Рішення № 36282785, 02.10.2013, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2711/13-ц

провадження у справі № 2/0285/818/13

02 жовтня 2013 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Романюк Ю.Г., за участі секретаря судового засідання Орлової Т.М. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідачі: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №ZHXRRX04190380 від 26.04.2008 року в загальній сумі 14477,59 гривень, як з спадкоємців боржника за вказаним кредитом та понесені судові витрати в сумі 229,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26.04.2008 року ОСОБА_3 уклав кредитний договір (далі Кредитний договір) з Публічним акціонерним товариством «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) та отримав кредит в розмірі 2256,17 грн. Останній своїх зобовязань по кредиту перед позивачем належним чином не виконав. 24.12.2012 року Банку стало відомо, що 16.10.2011 року позичальник ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями померлого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які постійно проживали та були зареєстровані із спадкодавцем ОСОБА_3 Станом на дату смерті у ОСОБА_3 перед Банком виникла заборгованість по Кредитному договору в розмірі 14477,59 гривень, яка підлягає стягненню з спадкоємців боржника. Не зважаючи на направлені на адресу відповідачів листи-претензії, згідно яких Банк предявив до них свої вимоги, жодних дій на погашення заборгованості вони не вчиняли, що змусило Банк звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив справу розглянути без його присутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, подала письмові клопотання та заяву в яких зазначаючи, що позовні вимоги визнає, просила зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобовязання за кредитним договором, оскільки заявлена до стягнення сума пені значно перевищує суму основного боргу, та врахувати, що вона має скрутне матеріальне становище (в підтвердження надає відповідні документи); просила справу слухати без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову та клопотань про розгляд справи за його відсутності, чи про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, зясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.04.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ZHXRRX04190380 від 26.04.2008 року, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2256,17 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення 26.04.2009 року.

При укладенні Договору ОСОБА_3 був повідомленимй про умови кредитування в Банку. Відповідно до умов Договору, він зобовязувався повертати кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісії, а у разі порушення ним своїх договірних зобовязань - додаткові проценти, пеню та штраф.

24 грудня 2012 року Банку стало відомо, що 16 жовтня 2011 року позивальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ТП № 174053 від 24 жовтня 2011 року (а.с. 30), який на день смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.84).

Станом на день смерті - 16.10.2011 року, за ОСОБА_3 перед Банком рахувалась заборгованість по Кредитному договору на загальну суму 14477,59 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом 2256,17 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 152,00 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом 540,78 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 11528,64 грн.(а.с.5)

Особами, які були зареєстровані та постійно проживали разом із спадкодавцем були ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується довідкою № 3876 від 10.09.2013 року (а.с.90).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про смерть серія 1-ТП № 220977 від 28 вересня 2013 року ОСОБА_4 помер 27 вересня 2013 року (а.с.104).

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1 (а.с.85) в розмірі ? частки (а.с.85).

Як вбачається з повідомлення ЦППзВАЗ УДАІ УМВС України в Житомирській області м. Новоград-Волинський від 06.09. 2013 року, транспортні засоби за громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, не зареєстровані (а.с.99).

22 січня 2013 року на підставі претензії кредитора вих. №2490 від 24.12.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» заведено спадкову справу №22 за 2013 рік до майна померлого ОСОБА_3, станом на 06.09.2013 року спадкоємці померлого до нотаріальної контори не звертались (а.с.84).

06.02.2013 року Банком на адресу спадкоємців відповідачів у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено листи-претензії, згідно яких Банк предявив свої вимоги до спадкоємців боржника (а.с.31-36).

Дані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: копією кредитного договору № ZHXRRX04190380 від 26.04.2008 року (заява позичальника та умови кредитування) (а.с.6-25), копією паспорта відповідачів по справі (а.с.26-29), розрахунком заборгованості станом на 28.03.2013 року (а.с.5), копією свідоцтва про смерть (а.с.30), копією реєстру та листів-претензій (а.с.31-36), копією довідки та банківської ліцензії (а.с.37,38), копією статуту та копією свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариство КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.39-40), листом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори від 06.09.2013 року (а.с.84), інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.85), довідкою про склад сімї від 10.09.2013 року (а.с.90), повідомленням ЦППзВАЗ УДАІ УМВС України в Житомирській області м. Новоград-Волинський від 06.09. 2013 року (а.с.99).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Як слідує зі змісту ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, відповідачі є спадкоємцями за законом померлого спадкодавця - боржника за Кредитним договором, які прийняли спадщину після його смерті. Станом на день смерті у спадкодавця наявна заборгованість перед Банком за кредитним договором: по тілу кредиту в сумі 2256,17 грн., заборгованість за відсотками в сумі 152,00 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 540,78 грн., а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення вищезазначеної заборгованості є законними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки, під якою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що загальна заборгованість відповідачів перед позивачем по тілу кредиту, відсоткам та комісії становить 2948,17 грн., а заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобовязань 11528,64 грн., що на думку суду значно перевищує реальний розмір збитків.

Заслуговує на увагу й та обставина, що відповідач ОСОБА_1 у письмовому клопотанні, поданому до суду не заперечила щодо порушення нею своїх зобовязань перед Банком та вказала, що в силу таких обставин як скрутне матеріальне становище (вона є пенсіонер - а.с. 92), тяжка хвороба чоловіка ОСОБА_4, який 27.09.2013 року помер (а.с. 91, 93, 104) - вона не має можливості сплачувати пеню, в розмірі зазначеному позивачем.

Слід зазначити, що суттєвих негативних наслідків для позивача через неналежне виконання відповідачами зобовязання не настало.

Окрім того, суд вважає за можливе застосувати до визначеного позивачем розміру неустойки положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким встановлено граничний розмір пені, що не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладені обставини, обєктивно оцінивши вказану конкретну ситуацію та враховуючи майновий, соціальний стан відповідачів, ступінь виконання зобовязання перед Банком, причини неналежного його виконання, виходячи з інтересів обох сторін, приймаючи до уваги тай факт, що заявлена до стягнення сума пені значно перевищує суму основного боргу, суд, застосовуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, зменшує розмір пені до 3000,00 гривень.

Згідно з частиною 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача належить стягнути понесені позивачем при подачі позову та документально підтверджені (а.с.1) судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 57-60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218, Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 611, 612, 1054, 1056-1, 1261, 1267, 1268, 1270, 1281, 1282 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору № ZHXRRX04190380 від 26.04.2008 року на загальну суму 5948 (пять тисяч девятсот сорок вісім) гривень 17 копійок, в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 2256,17 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 152,00 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом 540,78 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 3000,00 грн., які перерахувати на р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299); та судові витрати в сумі 94 (девяносто чотири) гривні 25 копійок, яку перерахувати на р/р № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.Г. Романюк