Рішення № 3628095, 22.04.2009, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

КОПІЯ

Справа № 2-473/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Новіковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Тепловозоремонтний завод", в якій посилаючись на те, що перебував з відповідачем в трудових відносинах, був звільнений 29.10.2008 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, проте не отримав розрахунку при звільненні, просить сягнути заборгованість з заробітної плати в сумі 7329,26 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 6023,70 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі 263,85 грн., моральну шкоду, завдану несвоєчасним розрахунком в сумі 1500 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. та зобов’язати відповідача перерахувати до Пенсійного фонду України відрахування, передбачені чинним законодавством.

В ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, просив стягнути кошти в сумі 12939,80 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача ВАТ "Тепловозоремонтний завод" в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 5802,81 грн. , середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, витрати на правову допомогу. В іншій частині в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 11.05.1988 року ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

Відповідно до наказу № 429 від 29.10.2008 року ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника ремонтно-будівельного цеху ВАТ "Тепловозоремонтний завод" за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України./span>

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Між тим, згідно довідки ВАТ "Тепловозоремонтний завод" № 1238 від 21.04.2009 року, станом на 21.04.2009 року загальний розмір заборгованості з невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 складає 5802 грн. 81 коп.

Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до довідки ВАТ "Тепловозоремонтний завод" № 1242 від 21.04.2009 року середній заробіток ОСОБА_1 становить 3393 грн. 28 коп.

Враховуючи те, що на час розгляду справи судом, тобто станом на 22.04.2009 року термін затримки розрахунку становить 5 місяця та 18 робочих днів, тобто 18387 грн. 06 коп.

Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (ст. ст. 1, 2) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі — компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Враховуючи викладене, виходячи з розміру індексу інфляції в листопаді-грудні 2008 року, на корсть ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати в сумі 280 грн. 90 коп.

За змістом ст. 237-1 КЗпП України якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, власником або уповноваженим ним органом провадиться відшкодування моральної шкоди.

Так, згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1195 року обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Між тим, позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено факт заподіяння моральної шкоди внаслідок порушення строків виплати йому заробітної плати відповідачем. Зважаючи на те, що трудові відносини з ВАТ "Тепловозоремонтний завод" припинено ОСОБА_1 з власної ініціативи, доводи про завдання моральної шкоди є непереконливими, а посилання на її спричинення через необхідність звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, витрачати сили, кошти на це не заслуговують на увагу, оскільки таке звернення є правом позивача, яким він має користуватись на власний розсуд. А тому позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої йому моральної шкоди суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Не знаходить суд також підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання ВАТ "Тепловозоремонтний завод" перерахувати до Пенсійного фонду України відрахування, передбачені чинним законодавством, оскільки факт невиконання відповідачем вказаного обов’язку не доведений в ході судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

За змістом статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплату судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 44, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (р/р 26009170399067 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПО 13962568) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 5802 грн. 81 коп., середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 18387 грн. 06 коп., компенсацію частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати в сумі 280 грн. 90 коп., витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп., а всього 26492 грн. 55 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" на користь держави судовий збір в сумі 264 грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 30 грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку в сумі 3393 грн. 28 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави Є.В. Парахіна