Постанова № 36278725, 25.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4555/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

за участі представника позивача Ковалюха В.М.,

представника відповідача Смуригіної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 10.12.2013 звернувся до суду з позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23 вересня 2013 року №0000242200 та №0000252200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ПП «Інт-Тайм-СВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" було укладено договір продажу № 6, виконання даного договору підтверджується видатковою накладною від 30.11.2012 №РН-185 та податковою накладною від 30.11.2012 №21. Транспортування придбаного товару здійснювалось позивачем згідно товарно-транспортної накладної №012387 від 30.11.2012. Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар у безготівковій формі. Дана операція була відображена в бухгалтерському та податковому обліку. Придбаний товар було використано в господарській діяльності позивача та реалізовано відповідно до договорів поставки з іншими контрагентами. Господарська операція підтверджується всіма необхідними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства. Недоліки в заповненні видаткових накладних не робить такі накладні недійсними та не свідчить про їх неналежність та недопустимість як доказів. Спірна накладна не перешкоджає ідентифікації контрагента, оскільки, всі інші реквізити є дійсними. Крім того, в законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що між ТОВ «Бахмач Нафтосервіс» та ПП «Інт-Тайм-СВ» було укладено договір купівлі-продажу бензину А-95 в кількості 39625,00л на загальну суму 396250,00грн., в т.ч. ПДВ 66041,67грн. (договір №6 від 26.03.2012). Так, відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 13.06.2013 №33/22/22-10/37017554 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Інт-Тайм-СВ» період з 01.11.2012 по 31.03.2013» встановлено наявність ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Інт-Тайм-СВ». Також зазначаємо, що з аналізу норм договору, зокрема п.3.5 договору, можна дійти висновку, що транспортування бензину як покупець по договору здійснював ТОВ «Бахмач Нафтосервіс». Проте, документів ні про транспортування, ні про відрядження відповідальних осіб до м. Узин, ні довіреностей на отримання бензину згідно даного договору, ні документів про наявність на праві власності (чи іншого права користування) транспортного засобу передбаченого для транспортування нафтопродуктів, чи документів про отримання послуг перевезення на перевірку не надавалось. Крім цього, зазначаємо, що видаткова накладна від 30.11.2012 №PH-185, відповідно до якої ТОВ «Бахмач Нафтосервіс» придбавав у Г1II «Інт-Тайм-СВ» бензин А-95 в кількості 39625л, була підписана, скріплена печаткою, але не вказано прізвище, ім'я та по батькові особи, яка відвантажила товар.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного.

Працівниками Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за листопад 2012 при придбанні товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП "Інт-Тайм-СВ", за результатами якої складено акт №420/22/34721650 від 05.09.2013 (а.с.6-12).

Перевіркою встановлено порушення:

ч.1 ст.202, ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" встановлено заниження сплати податку на прибуток у сумі 69343,75 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 69343,75 грн.;

ч.1 ст.202, ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, вимог п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" встановлено заниження сплати податку на додану вартість всього в сумі 66042,00 грн., в тому числі за листопад 2012 року в сумі 66042,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013: №0000242200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 104015,63 грн., в т.ч. +69343,75 грн. - за основним платежем та 34671,88 грн. - за штрафними санкціями (а.с.13); №0000252200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 99063,00 грн., в т.ч. +66042,00 грн. - за основним платежем та 33021,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.14).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля пальним (а.с.16-18). Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" є платником податку на додану вартість.

26.03.2012 між Приватним підприємством "Інт-Тайм-СВ" (м.Київ) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" (Покупець) було укладено договір продажу №6 (а.с.22).

Відповідно до пп.1.1 договору Продавець зобов'язується в строки, визначені договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість в сумі, яка складеться на момент сплати з дотриманням порядку, зазначеного договором.

Відповідно до пп.1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, термін поставки та базис поставки товару, а також інші умови, визначені в рахунках, накладних або додатках, які є частиною договору.

