Рішення № 36289897, 17.12.2013, Оболонський районний суд міста Києва

17.12.2013 Справа № 756/5733/13-ц

756/5733/13-ц

2/756/2742/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючої Скрипник О.Г.

при секретарі Верес Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.10.2010 року між ним та ОСОБА_2 шляхом написання боргової розписки, було укладено договір позики, відповідно до якого позивач позичив ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 2150 доларі США, що станом на 12 квітня 2013 року відповідно до офіційного курсу НБУ становить 17184,95 гривень строком з 25.10.2010 року по 25.12.2010 року.

Відповідно до умов, зазначених в розписці, ОСОБА_2 зобов'язується, щомісячно сплачувати позивачу без урахування основної суми боргу, що складає 2150 доларів США, грошові кошти в сумі 215 доларів США щомісячно на термін дії розписки .

В забезпечення виконання зобов»язання за вказаною борговою розпискою, ОСОБА_3 поручився перед позивачем за виконання взятих на себе ОСОБА_2 зобов»язань.

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 одержав грошові кошти відповідно до розписки, проте умови договору позики не виконував, не сплачував щомісячно кошти у розмірі та порядку, визначеному договором та у термін, встановлений в договорі, ОСОБА_3 суму позичених коштів не повернув.

Станом на 12.04.2013 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем становить 67021,31гривень

Зважаючи на викладене вище, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором в розмірі 67021,31 гривень, судові витрати у сумі 670,22 грн. та витрати на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

ОСОБА_3 позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, співвідповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.10.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у вигляді боргової розписки на суму 2150 доларі США, що станом на 12 квітня 2013 року відповідно до офіційного курсу НБУ становить 17184,95 гривень, строком до 25.12.2010 року.

В забезпечення виконання зобов»язання за вказаною борговою розпискою, ОСОБА_3 поручився перед позивачем за виконання взятих на себе ОСОБА_2 зобов»язань.

Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що кошти в обсязі, визначеному договором, були надані ОСОБА_1 відповідачеві ОСОБА_2

Відповідно до розписки відповідач ОСОБА_2 зобов'язується щомісячно сплачувати позивачу без урахування основної суми боргу, що складає 2150 доларів США, грошові кошти в сумі 215 доларів США щомісячно на термін дії розписки .

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, ОСОБА_2 неналежним чином не виконував взяті на себе за договором позики від 25.10.2010 року зобов'язання щодо своєчасного повернення коштів, допустив заборгованість у сумі 67021,31 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з п.1.1. договору поруки від 25.10.2010 року поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань взятих на себе відповідно до розписки від 25 жовтня 2010 року на загальну суму 215 доларів США, а також взятих зобов'язань по сплаті грошових коштів в сумі 215 доларів США щомісячно.

Так, як відповідач умови договору позики не виконав, суд вважає, що з з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути солідарно суму заборгованості у розмірі 67021,31 гривень, що складається: 2150 дол США, що за курсом НБУ еквівалентно 17 184, 95 грн ( основний борг) + 215 дол США щомісячно х29 місяців ( проценти за договором) = 6 335, 0 дол США, що еквівалентно 49 836, 36 грн, всього: 67 021, 31 грн.

Разом із цим, представник позивача просить стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. який обґрунтовує тим, що позивач сплатив ТОВ «Савор» за надання правової допомоги.

З таким розміром витрат на правову допомогу суд погодитися не може виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з журналу судового засідання від 06.06.2013, 14.08.2013, 04.09.2013, 04.11.2013, 27.11.2013, 12.12.2013 року представник позивача надавав правову допомогу в судових засіданнях загалом 51 хвилин інших доказів, що представник позивача витрачав свій час на надання правової допомоги суду надано не було, а з цього слідує, що суд позбавлений можливості встановити його.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, суд вважає, що необхідно стягнути компенсацію на правову допомогу які слід вираховувати з фактичного та підтвердженого часу її надання (7,65 грн. х 51 хв. = 390,15 грн.).

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнути солідарно на користь позивача судовий збір у сумі 670,22 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 390,15 гривень.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 526, 530, 536, 553-554, 559, 610, 1046,1048,1049, 1050, Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2( ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер:НОМЕР_2) солідарно ідентифікаційний номер 03333995) на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 67021, 31 грн.

Стягнути з ОСОБА_2( ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 195, 07 грн, судовий збір у розмірі 335, 0 грн;

Стягнути з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер:НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 195, 0 судовий збір у розмірі 335, 0 грн

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Оболонський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Г.Скрипник