична особа відповідно до пункту 3 Наказу ОСОБА_1 від 29 січня 2008 року № 64 «Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць», яка відповідно до Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» пройшла процедуру реєстрації новоствореної юридичної особи без правонаступництва та згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію від 04 березня 2008 року присвоєно ЄДРПОУ за № 35775617, а ОСОБА_4 мала ЄДРПОУ за № 34668612.

Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 20 жовтня 2008 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови ОСОБА_1 № 693-к від 25 квітня 2008 року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади головного інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» у зв'язку з ліквідацією ОСОБА_4. Зобов'язано ОСОБА_2 укласти трудовий договір з ОСОБА_3 у зв'язку з поворотним прийняттям на роботу працівників аналогічної кваліфікації, призначивши його на посаду головного інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» ОСОБА_2. Постанову в частині укладення трудового договору з ОСОБА_3 та призначення його на посаду головного інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» ОСОБА_2 - вирішено допустити до негайного виконання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що мала місце не ліквідація, а перетворення (реорганізація) ОСОБА_4 у ОСОБА_2.

На згадане рішення суду першої інстанції подані апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Представник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права. Суд припустився помилки, вказавши неправильне використання коду ЄДРПОУ, що має суттєве значення в справі. Ототожнювати код митниці з кодом ЄДРПОУ не можна. Суд не врахував вимоги ст. 15 Митного кодексу України щодо правильного розуміння створення та ліквідації митниць.

Представник ОСОБА_2 у апеляційній скарзі вказував, що рішення про ліквідацію, прийняте уповноваженим органом в межах повноважень, наданих законодавством, є чинним. ОСОБА_2 створена відповідно до наказу ДМСУ від 29 січня 2008 року № 64 і зареєстрована як окрема юридична особа, про що свідчить наявність свідоцтва про Державну реєстрацію.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційних скарг та незаконність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 15 МК України створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, тобто ОСОБА_1.

Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 111 Цивільного Кодексу України).

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22 січня 1996 року № 118 встановлено, що ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. Код зберігається у разі перетворення юридичної особи лише за правонаступником. Головним критерієм розмежування випадків припинення юридичної особи, крім самого рішення про її припинення, є також законодавчо встановлені процедури реалізації цього рішення, закріплені у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що на виконання наказу ОСОБА_1 від 29 січня 2008 року № 61 «Про ліквідацію митних органів» ліквідовано не тільки ОСОБА_4, а і ОСОБА_5.

Твердження суду першої інстанції про порушення митним органом ст. 42 КЗпП України спростовується наступним.

Колегія суддів враховує і те, що на підставі результатів службового розслідування, проведеного на виконання наказу Держмитслужби від 19 вересня 2008 року № 301-к, яким визначено, що допущені порушення та неналежне виконання посадовими особами митного поста «Краковець», в тому числі і позивачем своїх службових обов'язків - є несумісним з вимогами Закону України «Про державну службу». У пункті 2 цього наказу визначено вважати недоцільним подальше перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_3, головного інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення поста «Краковець» ОСОБА_4.

Згідно з п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої ст.17 цього Закону.

Саме тому, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо порушення митним органом ст. 42 КЗпП України під час звільнення ОСОБА_3

Крім того, порівняльний аналіз Положень про ОСОБА_4 свідчить, що повноваження ОСОБА_2 зменшились, зокрема, не здійснюються координаційно-контролюючі функції щодо митниць регіону, у зв'язку з чим і зменшилась штатна чисельність митниці.

Колегія суддів також не вбачає порушень п.1 ст. 40 КЗпП України зі сторони митного органу під час звільнення позивача з роботи.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової - про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196. 198 ч.1 п.3, 202 п.1 ч.1, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити, постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 20 жовтня 2008 року у справі № 2А-268/08 скасувати і прийняти нову постанову про повну відмову ОСОБА_3 в задоволенні його позовних вимог.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді С.П. Нос

В.П.Любашевський