Виконання даного договору підтверджується:

- рахунком-фактурою на бензин А-95 від 30.11.2012 №СФ-224 на загальну суму 396250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66041,67 грн. (а.с.60);

- видатковою накладною на бензин А-95 від 30.11.2012 №РН-185 на загальну суму 396250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66041,67 грн. (а.с.61).

Позивач належним чином розрахувався за придбане пальне, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.23).

Приватним підприємством "Інт-Тайм-СВ" було виписано податкову накладну від 30.11.2012 №21 на загальну суму 396250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66041,67 грн. (а.с.62).

Якість придбаного бензину А-95 підтверджується сертифікатом відповідності та паспортом №2311 (а.с.76-77).

Доставка бензину А-95 підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 30.11.2012 №012387, витягом з журналу реєстрації довіреностей та договором про перевезення паливно-мастильних матеріалів від 03.01.2012 №03/01-12 (а.с.63,73,75). Підпис комерційного директора позивача Мірзаяна Г.К. в журналі реєстрацій довіреностей відповідає підпису в видатковій накладній від 30.11.2012 №РН-185.

Для зберігання придбаних товарів позивачем було укладено договір з ТОВ "Голд-нафта" про зберігання паливно-мастильних матеріалів від 03.01.2012 №01/01-12 (а.с.66), а також використовує свої ємкості, що підтверджується балансовим рахунком 103 (а.с.74).

В ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" відповідно до наказів про прийняття на роботу від 24.03.2011 №10, від 28.07.2011 №20 працюють оператори заправних станцій, які мають відповідні дозволи на даний вид робіт, що підтверджується посвідченнями №15, №16 (а.с.69-72).

Придбаний бензин А-95 було використано в господарській діяльності позивача та реалізовано згідно договорів поставки товарів: від 12.01.2012 №10\01-12, укладеного з СТОВ "Агрофірма "Обрій", та від 16.01.2012 №16/01-12, укладеного з ПП "ОСОБА_4", виконання яких підтверджується видатковими накладними від 18.12.2012: №2666, №2667, від 28.12.2012: №2723, №2724; податковими накладними від 18.12.2012: №131, №133, від 28.12.2012: №292, №293 (а.с.25-34).

Дані операції були відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується карткою рахунку 281, карткою рахунку: 6311 (а.с.24,67-68).

Також дані операції були відображені в податковому обліку, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.19-21).

На момент здійснення позивачем господарських операцій позивач пересвідчився, що ПП "Інт-Тайм-СВ" було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.65), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.57-59) та згідно свідоцтва було платником податку на додану вартість (а.с.64).

Таким чином, суд вважає, що господарська операція з приводу придбання товару позивачем у ПП "Інт-Тайм-СВ" мала реальний характер, оскільки придбання пального, зазначеного в рахунку-фактури, видатковій та податковій накладних, відбулись з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що однією з підстав для висновку відповідача про не підтвердження реальності господарської операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" з ПП "Інт-Тайм-СВ" став акт перевірки від 13.06.2013 №33/22-10/37017554 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інт-Тайм-СВ" за період діяльності з 01.11.2012 по 31.03.2013», якою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП "Інт-Тайм-СВ" у період з 01.11.2012 по 31.03.2013 та встановлено відсутність факту передачі ТМЦ (робіт, послуг) від контрагентів-постачальників - ПП "Інт-Тайм-СВ", та відсутність факту передачі ТМЦ (робіт, послуг) від ПП "Інт-Тайм-СВ" до контрагентів-покупців.

Суд зазначає, що викладені в акті обставини, не спростовують реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками цих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарської операції, зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ПП "Інт-Тайм-СВ".

Щодо недоліку в заповненні видаткової накладної контрагентом позивача, а саме: відсутність прізвище, ім'я та по батькові особи, яка відвантажила товар, суд зазначає наступне, даний факт не робить таку накладну недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказів. Спірна накладна не перешкоджає ідентифікації контрагента, оскільки має всі інші реквізити, а саме: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, печатка підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2013 року №0000242200 та №0000252200.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23 вересня 2013 року №0000242200 та №0000252200 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23 вересня 2013 року №0000242200 та №0000252200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" (код ЄДРПОУ 34721650) судові витрати в сумі 406,17 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна