Рішення № 36288796, 16.12.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3802/13

Справа № 754/9980/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Колегаєвої С.В.

при секретарях - Буцко О.В., Місюль А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок залиття, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, просив винести рішення про її задоволення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з вини мешканців квартири АДРЕСА_1 йому була заподіяна матеріальна шкода внаслідок систематичного залиття ними з 2002 року по 2012 року квартири, в якій він мешкає разом з сім»єю, на загальну суму 45000 грн. 00 коп., яку він просив стягнути з відповідача, та моральна шкода на суму 5000 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 500 грн. та судові витрати у вигляді витрат понесених ним за проведення судової експертизи у сумі 4900 грн. 08 коп.

В процесі розгляду справи, Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як осіб зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов та просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду, завдану систематичним залиттям його квартири АДРЕСА_2 з квартири АДРЕСА_1, розташованої поверхом вище, у якій зареєстровані відповідачі по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пред'явлений до неї позов не визнав і просив суд відмовити позивачу у його задоволенні, пояснивши, що наявними в матеріалах справи доказами вина останньої у залитті квартири позивача не підтверджується жодним чином.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пред'явлений позов не визнав, пояснивши, що хоча він і зареєстрований у даній квартирі АДРЕСА_1, проте, фактично мешкає в іншому місці, у зв'язку з чим в задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Визнавши достатніми матеріали для розгляду справи, суд розглядає справу у відсутність відповідача ОСОБА_4

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, допитавши експерта ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд в судовому засіданні встановив, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 на підставі Реєстраційного посвідчення від 10 грудня 1993 року. Зазначена квартира складається з двох кімнат житловою площею 28,8 кв.м.

Відповідачі за цим позовом - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з ОСББ «Київ-10».

Згідно відповіді Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 20.11.2013 року - квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, мотивував свої вимоги тим, що відповідачі систематично на протязі 2002 року - 2012 років заливали належну йому квартиру.

Проте, на підтвердження систематичного залиття відповідачами квартири належної позивачу, у період часу з 2002 року по 2011 роки, позивачем будь - яких доказів надано не було, а тому в задоволенні позову позивачу в цій частині слід відмовити.

Щодо залиття квартири позивача, яке сталося в травні 2012 року судом встановлено наступне.

Так, в акті від 15.05.2012 року зазначено, що при огляді квартири АДРЕСА_2, в якій проживає позивач, було виявлено наступне: 15.05.2012 року, проживаючі в квартирі АДРЕСА_1, власник ОСОБА_2 залили холодною водою кімнати, прихожу, кухню, туалет та ванну кімнату (стіни та стелі) в квартирі АДРЕСА_2, що призвело до деформації стінових шпалер та залиттю електропроводки.

Зазначений документ підтверджує той факт, що залиття квартири позивача сталося з вини відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а не будь - якої іншої особи. Крім того, а ні представник відповідача ОСОБА_2, а ні відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не довели, що матеріальна та моральна шкода позивачу заподіяна не з їх вини.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що шкода, заподіяна позивачу внаслідок залиття його квартири 15 травня 2012 року має бути відшкодована мешканцями квартири АДРЕСА_1 - відповідачами у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, то він визначений у Висновку №8020 судової будівельно - технічної експертизи від 24 вересня 2013 року.

Так, під час розгляду справи позивач заявив клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи, відповідно до якого ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року по матеріалах справи було призначено судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу. Згідно з висновком експертизи № 8020 від 24.09.2013 року, виконаної ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», вартість ремонтно - будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідно для усунення пошкоджень унаслідок залиття квартири АДРЕСА_2, складає 30313 грн., який і підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, в якій зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За проведення судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи та складання висновку щодо визначення матеріального збитку, заподіяного внаслідок залиття квартири позивач сплатив 4900 грн., що підтверджується Квитанцією № 4965234 від 02.09.2013 року, які також підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

У зв'язку з залиттям квартири позивачу була завдана моральна шкода, яка пов'язана з розладом нормального життя, нервової напруги, переживань та дискомфорту з приводу втрачених якостей житла, неможливістю повноцінного проживання у квартирі, необхідності вчиняти дії у свій вільний час, пов'язаних зі зверненням до різних органів за захистом своїх прав, витрачання часу на проведення обстеження квартири, звернення до суду за захистом його порушених прав, неможливості врегулювання питання мирним шляхом що, в свою чергу, спричинили моральні та фізичні страждання. Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює у 5000 грн. 00 коп.

В ст. 1167 ЦК України сказано, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Таким чином, з відповідачів на користь позивача також підлягає стягненню заподіяна їх діями моральна шкода, яка виразилася в тому, що сам факт залиття мав для позивача глибоке потрясіння. До цього часу позивач постійно відчуває наслідки залиття, не може спокійно дивитися на наслідки залиття. В квартирі, де він мешкає разом з сім»єю, під час залиття були пошкодженні кімнати, прихожа, кухня, туалет, ванна кімната (стіни та стелі), тобто усі приміщення, які використовуються людьми для щоденного ведення побуту. Оскільки вже більше року відповідачі всіляко ухиляються від відшкодування матеріальних збитків, завданих йому внаслідок залиття, позивач позбавлений можливості провести відновлювальний ремонт квартири, та вимушений весь цей час постійно проживати у пошкодженій залиттям квартирі.

Разом з тим та на підставі положення ч. 3 ст. 23 ЦК України про те, що при визначенні розміру морального відшкодування, враховуються вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування - 5000 грн., визначений позивачем, є достатнім для відновлення його порушених прав, відповідає глибині душевних страждань позивача та ступеню вини відповідачів, які завдали моральної шкоди.

Отже, судом було достовірно встановлено, що з вини відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, внаслідок залиття 15.05.2012 року з їх квартири квартири позивача, останньому було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 30313 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., розмір якої був встановлений та документально підтверджений в судовому засіданні, на підставі чого суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума матеріальних збитків в розмірі 30 313 грн. 00 коп. та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, відповідно, витрати по сплаті держмита становлять в розмірі 353 грн. 13 коп., які підлягають стягненню та також підлягають до стягнення витрати понесені позивачем за проведення експертизи в розмірі 4 900 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60,61, 80, 179, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 30 313 грн. заподіяної йому матеріальної шкоди та 5000 грн. заподіяної йому моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 353 грн. 13 коп. понесених ним судових витрат у вигляді судового збору та 4900 грн. понесених ним витрат за проведення судової експертизи.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий