Ухвала суду № 36278180, 17.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"17" грудня 2013 р. Справа № 817/3309/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. у справі за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" (далі - ПВКФ «Фіалка») звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів Рівненської області (далі - ДПІ в Рівненському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0000822251, згідно з яким позивачу донараховано зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 30537,00 грн., в тому числі 20358,00 грн. основного зобов'язання та 10179 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.08.2013 року №0000822251.

Присуджено на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 305,37 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м.Рівненському районі звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

З урахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ДПІ у Рівненському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 15.08.2013 року №87/22-141/30207687 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" з питань дотримання податкового законодавства при взаєморозрахунках з СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_5 за лютий 2013 року (а.с.56-93).

На підставі акта перевірки ДПІ в Рівненському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 року №0000822251, яким здійснене донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 30537 грн., в тому числі 20358 грн. основного зобов'язання та 10179 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с.23).

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) (далі - Податкового кодексу України), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 20358 грн., в тому числі за лютий 2013 р. на суму ПДВ 20358 грн.

ПВКФ "Фіалка" зареєстроване 28.02.1994р. в Рівненській районній адміністрації за №49, зміни та доповнення до Статуту зареєстровані розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації 31.10.2007р. за №16021050004002077, Свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3 від 28.02.1994р. №1 602 120 0000 002077. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30207687. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 18.03.1994р. за №420, перебуває на обліку в ДПІ у Рівненському районі Рівненської області ДПС. Зареєстрована платником ПДВ свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.12.1998р. за НОМЕР_4, видане ДПІ у Рівненському районі (а.с.20-22, 37-42)

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (далі - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно ч.1 ст.9 Закону №996 факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались розділом V Податкового кодексу, Законом України №996 та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Порядок застосування ст.228 ЦК визначений пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" де дослівно, зазначено:

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими,що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Як вже зазначалось судом, рішення про збільшення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку, відображених позивачем по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 у складі ціни придбання товару на підставі правочинів, які податковий орган вважає безтоварними.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за даними господарськими операціями, факту незабезпечення позивачем збереження бухгалтерських документів та звітності, за результатами здійснення яких податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення.

Факт поставки товарів позивачу з боку СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_5 підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Як встановлено судом, між ПВКФ "Фіалка" та СПД ОСОБА_4 19.02.2013 року був укладений договір купівлі-продажу №1902/13-2 предметом якого є продаж будівельних матеріалів.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_4 було поставлено будівельні матеріали. Факт поставки вказаних матеріалів підтверджується копіями видаткової накладної №РН-0000004 та податкової накладної №7 від 19.02.2013 року на суму 47149,68 грн. в тому числі ПДВ 7858,28 грн. Оприбуткування товару позивачем підтверджується копією прибуткового ордеру №125 від 19 лютого 2013 року, та копіями виписки з оборотно-сальдової відомості руху матеріалів на складі по 201 рахунку. Часткова оплата підтверджується копією банківської виписки.

Відповідно до умов договору поставки будівельних матеріалів №04.02.2013 від 04.02.2013 року приватним підприємцем ОСОБА_5 для ПВКФ "Фіалка" було поставлено будівельні матеріали. Факт поставки вказаних матеріалів підтверджується копіями видаткової накладної №1 від 04.02.2013 року та податкової накладної №2 від 15.02.2013 року на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., видаткової накладної №5 та податкової накладної №5 від 20.02.2013 року на суму 25000,00 грн., в тому числі ПДВ 4166,67 грн., Оприбуткування товару позивачем підтверджується копіями прибуткового ордеру №171 від 04 лютого 2013 року, прибуткового ордеру №172 від 20 лютого 2013 року та копіями виписки з оборотно-сальдової відомості руху матеріалів на складі по 201 рахунку. Повна оплата за поставлений товар підтверджується копією банківської виписки.

Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними.

Наявність складських приміщень у ПВКФ "Фіалка" підтверджується актом перевірки в якому зазначено, що згідно договору купівлі-продажу № 103/002Н-09 від 15.10.2009р. ПВКФ "Фіалка" має складські приміщення за адресою м. Рівне , вул.К.Володимира 112 М , площею 327,2 м2 та договору купівлі - продажу №4565 від 29.12.2006р. складські приміщення в с.Ясениничі Рівненського району, площею 1065,8 м2 та наявною в матеріалах справи копією договору купівлі - продажу №4565 від 29.12.2006р.

Пов'язаність придбання вказаних будівельних матеріалів з господарською діяльністю підтверджується копією ліцензії на здійснення будівельних робіт серія АВ №513047, а також тією обставиною, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є "Будівництво житлових і нежитлових будівель".

Підставою стверджувати про нікчемність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 були висновки актів перевірки, а саме:

- стосовно СПД ОСОБА_4 акт документальної невиїзної позапланової перевірки №000104/17-12-17-02/НОМЕР_1 від 05.06.2013р. з питань формування в декларації з податку на додану вартість за лютий 2013р. податкового зобов'язання та податкового кредиту,

- стосовно СПД ОСОБА_5 акт документальної невиїзної позапланової перевірки №000099/17-12-17-02/НОМЕР_2 від 31.05.2013р. з питань формування в декларації з податку на додану вартість за лютий 2013р. податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на вказані акти, оскільки відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання не може свідчити про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами щодо реалізації товарів, робіт та послуг.

Платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0000822251 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" вул.Конституції, 24, к.16, с.Зоря, Рівненський район, Рівненська область,35314

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8, м.Рівне, 33028