Ухвала суду № 36279481, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13825/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енфолд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енфолд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій, скасування наказу, акту та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енфолд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій, скасування наказу, акту та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, видано протиправний наказ про проведення відносно нього перевірки за відсутності на те законних підстав, а також вчинені протиправні дії по проведенню перевірки позивача та складанню акту перевірки, який містить недостовірні дані про позивача, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Енфолд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 26 березня 2013 року про призначення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства, призначено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з рядом контрагентів.

На підставі зазначеної постанови та пп. 75.1.2. ст. 75, пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем видано наказ від 10.07.2013 року № 397 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та виписане направлення на перевірку від 10.07.2013 року № 45/26-522-08, які вручені представнику позивача (директору) особисто під розписку 10.07.2013 року.

Відповідачем в період з 10.07.2013 року по 16.01.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Унісон Дизайн» (п.н. 34795572), ПП «Адвертайм Медіа» (п.н. 35649915), ПП «Інфініті Центр» (п.н. 37354591), ПП «Контакт-М» (п.н. 31958062), ТОВ «Трейдтех» (п.н. 38123948), ТОВ «ТК «Смарт» (п.н. 33751018), ТОВ«Магреб Україна» (п.н. 36282249), ТОВ «Будрай» (п.н. 38260798) та ТОВ «Дрілл» (п.н. 36175926) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.07.2013 року №131/26-55-22-08/31407176, за змістом якого перевіркою встановлено непідтвердження позивачем реальності здійснення операцій з придбання товарів позивачем у ПП «Унісон Дизайн» (п.н. 34795572), ПП «Адвертайм Медіа» (п.н. 35649915), ПП «Інфініті Центр» (п.н. 37354591), ПП «Контакт-М» (п.н. 31958062), ТОВ «Трейдтех» (п.н. 38123948), ТОВ «ТК «Смарт» (п.н. 33751018), ТОВ«Магреб Україна» (п.н. 36282249), ТОВ «Будрай» (п.н. 38260798) та ТОВ «Дрілл» (п.н. 36175926) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та операції з продажу цих товарів контрагенту-покупцю ТОВ «МР» (п.н. 35524087) за період взаємовідносин з ПП «Унісон Дизайн» (п.н. 34795572), ПП «Адвертайм Медіа» (п.н. 35649915), ПП «Інфініті Центр» (п.н. 37354591), ПП «Контакт-М» (п.н. 31958062), ТОВ «Трейдтех» (п.н. 38123948), ТОВ «ТК «Смарт» (п.н. 33751018), ТОВ«Магреб Україна» (п.н. 36282249), ТОВ «Будрай» (п.н. 38260798) та ТОВ «Дрілл» (п.н. 36175926); перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.22, ст.135, ст.185 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у ПП «Унісон Дизайн» (п.н. 34795572), ПП «Адвертайм Медіа» (п.н. 35649915), ПП «Інфініті Центр» (п.н. 37354591), ПП «Контакт-М» (п.н. 31958062), ТОВ «Трейдтех» (п.н. 38123948), ТОВ «ТК «Смарт» (п.н. 33751018), ТОВ«Магреб Україна» (п.н. 36282249), ТОВ «Будрай» (п.н. 38260798) та ТОВ «Дрілл» (п.н. 36175926) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та операції з продажу цих товарів контрагенту-покупцю ТОВ «МР» (п.н. 35524087) за період взаємовідносин з ПП «Унісон Дизайн» (п.н. 34795572), ПП «Адвертайм Медіа» (п.н. 35649915), ПП «Інфініті Центр» (п.н. 37354591), ПП «Контакт-М» (п.н. 31958062), ТОВ «Трейдтех» (п.н. 38123948), ТОВ «ТК «Смарт» (п.н. 33751018), ТОВ«Магреб Україна» (п.н. 36282249), ТОВ «Будрай» (п.н. 38260798) та ТОВ «Дрілл» (п.н. 36175926).

Не погоджуючись з наказом відповідача від 10.07.2013 року № 397 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, діями по проведенню такої перевірки, а також з актом про результати перевірки відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст. 21 цього Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органами, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться з місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, крім іншого, якщо отримано судове рішення (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Кодексу).

Відповідно до п.78.4. ст.78 Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 81.1. ст.81 Кодексу визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Враховуючи наведені норми, а також факт отримання відповідачем постанови слідчого від 26.03.2013 року про призначення позапланової перевірки дотримання позивачем податкового законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача відповідних повноважень та підстав для видачі оскаржуваного наказу від 10.07.2013 року № 397 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, отже і про його законність.

Також судом першої інстанції було встновлено, шо наказ від 10.07.2013 року № 397 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та направлення на перевірку від 10.07.2013 року № 45/26-522-08 вручені представнику позивача (директору) особисто під розписку 10.07.2013 року, що свідчить про належне виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо вручення копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, видаючи оскаржуваний наказ про проведення перевірки та вчиняючи дії по її проведенню, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, що свідчить про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання незаконними дій відповідача та скасування наказ від 10.07.2013 року № 397 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 зазначеного вище Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 86.4. ст. 86 Кодексу, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Судом першої інстанції було встановлено, що на виконання вищезазначених законодавчих вимог, за результатами перевірки позивача відповідачем складено акт від 23.07.2013 року №131/26-55-22-08/31407176 про її результати, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, що свідчить про правомірність дій відповідача по складанню за результатами перевірки відповідного акту.

Аналізуючи викладені у позовній заяві обставини та доводи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем, фактично, оскаржуються висновки акту перевірки від 23.07.2013 року №131/26-55-22-08/31407176.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діє чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Таким чином, акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно службовим документом, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, оскільки наслідком винесення податковим органом зазначеного акту є прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. Таким чином, акт перевірки не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Суду не було надано доказів прийняття відповідачем на підставі акту перевірки від 23.07.2013 року №131/26-55-22-08/31407176 будь-якого податкового повідомлення-рішення, що свідчить про відсутність порушень з боку відповідача прав та законних інтересів позивача.

Крім того, відповідно до ст. 74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно положень ст.ст.14, 54, 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

Отже, як вбачається із вищевказаних норм, зміни у зв'язку зі складанням актів до баз даних відповідача не вносяться.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів про внесення відповідачем змін до Автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації» у зв'язку зі складанням акту перевірки від 23.07.2013 року №131/26-55-22-08/31407176.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енфолд» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.