Постанова № 36279435, 18.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року 810/5786/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Будівельно-монтажного управління №2 Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд», про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - позивач, Управління) до Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (далі - відповідач, ПАТ «Укргазбуд»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Будівельно-монтажного управління №2 Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд», про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені в загальній сумі 53093,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відокремлений підрозділ відповідача Будівельно-монтажне управління №2 Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (далі - Відокремлений підрозділ) має перед Управлінням поточну заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яка підтверджується узгодженою вимогою про сплату страхових внесків № Ю45 від 05.04.2013 та карткою особового рахунку Відокремленого підрозділу.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № Ю 45 від 05.04.2013 на суму 213521,59 грн., проте заборгованість у сумі 158093,13 грн. була заявлена в процедуру банкрутства ПАТ «Укргазбуд». Також відповідач звертає увагу, що з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що заборгованість в сумі 53093,13 грн. є поточною заборгованістю і не заявлена в процедуру банкрутства ПАТ «Укргазбуд».

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, а також стягнення заборгованості за єдиним внеском, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ серії АА №715099 від 26.12.2012 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №143819 (143820, 143821) від 19.07.2013 Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд», код за ЄДРПОУ 14277604, зареєстровано вперше 29.04.1994, перереєстровано 25.12.2012 Броварською районною державною адміністрацією Київської області, та має, серед інших, відокремлений підрозділ - Будівельно-монтажне управління №2 Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (код за ЄДРПОУ 04747948).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №715101 від 26.12.2012 Будівельно-монтажне управління №2 Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд», код за ЄДРПОУ 04747948, зареєстровано вперше 22.12.1980, перереєстровано 19.12.2012 Броварською районною державною адміністрацією Київської області; місцезнаходження: 21100, Вінницька обл., м. Вінниця, Замостянський район, вул. Гонти, 43; правовий статус - без права юридичної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2007 у справі №23/668-б-15/518-б за заявою ЗАТ «Торговий дім «Украгазбуд» та ВТГОК «Сімекс» до АТ Фірма «Укргазбуд» про визнання банкрутом, серед інших, УПФУ у Замостянському районі м. Вінниця визнано конкурсним кредитором третьої черги з грошовими вимогами на суму 158797,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2013 в зазначеній справі здійснено заміну кредитора у справі з УПФУ у Замостянському районі м. Вінниця на правонаступника - УПФУ у м. Вінниці.

05.04.2013 Управлінням на підставі частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сформовано та вручено директору Відокремленого підрозділу вимогу про сплату недоїмки №Ю 45 від 05.04.2013 на суму 213521,59 грн.

З розрахунку недоїмки відповідно до вимоги № Ю45 від 05.04.2013 та картки особового рахунку Відокремленого підрозділу вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 53093,13 грн. складається: з недоїмки за період січень-грудень 2010 року в сумі 48319,34 грн., штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. відповідно до рішення №1342 від 21.12.2010; пені за період з 01.10.2010 по 19.08.2013 в розмірі 4603,70 грн.

З наведеного вбачається, що зазначена недоїмка виникла після визнання позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2007 конкурсним кредитором на суму 158797,03 грн., відтак викладені відповідачем в запереченнях на адміністративний позов обставини не знаходять свого підтвердження.

Обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі - Основи законодавства № 16/98-ВР) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування як: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України (частина перша статті 4 Основ законодавства №16/98-ВР).

Частиною другою статті 4 Основ законодавства № 16/98-ВР встановлено, що відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до приписів статті 20 Основ законодавства № 16/98-ВР, основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цих Основ є внески роботодавців і застрахованих осіб.

Так, згідно з частиною першою статті 21 цих Основ, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.

Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України (частина друга статті 21 Основ законодавства № 16/98-ВР).

Статтею 22 Основ законодавства № 16/98-ВР встановлено, що порядок здійснення платежів, строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, порядок резервування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який був чинний на момент виникнення зазначеної заборгованості (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 400/97-ВР, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Згідно статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058) страхувальник (роботодавець та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України № 1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 19.12.2003 року № 21-1 відсоток відрахувань внесків на обов'язкове пенсійне страхування для платників страхових внесків встановлено у розмірі 33,2 % від загальної суми фактичних витрат на оплату праці, і інших виплат, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства. Сплата страхових внесків є обов'язковою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності.

Відповідно до вимог статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно з п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми заборгованості або її оскарження в адміністративному чи судовому порядку відповідачем надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги, що суму заборгованості зі сплати страхових внесків за 2007 рік в розмірі 2768,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; заборгованість у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (код за ЄДРПОУ 14277604) на користь Управління Пенсійного фонду в місті Вінниці заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафу та пені, яка виникла у Будівельно-монтажного управління №2 Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (код за ЄДРПОУ 04747948), в загальній сумі 53093 (п'ятдесят три тисячі дев'яносто три) грн. 13 коп., у тому числі заборгованість зі сплати страхових внесків за січень-грудень 2010 року в сумі 48319,43 грн., штраф відповідно до рішення №1342 від 21.12.2010 в розмірі 170,00 грн., пеня за період з 01.01.2010 по 19.08.2013 в розмірі 4603,70 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.