Рішення № 36274881, 02.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" грудня 2013 р. Справа № 911/3908/13

за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», м. Славутич

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Славутич

про стягнення 18 295,01 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Адаменко Н.П. - предст., дов. №01-07-11/2220 від 11.12.2012р.;

відповідач -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Управління житлово-комунального господарства» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 06-09-Т від 01.01.2009 р. за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді у розмірі 18 295,01 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2013 р. було порушено провадження у справі № 911/3908/13 та призначено до розгляду на 11.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 02.12.2013р., у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

В судове засідання 02.12.2013 р. відповідач повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0710100642953, наявне в матеріалах справи, вимоги суду, викладені попередніх ухвалах не виконав, витребувані документи, в тому числі, відзив на позов, суду не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, договорі та довідці ЄДРПОУ, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 02.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01.01.09 р. між позивачем - Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства" (за договором Енергопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 06-09-Т (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах у магазин в нежитловому приміщенні (згідно договору купівлі-продажу від 16.06.2007р.), розташований за адресою: АДРЕСА_2, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.4 договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки такої письмової заяви не надходило, то договір від 01.01.2009 року № 06-09-Т вважається пролонгованим на тих же умовах.

П. 6.7 Договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т передбачено, що споживач щомісячно до 1-го числа поточного місяця перераховує на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації попередню оплату у розмірі 70% від суми послуг з постачання теплової енергії за поточний місяць, відповідно до заявлених обсягів постачання та затверджених тарифів на теплову енергію.

Остаточний розрахунок проводиться споживачем після пред'явлених енергопостачальною організацією відповідних рахунків на оплату та актів виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків.

Відповідно до виставлених позивачем відповідачу рахунків-фактур, копії яких наявні у матеріалах справи, загальна вартість поставленої теплової енергії становить 18 295,01 грн.

За твердженнями позивача, він свої зобов'язання за Договором виконував належним чином, здійснював постачання відповідачу теплової енергії у порядку та обсягах передбачених Договором.

Претензій щодо якості та обсягу поставленої теплової енергії від відповідача не надходило.

Проте, як стверджує позивач, відповідач зобов'язання за договором виконував неналежно, в результаті чого за ним за період з грудня 2010 року по квітень 2013 року утворилась заборгованість за надані послуги на суму 18 295,01 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про заборгованість та довідкою з банку, про те що в період з 31.12.2010р. по 05.11.2013р. відповідач не здійснював оплати за Договором № 06-09-Т.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 01-07-06/463 від 22.03.2013р., разом з якою позивач повторно направив рахунки-фактури та акти використаної теплової енергії за грудень 2010р., січень 2011р., лютий 2011р., березень 2011р., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 22.03.2013р. з відміткою підприємства зв'язку.

Вказана претензія була залишена відповідачем без належного реагування.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається зі змісту договору про надання послуг теплопостачання, зазначений договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, КП «Управління житлово-комунального господарства» кожний місяць разом з рахунком-фактурою надавав відповідачу та особам, які його представляли, акти виконаних робіт, на підтвердження чого надав до суду копію з журналу доставлення рахунків наручно споживачам, а також відповідачу повторно було надіслано частину актів виконаних робіт разом з претензією № 01-07-06/463 від 22.03.2013р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 06-09-Т та доказів того, що ним не отримувалися рахунки-фактури та акти виконаних робіт

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 18 295, 01 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства" (07100, Київська область, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок 8, ідентифікаційний код 31476318) - 18 295 (вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 01 коп. заборгованості та 1 439 (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять) грн. 22 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 20.12.2013 р.

Суддя Щоткін О.В.