Рішення № 36278300, 17.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22281/13 17.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна»

до Фізичної особи-підприємця Романчикова Олексія Сергійовича

про стягнення 7 147,20 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Доброгорська М.Е. (представник за довіреністю від 05.10.2012р.);

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» (надалі також - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Романчикова Олексія Сергійовича (надалі також - відповідач) заборгованості по оплаті вартості послуг на загальну суму 7 147,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за усним договором не виконав, повну вартість наданих послуг не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, їй присвоєно №910/22281/13 та призначено до розгляду на 17.12.2013р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 17.12.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено усний договір про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів у періодичних друкованих засобах масової інформації позивача. Сторони домовились про те, що надання послуг фіксуватиметься у актах надання послуг, а відповідач оплачуватиме надані послуги в строки та на умовах, зазначених у рахунках-фактурах, виставлених позивачем.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. (ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2012 року по квітень 2012 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 10 874,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками сторін без взаємних претензій, належним чином засвідченими копіями актів надання послуг:

- №GP-0212/11 від 10.01.2012р. на суму 1 053,60 грн.;

- №TM-0212/05 від 31.01.2012р. на суму 1 800,00 грн.;

- №GP-0312/10 від 14.02.2012р. на суму 1 053,60 грн.;

- №М-0312/18 від 28.02.2012р. на суму 1 620,00 грн.;

- №GP-0412/17 від 13.03.2012р. на суму 1 053,60 грн.;

- №М-0412/35 від 27.03.2012р. на суму 1 620,00 грн.;

- №GP-0512/11 від 10.04.2012р. на суму 1 053,60 грн.;

- №М-0512/39 від 24.04.2012р. на суму 1 620,00 грн.

Вказаними актами надання послуг сторони погодили строк оплати послуг, а саме не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури, якщо в додатку сторони не узгодять інший строк оплати.

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії рахунків на оплату, які також підписані та скріплені печатками сторін, а саме:

- №GP-0212/11 від 10.01.2012р. зі строком сплати до 15.01.2012р. на суму 1 053,60 грн.;

- №TM-0212/05 від 30.01.2012р. зі строком сплати до 04.02.2012р. на суму 1 800,00 грн.;

- №GP-0312/10 від 14.02.2012р. зі строком сплати до 19.02.2012 р. на суму 1 053,60 грн.;

- №М-0312/18 від 27.02.2012р. зі строком сплати до 03.03.2012 р. на суму 1 620,00 грн.;

- №GP-0412/17 від 12.03.2012р. зі строком сплати до 17.03.2012 р. на суму 1 053,60 грн.;

- №М-0412/35 від 26.03.2012р. зі строком сплати до 31.03.2012 р. на суму 1 620,00 грн.;

- №GP-0512/11 від 09.04.2012р. зі строком сплати до 14.04.2012 р. на суму 1 053,60 грн.;

- №М-0512/39 від 24.04.2012р. зі строком сплати до 29.04.2012 р. на суму 1 620,00 грн.

Доказів на підтвердження іншого строку оплати вартості послуг до матеріалів справи сторонами не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено часткову оплату вартості послуг на суму 3 727,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №05/SG від 12.12.2013р. ПАТ «Креді Агріколь Банк»

Крім того, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. №512-10/13L від 09.10.2013р. про сплату вартості послуг в розмірі 8 200,80 грн. (докази направлення претензію містяться в матеріалах справи).

Відповідач на вказану претензію відповіді не надіслав, повну вартість послуг не оплатив.

Таким чином, вартість неоплачених відповідачем послуг складає 7 147,20 грн. (10 874,40 грн. - 3 727,20 грн.).

У зв'язку з тим, що відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги, позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог до матеріалів справи не надав.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/22281/13 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Романчикова Олексія Сергійовича (ідентифікаційний номер 2049006253; адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 26, кв. 60) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» (код ЄДРПОУ 31057188, адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10А) основний борг в розмірі 7 147,20 грн. (сім тисяч сто сорок сім гривень 20 копійок) та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Суддя С.М. Морозов