Вирок № 36289910, 16.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/18712/12 пр. № 1/759/148/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Ткаченко Н.В.,

за участю прокурорів Свінтановського С.О., Паламарчук Я.А., Швець Т.О., підсудного - ОСОБА_1, його захисника - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт Веселинове Миколаївської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, згідно з ст. 89 вважається не судимим, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи у період з 21 травня по 30 листопада 2011 року генеральним директором, тобто службовою особою, ТОВ «БМБ» (код ЄДРПОУ 32774076) - платника податків, зареєстрованого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.01.2004 року за адресою: АДРЕСА_3 та розташованого за фактичною адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 501 (далі - ТОВ), у період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року вчинив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів на загальну суму 2,442,514 грн., за таких обставин.

На виконання правил ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України «Про бухгалтерський облік…»), виходячи з положень Статуту ТОВ (п. п. 6.14 - 6.19) на ТОВ було запроваджено, як форма організації бухгалтерського обліку, самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності керівником підприємства - генеральним директором.

Разом з тим, 01.09.2011 року на території м. Києва, ОСОБА_1, будучи генеральним директором ТОВ і уклавши від імені ТОВ договір купівлі - продажу № 01/09 між ТОВ (покупець) та ТОВ «Перший Український правочин» (код ЄДРПОУ 36346972) (продавець) щодо купівлі сільськогосподарської продукції для її використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ як платника податку, а саме яблук, на загальну, задекларовану суму 14, 655, 085, 20 грн., в тому числі з податком на додану вартість на загальну суму 2,442,514 грн, хід виконання вказаного договору не контролював.

У подальшому ОСОБА_1, будучи наділений як службова особа ТОВ організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, неналежно виконуючи свої службові обов'язки у сфері організації бухгалтерського обліку та ведення податкової звітності через несумлінне ставлення до них, при здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ, в порушення вимог ч. 1 та 2 ст. 3, ч. 2, 6, 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік…», п.п. 16.1.2, 16.1.3 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, п. п. 6.14 - 6.19 Статуту ТОВ, не переконавшись у правильності і достовірності відомостей, вказаних у податкових накладних ТОВ «Перший Український правочин» щодо нібито виконаних умов договору про відвантаження сільськогосподарської продукції, допустив відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ нібито вчинену з ТОВ «Перший Український правочин» угоду купівлі - продажу № 01/09 від 01 вересня 2011 року на придбання сільськогосподарської продукції на загальну суму 14, 655, 085, 20 грн. У такій спосіб з причин неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків при здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ у сфері організації бухгалтерського обліку через несумлінне ставлення до них, була безпідставно сформована дебіторська заборгованість ТОВ перед ТОВ «Перший Український правочин» за вказаним договором, а сума ПДВ в розмірі 2,442,514 грн, яка нарахована у зв'язку з придбанням товарів, віднесена до складу податкового кредиту.

У вересні та жовтні 2011 року ОСОБА_1, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки з питань податкової звітності ТОВ через несумлінне ставлення до них, допустив подання іншими співробітниками ТОВ, які мали вільний доступ до цифрових електронних ключів з підписом генерального директора ТОВ для подання податкової звітності в електронному вигляді, до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкові декларації за вересень та жовтень 2011 року, в яких (додаток № 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) було безпідставно зазначено завищену суму податкового кредиту в результаті відображення недостовірних відомостей про нібито придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ «Перший Український правочин» (індивідуальний податковий номер - 363469726529), що призвело до заниження податку на додану вартість, на загальну суму 2,442,514 грн. у результаті чого до державного бюджету не надійшли кошти на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним необережного злочину у сфері службової діяльності, пояснивши, що дійсно у період з 21 травня по 30 листопада 2011 року займав посаду генерального директора ТОВ, тобто був службовою особою. На ТОВ було запроваджено ведення бухгалтерського обліку та складання звітності керівником підприємства - генеральним директором, оскільки бухгалтера за штатом не було. Але оскільки він законодавства у сфері бухобліку та податків не знав, бухгалтерією та звітністю на ТОВ займався ОСОБА_3, який мав відповідну освіту, допомагала йому у цьому ОСОБА_4 - працівники ТОВ.

Як далі показав підсудний, основним видом діяльності ТОВ є виробництво соків, а тому на початку осені кожного року для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ відбувалася закупівля сільськогосподарської продукції. 01 вересня 2011 року з цією метою він від імені ТОВ дійсно уклав і підписав з ТОВ «Перший Український правочин» договір купівлі - продажу № 01/09 яблук на загальну суму 14, 655, 085, 20 грн., в тому числі з податком на додану вартість на загальну суму 2,442,514 грн. Разом з тим, особисто хід виконання даного договору, який виконував функцію базової угоди, він не контролював, оскільки поставок фруктів було дуже багато, так само було багато і постачальників. Оскільки у тонкощі бухгалтерської справи він, підсудний, не вникав, тому коли ТОВ «Перший Український правочин» виставив на оплату рахунки фактури, надавши відповідні податкові накладні, він, не перевіривши повноти проведених поставок, підписав видаткові накладні, що як наслідок стало підставою для формування іншими працівниками дебіторської заборгованості ТОВ перед ТОВ «Перший Український правочин» за вказаним договором, а також податкового кредиту, до якого увійшла сума ПДВ в розмірі 2,442,514 грн, нарахована у зв'язку з придбанням товарів.

У вересні та жовтні 2011 року він, ОСОБА_1, неналежно виконуючи свої службові обов'язки з питань податкової звітності ТОВ через несумлінне ставлення до них, не забезпечив відповідність податкової звітності фактичним даним бухгалтерського обліку, контроль за складанням такої звітності не здійснював, внаслідок чого допустив формування іншими співробітниками ТОВ, які мали вільний доступ до цифрових електронних ключів з підписом генерального директора ТОВ для подання податкової звітності в електронному вигляді, показників податкової звітності на підставі непідтверджених документами даних та подання останніми до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкових декларацій за вересень та жовтень 2011 року, в яких (додаток № 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) було безпідставно зазначено завищену суму податкового кредиту в результаті відображення недостовірних відомостей про нібито придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ «Перший Український правочин», що і призвело до заниження податку на додану вартість, на загальну суму 2,442,514 грн.

Не зважаючи на повне визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні за викладених вище обставин службової недбалості, підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 - технічний директор ТОВ показав, що у липні-жовтні 2011 року було дуже багато поставщиків сировини, так як був сезон виготовлення соків, серед них були фізичні та юридичні особи, а також ТОВ «Перший Український правочин». Він дійсно фактично виконував на ТОВ, яке у встановленому порядку було зареєстроване як платник податків, функції бухгалтера і використовував електронний ключ підпису першої особи для проведення проплат, а також для складання податкової звітності в ДПІ Святошинського р-ну в електронному вигляді на підставі Договору про визнання електронних документів від 13 вересня 2011 року, і ці ключі були під його, свідка, особистим контролем. Право першого підпису на той час мав лише ОСОБА_1 як генеральний директор ТОВ, права другого підпису фінансових документів на ТОВ не було запроваджено, тому всі підписані ОСОБА_1 первинні документи належно ним, свідком, опрацьовувалися. Бухгалтерією на ТОВ займалися тільки він, свідок, та ОСОБА_4, яка була його помічником і опрацьовувала дані бухгалтерського обліку через відповідне програмне забезпечення. ОСОБА_1 в питання бухгалтерії не вникав і електронним підписом не користувався, оскільки погано розбирався у бухгалтерії, власне як і в комп'ютерах, а тому їм необхідно було йому пояснювати хід фінансових операцій.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, повністю підтверджуючи показання свідка ОСОБА_3, показала, що у липні-жовтні 2011 року працювала у ТОВ «БМБ» на посаді помічника бухгалтера, бухгалтером був ОСОБА_3. На той час генеральним директором ТОВ був ОСОБА_1. В її обов'язки входило введення даних первинної документації в бухгалтерську програму « 1С», тобто вводила в цю програму відомості з рахунків-фактур, накладних, інших первинних документів. ОСОБА_3 теж мав доступ до цієї програми, оскільки володів електронними ключами та електронним підписом генерального директора. ОСОБА_1 доступу до цієї програми не мав. У результаті опрацювання рахунків фактур, видаткових накладних, які були належним чином оформлені була сформована оборотно-сальдова відомість, за даними якої на даний час ТОВ має заборгованість перед ТОВ «Перший Український правочин» за договором купівлі - продажу № 01/09 від 01 вересня 2011 року.

Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є послідовними, узгоджуються в деталях як між собою, так і з показаннями підсудного.

Допитана свідок ОСОБА_5 - ревізор інспектор ДПІ Святошинського району міста Києва показала, що особисто у серпні 2012 року проводила документальну виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Перший Український правочин», під час якої було встановлено, що правочини між вказаними суб'єктами господарювання були нікчемними, оскільки порушував публічний порядок, а тому ТОВ занизило податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1 332 034 грн, за жовтень на суму 1 110 480 грн, а всього на суму 2 442 514 грн.

У той же час ОСОБА_5 визнала, що якщо вважати договір купівлі - продажу № 01/09 від 01 вересня 2011 року чинним, то ТОВ сформувало вказаний податковий кредит на підставі належно оформлених документів (податкові накладні), з підстав передбачених законом - виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку - ТОВ.

Повідомлені підсудним, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відомості про порядок організації роботи бухгалтерії на ТОВ за часів очолювання Дирекції ТОВ ОСОБА_1, про факти договірних відносин між ТОВ та ТОВ «Перший Український правочин» та обставин їх проводки за даними бухгалтерії, обставини формування дебіторської заборгованості ТОВ перед ТОВ «Перший Український правочин» та податкового кредиту в розмірі 2,442,514 грн, у повному обсязі знайшли своє підтвердження під час дослідження в судовому засіданні даних, які містять Статут ТОВ (в редакції від 24 травня 2011 року) (т. 2 а.с. 171-187; т. 3 а.с. 41-57), накази про призначення у травні 2011 року ОСОБА_1 генеральним директором ТОВ та звільнення його з цієї посади 30 жовтня 2011 року (т. 2 а.с. 151-155; т. 3 а.с. 34), Договір між ДПІ у Святошинському районі міста Києва та ТОВ про визнання електронних документів від 13 вересня 2011 року та відповідна квитанція від 13 вересня 2011 року про забезпечення з цього часу електронного документообігу платника податків з ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку (т. 2 а.с. 54-57), Договір купівлі-продажу № 01/09 від 01 вересня 2011року, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, сформовані на виконання умов вказаного Договору № 01/09 (т. 5 а.с. 52-131), оборотно-сальдова відомість ТОВ (т. 5 а.с. 128-131), акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ від 10 серпня 2012 року № 255/22-50/32774076 (т. 1 а.с. 27-37).

Вказані показання свідків, дані, які містять перелічені документи, а також показання підсудного суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

Системний аналіз ч. 1 та 2 ст. 3, ч. 2, 6, 7 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік…»), п. п. 6.14 - 6.19 Статуту ТОВ, п.п. 16.1.2, 16.1.3 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України дає підстави для висновку, що на ОСОБА_1, як генерального директора ТОВ було покладено обов'язок: забезпечити неухильне виконання всіма працівниками ТОВ дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечувати відповідність податкової звітності даним бухгалтерського обліку; вести в установленому порядку облік доходів і витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; формувати показники податкової звітності виключно на підставі підтверджених документами даних; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, які містять повну та правдиву інформацію про результати господарської діяльності; підписувати податкові декларації; перевіряти наявність права на віднесення сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, підтверджених належно оформленими податковими накладними, до податкового кредиту. Крім того, згідно з вимогами ст. ст. 8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік…» п. 47.1 ст. 47 ПК України ОСОБА_1, як генеральний директор ТОВ, відповідав за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, а також за недостовірність інформації, наведеної у первинних документах, регістрах бухобліку та документах податкової звітності.

