Рішення № 36288680, 07.11.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8420/13-ц

провадження № 2/753/4754/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Степанишиній (Цвігун) Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3 особа - Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 27.05.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, 3 особа - Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про стягнення суми.

Позивач ОСОБА_2 зазначав, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (3-ої особи) перебуває зведене виконавче провадження ВП №34816400 - на підставі виконавчого листа №2-480 Дарницького районного суду м. Києва від 15.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 (відповідача) на користь Позивача боргу в сумі 133813,50 грн. та ухвали №2-4019/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Позивача боргу в сумі 30000,00 грн.

В ході проведення виконавчих дій - Відповідач (боржник) зобов»язався в строк до 02.07.2012 року погасити (сплатити) всю суму боргу, тобто 163813,50 грн.; на пропозицію державного виконавця Позивачем (стягувачем) 09.07.2012 року в ПАТ КБ «Даніель» було відкрито депозитний вкладний рахунок НОМЕР_1 з правом його поповнення на строк 370 днів, із внесенням на рахунок мінімальної суми внеску 500,00 грн., згідно умов договору Банк зобов»язався сплатити проценти по вкладу з розрахунку 21,0% річних; у разі належного виконання зобов»язання Боржником (відповідачем) він (Позивач) мав би отримати дохід за банківським вкладом у розмірі 34868,80 грн. (з розрахунку 163813,50 х 21,0% : 365 дн. х 370 дн.), але Відповідач борг не погасив, внаслідок чого Позивачеві завдано збитків (упущена вигода), у зв»язку з чим Позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд постановити рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 34868,80 грн. та судові витрати (судовий збір) в сумі 348,69 грн., а всього - 35217,49 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі; відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, вважаючи позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник 3-ої особи в судове засідання не з»явився, заявою від 03.10.2013 року 3 особа просила справу розглядати у відсутність її представника (а.с.29).

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

В судовому засіданні встановлено: рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26.01.2011 року постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму основного боргу в розмірі 7000,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 55580,00 грн., та 15000,00 грн., а разом 70580,00 грн.; пеню 0,2% від загальної суми боргу в розмірі 50817,60 грн.; у відповідності до ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 5646,40 грн., втрати від інфляції в розмірі 5078,63 грн., та судові витрати в розмірі 1570,87 грн. - судового збору та 120,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (усього - 133813,50 грн.) - а.с.19-20.

На виконання зазначеного рішення суду 15.03.2011 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-480/10 (а.с.4).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.06.2012 року у цивільній справі №2-4019/12 було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно якої ОСОБА_3 зобов»язаний сплатити на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 30000,00 грн. - в строк до 01.07.2012 року (а.с.17).

Як стверджує Позивач, на момент пред»явлення позову на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (3-ої особи) перебуває зведене виконавче провадження ВП №34816400 - на підставі виконавчого листа №2-480 Дарницького районного суду м. Києва від 15.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 (відповідача) на користь Позивача боргу в сумі 133813,50 грн. та ухвали №2-4019/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Позивача боргу в сумі 30000,00 грн.; загальна сума боргу на даний час стягувачеві не відшкодована у повному обсязі, що по суті не заперечується Відповідачем.

Як вбачається з копії Договору строкового банківського вкладу «Скарбничка» №Т-28657 від 09.07.2012 року (а.с.6), позивачем ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Даніель» було відкрито депозитний вкладний рахунок НОМЕР_1 з правом його поповнення на строк з 09.07.2012 року по 13.07.2013 року (370 днів), із внесенням на рахунок мінімальної суми внеску 500,00 грн., згідно умов договору Банк зобов»язався сплатити проценти по вкладу з розрахунку 21,0% річних.

Ствердження Позивача про те, що на даний рахунок державний виконавець мав перерахувати грошові кошти у разі виконання Відповідачем рішень судів на загальну суму 163813,50 грн., Відповідачем фактично не заперечуються.

Згідно ч.2 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 загальної суми боргу 163813,50 грн. питання повернення грошових коштів регулюється положеннями Закону України «Про виконавче провадження», тому факт неповернення суми боргу боржником за зобов»язанням останнього та подальше не нарахування Банком процентів на суму боргу - у разі зарахування суми боргу на рахунок стягувача у Банку, розмір процентів за договором банківського вкладу не можна вважати упущеною вигодою стягувача, тому в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення на його користь з відповідача суми 34868,80 грн. має бути відмовлено.

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.11-16, 22, 203, 623 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3 особа - Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про стягнення суми 34868 грн. 80 коп. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.