Ухвала суду № 36296428, 25.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/12385/13 Справа № 200/12584/13 Головуючий у 1 й інстанції - Кудрявцева Т.О. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.,

при секретарі - Сінченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилалася на те, що з 01 вересня 2011 року вона працювала в ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» на посаді заступника директора з фінансів. На підставі наказу №10 від 28 жовтня 2011 року її було звільнено з роботи за скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, але вказаний наказ їй був виданий для ознайомлення лише 10 листопада 2011 року після її виходу з лікарняного, на якому вона перебувала з 31 жовтня 2011 по 09 листопада 2011 року. Вважає, що той період, коли вона перебувала на лікарняному, підлягає оплаті і ця сума складає 707 грн. 50 коп. При звільненні з роботи їй була виплачена заробітна плата лише за відпрацьований час - за жовтень 2011 року, вихідна допомога їй виплачена не була, трудова книжка була видана лише 13 грудня 2011 року. Зазначеними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода. Тому просила суд стягнути з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» на її користь невиплачену заробітну плату за період з 01 листопада 2011 по 10 листопада 2011 року в розмірі 707 грн. 50 за весь час затримки виплати; стягнути вихідну допомогу при звільненні в розмірі 1500 грн. та середній заробіток за час затримки її виплати; стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2011 року по 13 грудня 2011 року; стягнути на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2011 року по 13 грудня 2011 року залишено без розгляду (а.с.184).

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги у розмірі 35 278 грн. 25 коп., понесені витрати по справі в розмірі 188 грн. 20 коп., а всього 35 466 грн. 45 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи позивач з 01 вересня 2011 року працювала в ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» на посаді заступника директора з фінансів (а.с.54-57).

Згідно наказу №10 від 28 жовтня 2011 року позивача з 28 жовтня 2011 року було звільнено з роботи за скороченням штату (а.с.6).

При звільненні позивачу була виплачена заробітна плата за жовтень 2011 року.

Вихідна допомога у розмірі 1500 грн. виплачена не була та не була видана трудова книжка, що підтверджується Приписом Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області № 04-01-06/04-04 від 18 січня 2013 року, протоколом про адміністративне правопорушення №04-01-06/76 від 17 квітня 2013 року, складеним Територіальною державною інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області відносно директора ТОВ «НВП «ВІГ» ОСОБА_3 та винесеною на підставі цього протоколу постановою про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст.188-6 КУпАП №04-01-06/76-06 від 17 квітня 2013 року, відповідно до якої директор підприємства ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП за порушення трудового законодавства відносно ОСОБА_2; квитанцією про сплату ОСОБА_3 штрафу у сумі 850,00 грн., накладеного на нього відповідно до вказаної постанови (а.с.134-137).

Позивач 30 листопада 2011 року зверталася до директора ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» з заявою, в якій просила внести до її трудової книжки запис про звільнення згідно з чинним законодавством. На вказану заяву позивач отримала від відповідача телеграму, в якій її повідомили про те, що її трудова книжка знаходиться в бухгалтерії (а.с.53).

Трудова книжка була видана позивачу відповідачем 13 грудня 2011 року.

Вихідна допомога, належна до сплати при звільненні у відповідності до ст.44 КЗпП України, була перерахована позивачу відповідачем 09 жовтня 2013 року (а.с.177).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Управлінням Пенсійного фонду України від 14 вересня 2012 року № 74/07-53ДСК, та довідки від 18 вересня 2013 року, виданої відповідачем, розмір щомісячної заробітної плати позивача за вересень місяць та жовтень місяць 2011 року становив 1500 грн. (а.с.59-60).

Встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач була звільнена з роботи 28 жовтня 2011 року, а вихідна допомога у розмірі 1500 грн. виплачена їй відповідачем лише 09 жовтня 2013 року.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно, у відповідності до ст.ст. 116, 233 КЗпП України задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнув з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги у розмірі 35 278 грн. 25 коп.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачу підприємством вчасно було виплачено всі належні при звільненні виплати жодними належними доказами по справі не підтверджуються.

Доводи апеляційної скарги щодо пропущення позивачем встановленого законом строку позовної давності на звернення до суду із зазначеними позовними вимогами колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що позивач звернулася до суду з позовними вимогами у відповідності до ст. 233 КЗпП України, посилаючись на встановлені обставини справи.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді