Постанова № 36281417, 08.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна і резолютивна частини)

м. Миколаїв

08 листопада 2013 року 13:07 справа № 814/2917/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., пр. позивача Щедрова Є.В., Шабаліна М.В., пр. відповідача Могутова А.М., Мірошниченко І.В., прокурора Джос А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ", вул. Громадянська, 117, м. Миколаїв, 54017

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 за участю прокурора м. Миколаєва, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв,

54030

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.06.2013 № 0000822201, № 0000832201

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.06.2013 № 0000822201.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.06.2013 № 0000832201.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ" судові витрати із Державного бюджету України в сумі 2 294 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 листопада 2013 року справа № 814/2917/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Корнієнко О.М., пр. позивача Щедрова Є.В., Шабаліна М.В., пр. відповідача Могутова А.М., Мірошниченко І.В., прокурора Джос А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ" , вул. Громадянська, 117, м. Миколаїв, 54017

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 за участю прокурора м. Миколаєва, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв,

54030

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.06.2013 № 0000822201, № 0000832201

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ" , звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.06.2013 № 0000822201, від 20.06.2013 № 0000832201.

Прокурор м. Миколаєва подав 08.08.2013 повідомлення про вступ у справу № 814/2917/13-а з метою захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення, не відповідають нормам діючого законодавства, є непідтвердженими, податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого податкового законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач не обґрунтовано включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ та відніс до валових витрат суми від здійснення угод з контрагентом, по якому встановлено іншою податковою інспекцією відсутність реального придбання товару, який в подальшому реалізований позивачу. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

У судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні.

08.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд заслухав пояснення представників позивача, врахував заперечення відповідача, показання свідка, розглянув подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і дійшов наступного висновку.

Так, з 24.04.2013 по 21.05.2013 (з урахуванням продовження терміну проведення перевірки) фахівцями відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЕВЕРІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 01.04.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 01.04.2013.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 134.1 ст. 134, п.п.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ, зі змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс України) в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 517 258 грн, у тому числі: за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 37566 грн, в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року в сумі 37566 грн; за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 104146 грн, в т.ч. за ІV квартал 2011 року в сумі 66580 грн; за 2012 рік в сумі 1413112 грн, в т.ч. за ІV квартал 2012 року в сумі 1413112 грн; п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України шляхом завищення показника в рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість всього на суму 2 119 092 грн за березень 2013 року (том справи 1, арк. 148).

За результатами перевірки складено Акт від 28.05.2013 № 1588/22-100/34437753 (том справи 1, арк. 14-149).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 № 0000832201 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 517 258 грн та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 353278 грн (том справи 1, арк. 10) та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 № 0000822201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2119092 грн (том справи 1, арк. 12).

Як вбачається з матеріалів справи, що в звітньому періоді позивач придбав у ТОВ "Саноіл Торг" горох та люпин, для використання в межах господарської діяльності позивача на умовах поставки EXW, на загальну суму 6 443 833 грн, яку відніс до валових витрат.

Позивач провір розрахунки з контрагентом за придбаний товар у безготівковій формі. ТОВ "Саноіл Торг" надало позивачу податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими склала 2 119 092 грн.

Детально всі угоди між позивачем та ТОВ "Саноіл Торг" описані в акті перевірки (а.с.14-149).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-Х11 (далі- Закон № 996) встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й наявність самого факту здійснення господарської операції.

Суд вважає, що на підставі наданих позивачем копій первинних документів позивач довів суду реальність здійснення господарської операції з контрагентом, туму суд вважає, що встановлений факт здійснення господарської операції.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що угоди між позивачем та контрагентами фактично не відбувалася, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростовував факт здійснення цих угод. Пояснення відповідача ґрунтуються виключно на його припущеннях та думці.

Суд вважає помилковим посилання відповідача на той факт, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, які підтверджують отримання позивачем товару від ТОВ "Саноіл Торг", оскільки судом встановлено, що поставка товару здійснювалась на умовах EXW (надання товару у розпорядження покупця у названому місці поставки, без завантаження на будь-який транспортний засіб), що не передбачає заповнення товарно-транспортних накладних.

Відповідно до актів приймання передачі товару, місце приймання-передачі товару - вул. Громадянська, 117, м. Миколаїв, термінал підприємства ТОВ "ЕВЕРІ". З цього терміналу позивач в подальшому здійснював переміщення товару для реалізації за зовнішньоекономічними контрактами.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.04.2013 №1266/22-20/37269136 про перевірку ТОВ "Саноіл Торг" відповідно до вказаного акту перевірки встановлено наступне "вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту", оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 по справі № 2а-6067/11/1470.

Що стосується правомірності віднесення позивачем сум ПДВ отриманого від ТОВ "Саноіл Торг" до податкового кредиту, віднесення сум вартості придбаного товару до валових витрат, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Підпункт 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 встановлює, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.198.1 ПК України що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи той факт, що у позивача, як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт придбання товарів у контрагента позивача, суд вважає що позивач, в порядку визначеному вказаними нормами, правомірно відніс до податкового кредиту, отриманий ПДВ при придбані товарів у контрагента, та правомірно відніс суми вартості придбаного товару до валових витрат.

Судом також взято до уваги доводи позивача, які викладено в позові, що витрати з відсотків по кредиту за кредитним договором № 1001/252/317 від 01.09.2011 з ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", понесені ТОВ "ЕВЕРІ" є витрати, які пов'язані з господарською діяльністю та такі, що спрямовані на отримання доходу.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як наслідок, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення - рішення № 0000822201, № 0000832201 від 20.06.2013 підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.06.2013 № 0000822201.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.06.2013 № 0000832201.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ" судові витрати із Державного бюджету України в сумі 2 294 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич

Повний текст постанови складено відповідно до статті 160 КАС України та підписано суддею 13.11.2013.