Ухвала суду № 36277537, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7448/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що товар за контрактами № 25 від 15.06.2010 року, № 18/12-182 від 28.04.2012 року та № 2012-06-07 від 07.06.2012 року був поставлений в межах законодавчо встановленого строку, а за договором № 47 від 26.07.2010 року з порушенням відповідного строку лише на 2 дні, що підтверджується відповідними ВМД зі штампом митного органу. Також позивач зазначив про те, що моментом здійснення імпорту товару є момент фактичного перетину товаром митного кордону України, у той час як строк проходження та завершення всіх митних процедур, остаточне оформлення ВМД і пропуск товарів на митну територію України для вільного обігу не мають впливу на визначення дати здійснення імпорту товару. Водночас позивач зазначив про те, що погоджується з правомірністю нарахування пені в розмірі 1001,36 грн. за експортним контрактом з нерезидентом ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація), оскільки дійсно валютна виручка надійшла з простроченням в 2 календарні дні та частково по нарахуванню пені по контракту № 47 від 26.07.2010 року, а саме: за порушення строку надходження на митну територію України товару на 2 дні у розмірі 7720,26 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за імпортними та експортними угодами: № AirHQ/S.71851/21/1/Arm(Q) від 30.12.2011 року з Міністерством оборони Республіки Індія, № 25 від 15.06.2010 року з ОАО "Тамбовский завод Електроприбров" (Російська Федерація), № 47 від 26.07.2010 року з ООО ЭПО "Сигнал" (Російська Федерація), № 18/12-182 від 28.04.2012 року з ОАО "ВПО Точмаш" (Російська Федерація), № 2012-06-07 від 07.06.2012 року з ФГУПТ "Алексенский опытный механический завод" (Російська Федерація), № 2009-01-02 від 11.02.2009 року з ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація).

За результатами перевірки складено акт № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 року, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення термінів розрахунків згідно статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

До такого висновку податковий орган дійшов, зокрема, з наступного.

На виконання умов експертного контракту № 2009-01-02 від 11.02.2009 укладеного з ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація) Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" поставлено товар згідно ВМД № О70179 від 26.02.2010 року, № О70331 від 01.04.2010 року, № О70523 від 26.05.2011 року, № О7О901 від 02.09.2010 року № О71029 від 01.10.2010 року, № О-71425 від 07.12.2010 року, № 771346 від 01.04.2011 року, № 771664 від 30.06.2011 року, № 772382 від 14.10.2011 року, № О65479 від 28.04.2012 року, № О65533 від 16.05.2012 року, № О65645 від 02.06.2012 року, № О65771 від 07.07.2012 року, № О65992 від 28.08.2012 року, № О66184 від 05.10.2012 року, № О66265 від 24.10.2012 року.

Оплата за товар надійшла на валютний рахунок Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" згідно виписок банку б/н від 25.01.2010 року, б/н від 25.05.2010 року, б/н від 25.08.2010 року, б/н від 27.08.2010 року, б/н від 08.12.2010 року, б/н від 27.12.2010 року, б/н від 11.03.2011 року, б/н від 18.07.2011 року, б/н від 20.09.2011 року, б/н від 16.02.2012 року, б/н від 05.06.2012 року, б/н від 16.07.2012 року, б/н від 25.06.2012 року, б/н від 09.10.2012 року та б/н від 26.02.2012 року.

У ході перевірки контракту № 2009-01-02 від 11.02.2009 року було встановлено порушення термінів розрахунків згідно статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: грошові кошти у сумі 20880,00 дол. США за відвантажений товар на валютний рахунок ДАХК "Артем" надійшли з простроченням терміну на 2 дні (25.02.2013 року -26.02.2013 року), граничний термін надходження коштів - 24.02.2013 року.

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 25 від 15.06.2010 року з ОАО "Тамбовский завод Електроприборов" (Російська Федерація).

Станом на 31.03.2013 року в бухгалтерському обліку ДАХК "Артем" за вказаною угодою по рахунку 632 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 633600,00 дол. США строк погашення якої настав 18.11.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: товар на суму 138600,00 дол. США з граничним терміном надходження 18.11.2012 року на митну територію України станом на 31.03.2013 року не надійшов та прострочення терміну станом на 31.03.2013 року становить - 133 дні (з 19.11.2012 року по 31.03.2013 року).

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт на суму 495000,00 дол. США з граничним терміном надходження 24.12.2012 року, станом на 31.03.2013 року на митну територію України не надійшов розрахунок та прострочення терміну поставки становить 97 днів (25.12.2012 року - 31.03.2013 року).

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 18/12-182 від 28.04.2012 року з ОАО "ВПО Точмаш" (Російська Федерація).

Згідно з висновком Міністерства економіки України № 4 від 03.01.2013 року щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 18/12-182 від 28.04.2012 року продовжено строки розрахунків на суму 255000,00 дол. США до 25.02.2013 року.

Поставка товару на суму 255000,00 дол. США була здійснена за ВМД № О48989 від 04.03.2013 року.

З огляду на зазначене податковим органом встановлено прострочення законодавчо встановленого терміну поставки за вказаною операцією на 7 днів (26.02.2013 року - 04.03.2013 року).

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 47 від 26.07.2010 року з ООО ЭПО "Сигнал" (Російська Федерація).

Згідно з висновком Міністерства економіки України № 657 від 27.11.2012 року щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 47 від 26.07.2010 року продовжено строки розрахунків на суму 4924829,00 рос. руб. з 19.11.2012 року до 25.12.2012 року.

Поставка товару на суму 4924829,00 рос. руб. була здійснена за ВМД № 21.01.2013 року від 04.03.2013 року.

З огляду на зазначене податковим органом встановлено прострочення законодавчо встановленого терміну поставки за вказаною операцією на 27 днів (26.12.2012 року - 21.01.2013 року).

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 2012-06-07 від 07.06.2012 року з ФГУПТ "Алексенский опытный механический завод" (Російська Федерація).

На виконання зазначеного контракту ДАХК "Артем" здійснило оплату на користь нерезидента згідно виписки банку б/н від 27.06.2012 року на суму 8400000,00 рос. руб. (граничний термін поставки - 24.12.2012 року).

Товар було поставлено за ВМД № 610648 від 06.09.2012 року на суму 5040000,00 рос. руб. та № О43956 від 14.01.2013 року на суму 3360000,00 рос. руб.

З огляду на зазначене податковим органом встановлено прострочення законодавчо встановленого терміну поставки товару на суму 3360000,00 рос. руб. на 21 день (25.12.2012 року - 14.01.2013 року).

На підставі висновків цього акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 000364010 від 13.05.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 1796327,78 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Пунктами 4 частини першої статті 4 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; випуск товарів - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

Відповідно до пункту 20 зазначеної статті митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Пунктом 23 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною першою статті 198 Митного кодексу України встановлено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Статтею 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

З огляду на викладене оформлена митна декларація є документом встановленої форми, в якому визначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів та який містить відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури, водночас вона не є єдиним документом, який підтверджує факт і дату фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки початок митного оформлення товарів не можливий без фактичного ввозу його на територію України, при цьому засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно із частиною першою статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Абзацом тридцять восьмим статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що моментом здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином у випадку порушення резидентом 180 денного строку відстрочення поставки товару з моменту здійснення авансового платежу, це тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю, при цьому моментом здійснення експорту (імпорту) є як момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця так і момент перетину товаром митного кордону України.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до пункту договору № 25 від 15.07.2010 року, укладеного з ОАО "Тамбовский завод Электроприборов" датою здійснення поставки товару є дата, яка визначається за відміткою митного органу про випуск товару в митній декларації.

За змістом контрактів № 18/12-182 від 28.04.2012 року та № 47 від 26.06.2010 року вбачається, що згідно з передбаченими в них умовами остаточне надання всіх документів на товар здійснюється після його митного оформлення та пунктом поставки визначено місто Київ, з огляду на що вбачається, що право власності на товар за зазначеними договорами переходить до покупця вже після здійснення його митного оформлення.

З огляду на зазначене моментом здійснення експорту за контрактами № 25 від 15.07.2010 року, № 18/12-182 від 28.04.2012 року та № 47 від 26.06.2010 року є момент переходу права власності товар, що експортується, який відбувається вже після здійснення митного оформлення товару.

Актом перевірки № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 року встановлено, що за договором № 25 від 15.07.2010 року товар на суму 138600,00 дол. США з граничним терміном надходження 18.11.2012 року та на суму 495000,00 дол. США з граничним терміном надходження 24.12.2012 року станом на 31.03.2013 року не надійшов.

Також зазначеним актом встановлено, що станом на 31.03.2013 року в бухгалтерському обліку позивача обліковується за вказаною угодою по рахунку 632 дебіторська заборгованість в сумі 633600,00 дол. США строк погашення якої настав 18.11.2012 року. Факт наявності дебіторської заборгованості позивачем не заперечувався.

Позивач зазначаючи про необґрунтованість висновку відповідача щодо допущення ним порушення 180 денного строку відстрочення поставки товару з моменту здійснення авансового платежу посилався на те, що товар на суму 633600,00 дол. США перетнув митний кордон України 04.08.2012 року, що підтверджується відбитком печатки митного органу "під митним контролем" з зазначенням відповідної дати на тимчасовій декларації ДЕ № 100200000/2012/801800.

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження здійснення поставки товару за договором № 25 від 15.07.2010 року на суму 633600,00 дол. США станом на 31.03.2013 року позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про їх наявність.

Актом № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 року встановлено, що поставка за договором № 18/12-182 від 28.04.2012 року на суму 255000,00 дол. США, строк розрахунку за якою було продовжено висновком Міністерства економіки України № 4 від 03.01.2013 року щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 18/12-182 від 28.04.2012 року до 25.02.2013 року було здійснено 04.03.2013 року.

