Постанова № 36277729, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1539/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В. О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з його подальшим уточненням, до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві, в якому просив визнати рішення (висновок) відповідачів про неможливість проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 та вжиті у зв'язку з ним дії протиправними, зобов'язати відповідачів провести перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів за зверненням ОСОБА_2, за результатами якої скласти акт, а також стягнути на його користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4173,75 грн. та моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2013 року у адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач та відповідач: Інспекція з питань захисту прав споживачів у місті Києві подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якої позовні вимоги задовольнити у повному обсязі чи відмовитиу їх задоволенні відповідно до статусу сторін по справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду -скасувати частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.04.2010 р. позивач на підставі договору купівлі-продажу придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ноутбук HP Compaq 615 (VC289EA) 15,6" за 4173,75 грн. Даний договір укладався в приміщенні інтернет - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1». Продавець видав позивачу товарний чек та гарантійний талон. В останньому було зазначено, що з питань ремонту у випадку поломки ноутбука позивач може звернутися до сервісного центру за адресою: м.Київ, Чоколовський бульвар, 13. Гарантійний термін на виріб відповідно до цього талону становив 12 місяців.

09.11.2011 р. позивач звернувся до зазначеного сервісного центру - ТОВ «КПІ-Сервіс» з метою ремонту зазначеного ноутбука.

На час звернення до суду першої інстанції сервісний центр ноутбука з ремонту не повернув.

17.12.2010 р. позивач звернувся до керівника ТОВ «КПІ-Сервіс» із заявою-претензією, в якій вказав на нетактовні дії з боку працівника сервіс-центру, тривалий строк проведення ремонту, а також про намір звернутись до суду за захистом своїх прав.

02.04.2012 р. позивач звернувся до Держспоживінспекції України із заявою, в якій просив провести перевірку додержання законодавства України про захист прав споживачів у відносинах, які виникли між позивачем, ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «КПІ-Сервіс».

У зверненні позивачем зазначено адресу сервісного центру ТОВ «КПІ-Сервіс» за адресою: м. Київ, Чоколовський бульвар, 13.

Держспоживінспекцією України надано згоду на проведення Держспоживінспекцією у м. Києві позапланової перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «КПІ-Сервіс» за їх фактичними адресами: ФОП ОСОБА_3 - АДРЕСА_1; ТОВ «КПІ-Сервіс» - м. Київ, Чоколовський бульвар, 13. Також Держспоживінспекцією України надано згоду на проведення Держспоживінспекцією у Черкаській області позапланової перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «КПІ-Сервіс» за їх юридичними адресами: ФОП ОСОБА_3 - АДРЕСА_2, ТОВ «КПІ-Сервіс» - вул. Леніна, 12а, смт. Катеринопіль, Черкаська область.

Листом Держспоживінспекції у Черкаській області про розгляд звернення №314 від 27.04.2012 р. позивачу повідомлено, що в ході розгляду його звернення встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не займається господарською діяльністю за зазначеною адресою.

Крім того, даним листом повідомлено, що працівниками інспекції встановлено місцезнаходження ТОВ «КПІ-Сервіс»: вул. Ушинського, 40, корп. Б, офіс 204, м. Київ.

15.05.2012 р. позивачем на адресу Держспоживінспекції України направлено повторну заяву, в якій він просив провести повторну перевірку ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «КПІ-Сервіс» з раніше зазначених підстав та повторно зазначив, що магазин, де він придбав у ФОП ОСОБА_3 ноутбук, розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Листом Держспоживінспекції у м. Києві №675/Р-675-12 від 08.05.2012 про розгляд звернення позивачу повідомлено, що перевірити діяльність ТОВ «КПІ-Сервіс» не є можливим, оскільки даний суб'єкт господарювання не здійснює господарську діяльність за вказаною адресою (м. Київ, Чоколовський бульвар, 13), а також направлено пояснення ОСОБА_5 - уповноваженої особи ФОП ОСОБА_3

Зі вказаних пояснень вбачається наступне. ОСОБА_2 придбав вищезазначений ноутбук у ФОП ОСОБА_3, який зламався під час його експлуатації. З метою ремонту ноутбука ОСОБА_2 звернувся до сервісного центру «КПІ-Сервіс», де йому було повідомлено, що поломка є значною та її усунення потребує тривалого ремонту. На час ремонту ноутбуку ОСОБА_2 запропоновано та передано інший ноутбук. При цьому ОСОБА_2 почав пред'являти претензії з різних питань. Після закінчення ремонту ноутбук було повернуто ОСОБА_2, але він відмовився повертати ноутбук, який йому було надано на час ремонту. Після цього позивач почав звертатись зі скаргами у різні контролюючі органи та інші інстанції. Тривалий час позивач не з'являвся забирати свій відремонтований ноутбук. В липні 2011 року позивач, будучи не задоволеним розглядом його скарг, звернувся з позовом до Васильківського міськрайонного суду Київської області, рішення по якому на момент надання пояснень не винесено. Крім того, придбаний позивачем ноутбук був попередньо придбаний ФОП ОСОБА_3 у ТОВ «КПІ-Сервіс» на підставі договору поставки.

Листом Держспоживінспекції у м. Києві №675/Р-675-12/1 від 18.05.2012 про розгляд звернення позивачу додатково повідомлено, що працівниками відділу було проведено державний нагляд за дотриманням вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_3, за результатом якої було встановлено, що позивач до ФОП ОСОБА_3 із вимогою про ремонт товару не звертався; порушень чинного законодавства з боку ФОП ОСОБА_3 не встановлено.

Листом Держспоживінспекції України щодо розгляду повторного звернення №Р-0987/7 від 30.05.2012 р. позивачу повідомлено про результати розгляду його попереднього звернення та зазначено, що Держспоживінспекція України надала доручення своїм територіальним органам провести перевірку з приводу викладених у зверненнях позивача питань та послалась на лист Держспоживінспекції у Черкаській області №314 від 27.04.2012 р. та лист Держспоживінспекції у м. Києві №675/Р-675-12 від 08.05.2012 р. При цьому в листі зазначено прохання до позивача в разі наявності інформації щодо місцезнаходження ТОВ «КПІ-Сервіс» сповістити про нього Держспоживінспекцію України.

14.06.2012 р. позивачем на адресу Держспоживінспекції України направлено повторну (третю) заяву, в якій позивач просив провести перевірку ФОП ОСОБА_3і ТОВ «КПІ-Сервіс» з викладених вище питань зважаючи на не задоволення попередніми перевірками, та зазначив, що вся необхідна інформація щодо ТОВ «КПІ-Сервіс» знаходиться на їх веб-сторінці (www.kpiservic.com.ua), а також просив надати відповіді на такі запитання щодо ФОП ОСОБА_3: чи підтверджується те, що під час продажу ноутбука продавець довів усю необхідну, доступну і достовірну інформацію про товар; які експлуатаційні документи були видані під час купівлі товару; чи відповідають за своїм змістом видані експлуатаційні документи, передбаченим пунктам 2, 3, 5 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №506 від 11.04.2002; чи вказав продавець точну адресу і найменування сервісного центру для даної моделі ноутбука (компанія АР-СІ), якщо ні, то чому; чи перебуває продавець у договірних відносинах з сервісним центром даної моделі ноутбука (компанія АР-СІ); яку функцію повинно було виконати ТОВ «КПІ-Сервіс» у випадку поломки ноутбука; а також чи міг продавець приймати до реалізації вказаний товар.

Листом Держспоживінспекції України №Р-1220/7 від 22.06.2012 р. на адресу Держспоживінспекції у м. Києві направлено доручення про розгляд повторного звернення позивача щодо проведення перевірки ФОП ОСОБА_3і ТОВ «КПІ-Сервіс».

Листом Держспоживінспекції у м. Києві №1202/Р-1202-12 від 09.07.2012 р. на адресу ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «КПІ-Сервіс» направлено запит про надання пояснень по суті порушених у зверненнях позивачем питань.

Листом Держспоживінспекції у м. Києві №1202/Р-1202-12/1 від 20.07.2012 р. на адресу ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «КПІ-Сервіс» направлено повторний запит про надання пояснень по суті порушених у зверненнях позивачем питань та попереджено про встановлену законом відповідальність.

Листом Держспоживінспекції у м. Києві №1202/Р-1202-12/2 від 23.08.2012 р. на адресу начальника УДСБЕЗ в м. Києві направлено матеріали за зверненнями позивача для відповідного реагування.

04.01.2013 р. позивач звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про перевірку діяльності ТОВ «КПІ-Сервіс» щодо розгляду останньою заяви позивача від 17.12.2010 р., а також щодо перевірки дій Держспоживінспекції України щодо розгляду звернень позивача.

10.01.2013 р. заява позивача від 04.01.2013 р. передана Генеральною прокуратурою України для організації перевірки до Держспоживінспекції України.

Листом Держспоживінспекції України щодо розгляду звернення №Р-0088/7 від 14.02.2013 р. позивачеві повідомлено, що його звернення, що надійшло з Генеральної прокуратури України, щодо незадоволення розглядом Держспоживінспекцією у м. Києві попередніх звернень, розглянуто, та зазначено, що відповідно до повідомлення Держспоживінспекції у м. Києві здійснити позапланову перевірку діяльності ТОВ «КПІ-Сервіс» не представилось можливим, оскільки за вказаною адресою (м. Київ, Чоколовський бульвар, 13) даний суб'єкт господарювання не перебуває.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, а також механізм захисту прав споживачів, врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII (далі - Закон).

Статтею 4 Закону встановлено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою та звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 26 Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема:

- давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

- одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;

- передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;

- накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №465/2011 (далі - Положення) спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 7 Положення Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Підпунктом 15 пункту 6 Положення Держспоживінспекція України встановлено, що для виконання покладених на неї завдань також має право залучати у разі потреби технічні засоби та спеціалістів підприємств, установ та організацій (їх об'єднань) за домовленістю з їх керівниками до проведення перевірок і експертиз, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Відповідно до п. 7 Положення Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Вищезазначені норми Положення кореспондуються із Законом України «Про захист прав споживачів» та Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 р. №310 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 2 п. 1.4 Порядку органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі квартального плану роботи Держспоживінспекції України, її територіальних органів з питань захисту прав споживачів в областях, містах Києві та Севастополі та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, на підставі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Згідно з п. 1.7 Порядку у разі потреби до проведення перевірок можуть залучатися за їх згодою у межах повноважень, передбачених законодавством, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, інших органів контролю.

Повторна позапланова перевірка суб'єкта господарювання за один і той самий період, з одного і того самого предмета, на одній і тій самій підставі не допускається. У разі надходження декількох скарг на суб'єкта господарювання з одного й того самого приводу позапланова перевірка проводиться один раз.

Згідно з п. 3.1 Порядку за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про вчинення належних дій про проведенню перевірки фактів, викладених в письмових заявах позивача по відношенню до ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до згаданого п. 1.7 Порядку, а саме його другого абзацу, повторна позапланова перевірка суб'єкта господарювання за один і той самий період, з одного і того самого предмета, на одній і тій самій підставі не допускається. У разі надходження декількох скарг на суб'єкта господарювання з одного й того самого приводу позапланова перевірка проводиться один раз.

Як було зазначено відповідачами, підставою щодо неможливості проведення перевірки ТОВ «КПІ-Сервіс» є його відсутність за вказаною позивачем адресою (м. Київ, Чоколівський бульвар, 13).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що діючим законодавством на органи захисту прав споживачів не покладено повноважень щодо проведення оперативно-розшукових дій, незважаючи на це з матеріалів справи не вбачається, що відповідачами було здійснено перевірку всіх адрес, на які посилався позивач, як на місцезнаходження суб'єкта господарювання.

Так в листі Держспоживінспекції у Черкаській області №314 від 27.04.2012 р., адресованому позивачу та Держспоживінспекції України, зазначено наступне: працівниками інспекції встановлено, що ТОВ «КПІ-Сервіс» знаходиться за адресою: вул. Ушинського, 40, корп. Б, офіс 204, м. Київ..

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом правомірно вказано на бездіяльність відповідачів по не проведенню перевірки за цією адресою.

Натомість, в резолютивній частині рішення суд першої інстанції зобов'язав відповідачів провести перевірку суб'єкта господарювання виключно за цією адресою.

Натомість, в матеріалах справи наявна довідка з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 198992, згідно якої ТОВ «КПІ-Сервіс» зареєстроване за адресою: 20500, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, смт. Катеринопіль, вул.. Леніна, 12А.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про помилкове зобов'язання відповідачів здійснити перевірку за конкретною адресою, зважаючи на те, що в матеріалах справи наявні дві можливі адреси місцезнаходження суб'єкта господарювання відмінні одна від одної, а тому для повного захисту прав позивача текст з зазначенням адреси для перевірки підлягає виключенню шляхом внесення змін в постанову суду першої інстанції.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги позивача, ним було сплачено кошти за надання витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в загальній сумі 181, 20 грн., про що свідчать копії банківських квитанцій (а. с. 225).

З огляду на це, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на дану норму, колегія суддів приходить до висновку про необхідність солідарного стягнення з відповідачів 181, 20 грн. на користь позивача.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди та виплати компенсації в розмірі вартості ноутбуку, оскільки позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди, не обґрунтував в чому саме полягали його моральні чи фізичні страждання, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправною бездіяльністю відповідачів, а отже не довів наявність права на отримання компенсації за завдану моральну шкоду, а також не довів, що збитки у вигляді витрачених коштів на ноутбук спричинені позивачу відповідачами, натомість з матеріалів справи вбачається, що претензії по оплаті вартості ноутбука можуть бути пред'явлені виключно до ТОВ «КПІ-Сервіс», правовідносини з яким не є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити шляхом виключення з резолютивної частини адреси об'єкта перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, однак у суду апеляційної інстанції є підставі для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги позивача в цій частині.

Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при незначному відхиленні норм процесуального права, що полягає у помилковому зазначені встановлених судом обставин справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 р. змінити, виключивши з абзаців 2, 3 резолютивної частини текст: «за адресою: вул. Ушинського, 40, корп. Б, офіс 204».

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 р. залишити без змін.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 181 грн. 20 коп. (сто вісімдесят одну гривню 20 коп.) шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (ідентифікаційний код 37641677), Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (ідентифікаційний код 37974671) у рівних частинах по 90 грн. 60 коп. (дев'яносто гривень 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови виготовлено 17.12.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.