Ухвала суду № 36278109, 10.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"10" грудня 2013 р. Справа № 806/6445/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: Отрох А.В.,

від відповідача: Костриця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" жовтня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області до Приватного акціонерного товариства "Житомирльон" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Житомирльон" про стягнення 14697,35 грн. заборгованості по відшкодуванню суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду 28 жовтня 2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представник позивача в засіданні суду підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що Приватне акціонерне товариство "Житомирльон" зареєстроване як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області. Відповідно до статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником і відповідно платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

На адресу відповідача позивач направив повідомлення №34 від 06.06.2013 р., №№42,43 від 14.07.2013 року, №44 від 14.08.2013 року про сплату сум витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної згідно з Законом України "Про наукову і науково - технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів колишньому працівнику товариства ОСОБА_1 на загальну суму 14697,35 грн. В добровільному порядку відшкодувати зазначені витрати відповідач відмовився.

Як убачається з матеріалів справи, пенсія працівнику товариства ОСОБА_1 призначалася у відповідності до вимог Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Приписами ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. №372, встановлено, що цей Порядок визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як правильно вказав суд першої інстанції, ВАТ "Житомирльон" не відноситься до наукових (науково-педагогічних) недержавних установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, воно є виробничим підприємством, видами діяльності якого є виробництво готових текстильних виробів, прядіння лляних волокон, тощо, а тому на нього Законом не покладено обов'язку відшкодовувати різницю пенсії.

Пункт 5 Порядку, на який посилається позивач, містить більш широкий перелік суб'єктів, які мають відшкодовувати цю різницю, порівняно з нормами ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", а тому входячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосований бути не може.

Застосуванню підлягає саме ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", яка не покладає на ПАТ "Житомирльон" обов'язку відшкодовувати різницю пенсії.

За таких обставин доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55, м.Житомир, 10003

3- відповідачу Приватне акціонерне товариство "Житомирльон" просп. Миру, 14, м.Житомир, 10020