Постанова № 36278720, 25.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4640/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

за участі секретаря Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату (далі по тексту - відповідач) про визнання бездіяльності відповідача щодо не видачі належного позивачу речового майна неправомірною; зобов'язання відповідача видати належне позивачу речове майно, відповідно до довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 05.11.2013 року № 4 (за виключенням отриманих позивачем 27 краваток, вартістю 53,90 грн.) загальною вартістю 7057,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не видано йому під час звільнення з військової служби речове майно, чим порушено конституційні права на соціальний захист, як колишнього військовослужбовця.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву від 24.12.2013 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заперечення від 24.12.2013 року № 2891, в яких просив справу розглянути без участі представника відповідача та зазначив, що у зв'язку з неналежним забезпеченням Чернігівського обласного військового комісаріату речовим майном виникає заборгованість перед військовослужбовцями, які перебувають на речовому забезпеченні при Чернігівському обласному військовому комісаріаті. В свою чергу, відповідач забезпечується військовою частиною А 2788 м. Київ, на неодноразові заявки до якої щодо забезпечення речовим майном, речове майно не надходить. Крім того, відповідач зазначає. що відповідно до довідки № 4 на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 05.11.2013 року № 2418 на ряд предметів речового майна у позивача виникла право ще в 2009-2013 роках, однак позивач до суду не звертався, у зв'язку з чим пропустив місячний строк звернення до суду.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю їх повноважних представників, для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України та наказом тимчасово виконуючого обов'язки першого заступника Міністра оборони України від 23.09.2013 року № 167 (а.с. 4) звільнений з військової служби у запас за пунктом "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу.

Наказом начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 08.10.2013 року № 211 (а.с. 5) позивача виключено зі списків особового складу управління і всіх видів забезпечення.

З матеріалів справи встановлено, що позивач під час проходження військової служби перебував на речовому забезпеченні у Чернігівському обласному військовому комісаріаті.

Як встановлено в судовому засіданні, при звільненні позивача з військової служби відповідачем не було видано позивачу речове майно в повному обсязі, яке він не отримав в період проходження військової служби.

Листом від 03.12.2013 року № 2676 позивача було запрошено до Чернігівського обласного військового комісаріату з метою отримання речового майна, що підлягає видачі (а.с. 8).

Відповідно до накладної № 51 від 11.12.2013 року позивачем було отримано 27 краваток (а.с. 9)

Згідно довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі № 4 від 05.11.2013 року (а.с. 6), позивачу належить видати кашкет шерстяний - 4 штуки, берет шерстяний - 4 штуки, шапка вушанка - 5 штук, пальто зимове - 3 штуки, плащ демісезонний - 4 штуки, джемпер - 3 штуки, плащ-накидка з чохлом - 1 штука, кітель і брюки шерстяні - 4 комплекти, брюки шерстяні - 3 штуки, куртка і брюки шерстяні - 2 комплекти, сорочка - 19 штук, краватка - 27 штук, кашне - 5 штук, рукавички - 5 пар, кашкет польовий бавовняний - 4 штуки, комплект польовий бавовняний - 1 штука, куртка пол. бав. утеплена - 4 штуки, напівчоботи хромові утеплені - 5 пар, напівчеревики хромові - 9 пар, черевики з в/б - 3 пари, білизна натільна - 5 комплектів, білизна тепла - 4 комплектів, фуфайка з кор. рук. - 8 штук, труси трикотажні - 8 штук, шкарпетки літні - 126 пари, шкарпетки зимові - 37 пар, ремінь поясний - 3 штуки, а всього на загальну суму 7211,86 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 (до 1 січня 2007 року) та статтею 9-1 (після 1 січня 2007 року) Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено право військовослужбовців на отримання за рахунок держави речового майна.

Згідно пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444, зокрема, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Тобто, на день підписання наказу про звільнення позивача зі служби у жовтні 2013 року позивач мав передбачене вказаним Положенням право на отримання речового майна, яке він не отримав в період проходження військової служби.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду в межах строку, визначеного законом, зважаючи на те, що відповідач має право на отримання речового майна після закінчення контракту, у разі його неотримання протягом дії такого контракту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі позивачу речового майна, зобов'язати відповідача видати позивачу речове майно, відповідно до довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 05.11.2013 року № 4 за виключенням отриманого майна.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не видачі належного ОСОБА_1 речового майна.

Зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1 належне речове майно відповідно до довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, від 05.11.2013 року № 4 за виключенням отриманого майна.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна