Ухвала суду № 36277653, 18.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4795/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 23 травня 2013 року № 0001702205 та № 0001712205.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарської діяльності з ПП «ОЛЬВІЯ - 2003» за результатами якої 29 квітня 2013 року складено акт перевірки № 427/22-00/32878418.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, завищено суму податкового кредиту, яка включена до складу податкової декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму ПДВ 3 918 141 грн 00 коп. за період 1 січня 2012 р. по 31 січня 2012 р.;

2) п.п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, у зв'язку з чим позивачу занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати у сумі 4 114 048 грн. 00 коп. за 1 квартал 2012 р.

23 травня 2013 р. на підставі названого акту перевірки № 427/22-00/32878418 відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення - рішення № 0001702205, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість з вироблених на Україні товарів на загальну суму 5 877 220 грн. 00 коп., з якої за основним платежем - 3 918 141 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 1 959 071 грн. 00 коп;

- податкове повідомлення - рішення № 0001712205, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток підприємств на загальну суму 6 171 072 грн. 00 коп., з якої за основним платежем - 4 114 048 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 2 057 024 грн. 00 коп.;

Перевіривши фактичні обставини справи та правильність застосування судом І інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

25 лютого 2011 р. між приватним акціонерним товариством КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" (генпідрядником) та позивачем (субпідрядником) було укладено договір субпідряду № 1/К05.2-П/11, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується здійснити будівництво приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди) відповідно до робочого проекту «Підстанція» 330/110/10 кв. «Сєвєрна», а також розширення та реконструкція. Загальна ціна робіт за договором становить 198 139 831 грн. 66 коп. ( в т. ч. ПДВ 33 023 305 грн. 28 коп.)

Крім того, 18 листопада 2011 р. між ПАТ КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" (генпідрядником) та позивачем (підрядником) було укладено договір підряду № 9-03/11-11.

Згідно ст. 1 названого договору позивач взяв на себе зобов'язання у 2011 - 2014 р.р. на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої генпідрядником проектної документації, що затверджена розпорядженням Кабінету міністрів України від 6 квітня 2011 р. № 276-р, виконати та здати генпідряднику закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких мало здійснюватися відповідно до проекту ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС - Каховська з IIC 330 кВ "Каховська" та заходами ПЛ 330 кВ" в частині реконструкції ПС № 330 кВ "Новокаховська" із заміною АТ 220/150/35 кВ на АТ 330/220/35 кВ, у тому числі Пусковий комплекс № 3, окрім: проектних, будівельно - монтажних та пусконалагоджувальних робіт з влаштуванням АСУ ТП і системи технологічного та охоронного відеоспостереження, а також виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а генпідрядник - надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконанні роботи та оплатити їх в порядку та на умовах цього договору (т. 3, а.с. 16).

Відповідно до ст. 3 названого договору загальна ціна робіт (об'єкта будівництва) становить 349 468 355 грн. 71 коп. (в т. ч. ПДВ - 58 244 725 грн. 96 коп.)

Крім того, у 2011-2012 роках позивач було укладено наступні контрактні угоди:

- 15 липня 2011 р. між державним підприємством «Національна енергетична компанія Укренерго" (замовник), корпорацією «ABB AG» (іноземний підрядник) та позивачем (місцевим підрядником) на проектування, виробництво, випробування, поставку, монтаж, налагодження та в вод в експлуатацію об'єктів: «Реабилитация ПС 330 кВ «Пивденна» та «Реабилитация ПС 330 кВ «Днипродзержинська»;

- 08 червня 2012 р. між ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник) та позивачем (підрядник) на проектування, виробництво, випробування, поставку, монтаж, налагодження та в вод в експлуатацію об'єкта: «Релейная защита и автоматика для подстанций 750 кВ».

З метою забезпечення виконання перелічених договорів та контрактних угод, 10 січня 2012 р. між позивачем (покупцем) та ПП «ОЛЬВІЯ - 2003» (постачальником) було укладено договір поставки № 10/01-2012 (далі - договір № 10/01-2012 ).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору постачальник взяв на себе зобов'язання на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця обладнання (надалі - товар), а покупець в порядку та на умовах, визначених даним договором - прийняти та оплатити таку продукцію.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 названого договору загальна кількість продукції, її асортимент, номенклатура, якісні характеристики, терміни постачання та ціна погодженні сторонами в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

За п.п. 2.1 п. 2 названого договору постачальник відвантажував продукцію за адресою покупця за цінами, які зазначені і погодженні сторонами у специфікації № 1 (додаток № 1).

На виконання договору № 10/01-2012 ПП «ОЛЬВІЯ - 2003» було поставлено позивачу вимірювальне, діагностичне та випробувальне обладнання для галузі енергетики та зв'язку, що застосовувалося при перевірці та налагоджуванні приладів релейного захисту та автоматики на електричних підстанціях, та діагностики високовольтного обладнання.

Наведена обставина підтверджується специфікацією (додаток 2), яка є невід'ємною частиною договору № 10/01-2012.

На підтвердження виконання договору поставки позивачем надано суду податкові накладні, товарно-транспортні накладні та акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Перелічені документи підписані посадовою особою ПП «ОЛЬВІЯ - 2003», завірені печаткою цього товариства.

Факт оплати позивачем за куплений у ПП «ОЛЬВІЯ - 2003» товар (обладнання) підтверджується банківськими виписками АТ «УКРІНБАНК» за лютий - березень 2012 р., а саме, від 14 лютого, 6, 7, 12, 13 березня.

Крім того, на час укладання та виконання договору ПП «ОЛЬВІЯ - 2003» були зареєстровані як юридичну особа, що не заперечується сторонами.

Придбане позивачем обладнання знаходиться у позивача, обліковується в якості основних засобів та використовується під час виконання позивачем налагоджувальних робіт на об'єктах будівництва.

Виконання позивачем субпідрядних робіт з використанням купленого у ПП «ОЛЬВІЯ - 2003» обладнання підтверджується виданими замовником робіт - ДП «Національна енергетична компанія Укренерго» документами, а саме: актами здачі - прийому монтажних та інших послуг, довідками про вартість виконаних робіт, протоколами виданими електротехнічною лабораторією, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з вимогами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із аналізу положень ст. ст. 138 і 198 ПК України вбачається, що скористатися правом на формування валових витрат і податкового кредиту можливо лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 даного Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1, 2 ст. 9. Закону).

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, встановлено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Тобто з аналізу фактичних обставин справи та норм податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів поставки та мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

А отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит та валові витрати, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції, які були здійсненні між позивачем та ПП «ОЛЬВІЯ-2003».

Крім того, колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції та не бере до уваги посилання апелянта на наявність акту Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва від 11 вересня 2011 р. № 684/22-06/32312358, оскільки, він стосується виключно взаємовідносин між ПП «ОЛЬВІЯ - 2003» та ТОВ «Прод Маркет».

Також колегія суддів не може не зауважити, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї. Крім того, порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни, не може бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Укладаючи угоду зі своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження їх господарської правосуб'єктності: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.