Позивач, як на обґрунтування здійснення поставки товару за вказаним договором на суму 255000,00 дол. США, а саме 25.12.2012 року посилається на відбиток штампу митного органу "Під митним контролем" датований 25.12.2012 року на ВМД "ІМ 74 ДЕ" № 100250000/2012/801802.

Також позивачем було надано суду ВМД № 100250000/2012/048989, згідно якої було здійснено остаточне митне оформлення товару, а договором № 18/12-182 від 28.04.2012 року на суму 255000,00 дол., яка датована 04.03.2012 року.

Актом № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 року встановлено, що поставка за контрактом № 47 від 26.07.2010 року на суму 4924829,00 рос. руб. строк розрахунку за якою було продовжено висновком Міністерства економіки України № 657 від 27.11.2012 року щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 47 від 26.07.2010 року до 25.12.2012 року було здійснено 21.01.2013 року.

Позивач зазначаючи про необгрутованість зазначеного висновку відповідача посилається на те, що товар за контрактом № 47 від 26.07.2010 року на суму 4924829,00 рос. руб. надійшов на митну територію України 27.12.2012 року, що підтверджується повідомленням про транзитне переміщення із штампом Сумської митниці "під митним контролем" з зазначенням відповідної дати.

Також позивачем було надано копію рахунку -фактури № НФ - 00022339 від 14.12.2012 року, на якому міститься відбиток штампу Київської регіональної митниці "під митним контролем" датований 21.01.2013 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що інших доказів та обґрунтувань на підтвердження здійснення поставки товару за контрактом № 47 від 26.07.2010 року на суму 4924829,00 рос. руб. станом на 27.12.2012 року позивачем суду надано не було, як і не заперечувався факт остаточного митного оформлення вказаного товару саме 21.01.2013 року.

Таким чином позивачем надано суду докази на підтвердження перетину товаром за контрактами № 18/12-182 від 28.04.2012 року на суму 255000,00 дол. США, № 25 від 15.07.2010 року товар на суму 633600,00 дол. США та № 47 від 26.07.2010 року на суму 4924829,00 рос. руб. митного кордону України у законодавчо встановлені строки, при цьому позивачем не заперечується та підтверджується наданими ним суду документи факт митного оформлення товару за контрактами № 18/12-182 від 28.04.2012 року на суму 255000,00 дол. та № 47 від 26.07.2010 року на суму 4924829,00 рос. руб. у строки встановлені відповідачем в акті перевірки та не надано суду доказів на підтвердження митного оформлення товару за договором № 25 від 15.07.2010 року на суму 633600,00 дол. США станом на 31.03.2013 року.

З огляду на зазначене та враховуючи те, визначальним для визначення моментом здійснення експорту за контрактами № 25 від 15.07.2010 року, № 18/12-182 від 28.04.2012 року та № 47 від 26.06.2010 року є момент переходу права власності на товар, що експортується, який відбувається вже після здійснення митного оформлення товару, а не момент перетину товаром митного кордону України, а також те, що позивачем не заперечується та підтверджується наданими ним суду документи факт митного оформлення товару за контрактами № 18/12-182 від 28.04.2012 року на суму 255000,00 дол. та № 47 від 26.07.2010 року на суму 4924829,00 рос. руб. у строки встановлені відповідачем в акті № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 року та не надано суду доказів на підтвердження митного оформлення товару за договором № 25 від 15.07.2010 року товар на суму 633600,00 дол. США станом на 31.03.2013 року, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати необґрунтованими висновки зазначеного акта щодо порушення позивачем термінів розрахунків за контрактами № 25 від 15.07.2010 року, № 18/12-182 від 28.04.2012 року та № 47 від 26.06.2010 року.

Щодо встановлення відповідачем в акті № 18/12-182 від 28.04.2012 року та № 47 від 26.06.2010 року факту допущення позивачем прострочення законодавчо встановленого терміну поставки товару за контрактом № 2012-06-07 від 07.06.2012 року на суму 3360000,00 рос. руб. на 21 день, то колегія суддів звертає увагу на те, що факт здійснення поставки товару за зазначеним договором на суму 3360000,00 рос. руб. саме 14.01.2013 року підтверджується наданою позивачем суду ВМД № 100250000/2012/043956.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що позивачем не заперечується факт того, що граничний термін поставки товару за контрактом № 2012-06-07 від 07.06.2012 року на суму 3360000,00 рос. руб. був 24.12.2012 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновку відповідача щодо прострочення позивачем законодавчо встановленого терміну поставки товару за зазначеним договором на суму 3360000,00 рос. руб. на 21 день.

Також судом першої інстанції встановлено, що факт правомірності нарахування пені в розмірі 1 001,36 грн. за експортним контрактом з нерезидентом ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація), за порушення термінів розрахунків згідно статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" позивачем безпосередньо визнається в позовній заяві.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необгурнтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.