Ухвала суду № 36288072, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 814/1115/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Федусик А.Г.

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіс Плюс" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіс Плюс" до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013р. ТОВ "Ланіс Плюс"(далі Товариство) звернулось в суд із позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС(далі ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 30.01.2013р. по 07.02.2013р. ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.12р. За результатами перевірки складений акт від 14.02.2013р. за номером 420/22-200/33896899., в висновках якого зазначені порушення податкового законодавства України.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2013р. №0000082202 за яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1051249грн. та штрафні санкції на суму 423572грн., №0000072202 за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1358884грн. та штрафні санкції на суму 425083грн., №0000591702 за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій на суму 510грн.

Позивач зазначає, що достатньою підставою для визнання права на формування податкового кредиту є наявність необхідних документів, які підтверджують розмір податкового кредиту (податкові накладні) та актів виконаних робіт. Крім того, відповідач не має права визнавати правочини (угоди) недійсними (нікчемними), таке право надано суду. Посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013р. в задоволені адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянти просять постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність контрагентів позивача направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для ТОВ "Ланіс Плюс". Таким чином, податкові повідомлення-рішення є законними, підстав для їх скасування немає.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі акту перевірки від 14.02.2013р. за №420/22-200/33896899 прийняті податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2013р. №0000082202 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1051249грн. та штрафні санкції на суму 423572грн., за №0000072202 за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1358884грн. та штрафні санкції на суму 425083грн., за №0000591702 за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій на суму 510грн.

Підставою для прийняття спірних податкових рішень стали висновки акту перевірки про виявлені порушення, які полягають в тому, що контрагент ТОВ «Паритет-78» не знаходиться за місцезнаходженням, у нього відсутні матеріальні і трудові ресурси та немає працівників; у відношенні контрагента ПП «Пояс Оріона» не можливо провести перевірку, за юридичною адресою не знаходиться, має ознаки фіктивності та немає власного виробничого приміщення; директором ТОВ «Правова група» є громадянин Російської Федерації, який не знаходиться на території України, а тому він не мав можливості надавати податкову звітність, а також не встановлено факту передачі товарів, відсутні основні фонди; на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сітібуд Україна» не надано договорів; у відношенні ТОВ «Цементрейд» неможливо провести перевірку, відсутні основні фонди, на підтвердження господарських відносин позивачем не надані первинні документи; документи стосовно ТОВ «Юні Трейд компані» викрадені, послуги не надавались, на підтвердження господарських відносин позивачем не надані первинні документи. Стосовно інших контрагентів позивача, перевіркою також встановлено, що у них відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій для надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, вони не мають реального товарного характеру.

Вирішуючи питання правомірності висновків ДПІ, викладених в акті перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст.9ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами надані: реєстр отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт. Інші докази, такі як наявність трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщення для зберігання товарів, які економічно необхідних для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах у позивача відсутні.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На вимогу суду апеляційної інстанції надати будь-які документи на підтвердження поставки товару, його отримання від постачальників, та також подальшого використання в господарській діяльності, позивачем не було представлено ні яких доказів. В судове засіданні запропоновано представити будь-яких контрагентів, які поставляли товари\послуги, однак платником податку не було представлено жодного представника постачальника, що підтверджує висновки ДПІ про відсутність реальності господарських операцій.

Судова колегія зазначає, що реальність господарських операцій має силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Оскільки під час перевірки Товариства не встановлено розумних економічних або інших причин (ділової мети) при здійсненні фінансово-господарських операцій з зазначеними вище контрагентами, не досліджено факту отримання та використання отриманих послуг в господарській діяльності Товариства, а позивач не зміг спростувати таких висновків податківців, відтак діяльність ТОВ «Ланіс плюс» це діяльність, яка спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що право на податковий кредит з ПДВ може виникати при умові реальності господарських операцій з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків.

Таким чином, висновки ДПІ щодо відсутності реальних господарських відносин між контрагентами є обґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення цілком законними, підстав для їх скасування у суду немає.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіс Плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: (підпис) Ю.М. Градовський

Судді: (підпис) К.В. Кравченко

(підпис) А.Г. Федусик