Згідно з дослідженими в судовому засіданні реєстраційними, статутними документами ТОВ, акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ від 10 серпня 2012 року № 255/22-50/32774076, ТОВ зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.01.2004 року за адресою: АДРЕСА_3 та розташоване за фактичною адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 501, є платником податку і основним видом діяльності ТОВ є виробництво фруктових та овочевих соків.

Як видно з досліджених в судовому засіданні податкових декларацій ТОВ за вересень та жовтень 2011 року (додаток № 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), Акту ДПІ у Святошинському районі в м. Києві про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ від 10 серпня 2012 року № 255/22-50/32774076, ТОВ визначило податковий кредит в результаті відображення відомостей про нібито придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ «Перший Український правочин» (індивідуальний податковий номер - 363469726529), що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень - жовтень 2011 року на загальну суму 2,442,514 грн.

Згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року та внесеними до неї змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 04 вересня 2012 року № 0002942250, яке складене на підставі Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ від 10 серпня 2012 року № 255/22-50/32774076, скасоване як передчасне, тобто постановлене до дня набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду даної кримінальної справи.

Оцінюючи в порядку ст. ст. 65, 67 та 83 КПК України судові рішення як джерело доказів, в яких викладені та засвідчені обставини, що мають значення для справи, суд бере до уваги і вимоги ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень на всій території України. Водночас суд оцінює вказані документи в контексті висунутого ОСОБА_1 звинувачення виключно у сукупності з іншими доказами.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не знав законодавства у сфері бухгалтерського обліку та податкової звітності не впливає на правову оцінку його дій як генерального директора ТОВ, оскільки за правилами ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від відповідальності.

З урахуванням всього наведеного, суд вважає, що у судовому засіданні безспірно доведено те, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою ТОВ, до повноважень якої належало організація належного бухгалтерського обліку, забезпечення відповідності податкової звітності даним бухгалтерського обліку, хоча і міг не передбачати можливості настання суспільно небезпечних наслідків недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків генерального директора ТОВ у виді безпідставного заниження податкових зобов'язань ТОВ перед державою, проте повинен був і міг їх передбачити за умови сумлінного ставлення до вказаних своїх службових обов'язків.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 як службова особа - генеральний директор ТОВ своїми діями, які виразились в службовій недбалості, тобто в порушення вимог ч. 1 та 2 ст. 3, ч. 2, 6, 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік…», п.п. 16.1.2, 16.1.3 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, п. п. 6.14 - 6.19 Статуту ТОВ у неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, спричинив державі збитки в розмірі 2,442,514 грн., що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує встановлений законодавством на 01 січня 2011 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто завдав тяжких наслідків, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 367 КК України.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є необережним злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте характеризується в побуті позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе в даному конкретному випадку, призначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 367 КК України, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засудженого обов'язки, які сприятимуть його виправленню, при цьому правових підстав для застосування ст. ст. 69 та 69-1 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Оскільки арешт накладений в межах даної кримінальної справи на майно, щодо якого відсутні будь-які дані про його належність ОСОБА_1, тому останній підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись cт. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 321-324, 332 - 335 КПК України (1960 року), суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організацією та веденням бухгалтерського обліку, на підприємства, установах та організаціях не залежно від форми власності та організаційно-правової форми строком на три роки, зі штрафом в розмірі двохсот вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 4 760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн.

На підстави ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та штрафу - підлягають реальному виконанню.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на відшкодування судових втрат за проведення експертизи 343 (триста сорок три) грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУДКУ у Київській області, р/р № 31257272210703, код ЗКПО 25576445, МФО 821018, призначення платежу: послуги експерта).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - ЗАСТАВА в розмірі 17 000 грн. - після набрання вироком законної сили скасувати і повернути внесену суму як предмет застави заставодавцю.

Арешт, накладений на майно (т. 15 а.с. 104-105), - скасувати.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: документи та їх копії - зберігати при матеріалах кримінальної справи; оригінали первинних документів - повернути належному володільцу за його вимогою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, передбаченому КПК України (1960 року), до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК