Постанова № 36274391, 17.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 р. Справа №801/11054/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Перескокової О.В., представника відповідача Лемтюжнікової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.Сімферополі АР Крим

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.Сімферополі АР Крим про стягнення 1301,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі актів про нещасні випадки на виробництві, складених за формою Н-1 та довідок МСЕК Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим були призначені та відшкодовуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Відповідно ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання", Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує страхові виплати і надає соціальні послуги певної категорії осіб, за наявності необхідного переліку документів. Якщо потерпілою особою документи не передані до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, він продовжує отримувати суми пенсії, що належить йому з Пенсійного фонду України, після чого між фондами надалі проводяться відповідні розрахунки. Між тим, Фонд соціального страхування не прийняв до відшкодування суми витрат на виплату і доставку пенсій за період з жовтня по листопад 2013 року у розмірі 1301,28 грн. Пенсійний фонд України вважає відмову відповідача відшкодувати зазначені суми безпідставною, та такою, що порушує вимоги законодавства та завдає шкоди інтересам держави в особі позивача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що документи, на підставі яких позивач несе витрати по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві повинні відповідати вимогам законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві. Однак, результати проведених звірок та ознайомлення з документами, які містяться у пенсійних справах, свідчать про невідповідність документів, на підставі яких призначена та виплачується пенсія вимогам, які до таких документів пред'являються.

Також, відповідач зазначив, що понесені позивачем витрати у розмірі 1301,28 грн. складаються з витрат на виплату та доставку пенсій особам, які отримали травми за межами території України, а тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати такі витрати через поширення на правовідносини з виплати та доставки пенсії особам, які отримали каліцтво на території держав-учасниць СНД міжнародних угод. Витрати Пенсійного фонду на такі пенсії фактично компенсуються стороною (Державою), де таке каліцтво було отримано, а тому підстави для відшкодування позивачу витрат на виплату пенсій громадянам, які отримали каліцтво за межами України відсутні.

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем та відповідачем були підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень та листопад 2013 року (а.с.17, 24).

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками УПФУ в Київському районі м.Сімферополь АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сімферополі АР Крим, до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, були складені таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку у жовтні та листопаді 2013 року (а.с.18, 25).

Розбіжності в розмірі 1301,28 грн. виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати суми пенсій та витрат на її доставку за жовтень та листопад 2013 року наступним пенсіонерам:

- ОСОБА_1 302,38 грн., з яких 300 грн. - основний розмір пенсії та 2,38 грн. - витрати на її доставку;

- ОСОБА_2 290,80 грн., з яких 288,52 грн. - основний розмір пенсії та 2,28 грн. - витрати на її доставку;

- ОСОБА_3 300 грн. - основний розмір пенсії;

- ОСОБА_4 105,72 грн., з яких 22,12 грн. - основний розмір пенсії та 83,60 грн. - щомісячна цільова грошова допомога;

- ОСОБА_5 302,38 грн., з яких 300 грн. - основний розмір пенсії та 2,38 грн. - витрати на її доставку, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в Київському районі м.Сімферополя АР Крим, не прийнятих до заліку у жовтні та листопаді 2013 року (а.с.19-23, 26-31).

Причиною розбіжностей зокрема зазначено те, що нещасний випадок трапився за межами території України, а тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати такі витрати через поширення на правовідносини з виплати та доставки пенсії особам, які отримали каліцтво на території держав-учасниць СНД міжнародних угод.

Спірні відносини сторін регулюються Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), Законом України від 22 лютого 2001 року №2272-ІІІ "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон №2272-ІІІ), та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року №5-4/4 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697; далі - Порядок).

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

Отже, за змістом наведеної правової норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV, відповідної якої Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

В той же час, відповідач стверджує, що документи, на підставі яких позивач несе витрати по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідають вимогам, які пред'являються до таких документів.

Так, проведеним відповідачем аналізом нормативних документів, на підставі яких подаються та оформляються документи для призначення (перерахунку) пенсій до органів Пенсійного фонду України встановлено, що кожний з нормативних документів, які діяли за весь минулий час, передбачав обов'язковий перелік документів, які повинні міститися у пенсійній справі, а також обов'язок органу, який призначає пенсію, при прийомі документів перевіряти правильність оформлення заяви і подання, відповідних викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж. Такі норми містять, зокрема, Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.02р. (пункт 32); Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.05р. №22-1.

Тобто, про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.

Як встановлено судом, підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 13.12.1980р. та витяг з акту огляду у МСЕК №016486. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_6, а інвалідність встановлена ОСОБА_3. Тобто, дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність (а.с.49-52).

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_5, зокрема, є витяги з актів огляду у МСЕК за різні періоди. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК від 26.01.1976р., від 24.08.1976р. інвалідність встановлена ОСОБА_5 (по-батькові відсутнє). Тобто, дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність (а.с.53-58).

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_4, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 04.10.1984р. та витяг з акту огляду у МСЕК №159004. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_4, а інвалідність встановлена ОСОБА_4 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність. Крім того, дані паспорта вказаної особи не відповідають даним, що вказані в довідці про надання ідентифікаційного номеру (а.с.59-63).

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1, зокрема, є витяг з акту огляду у МСЕК від 17.08.1985р. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у витязі з акту огляду МСЕК від 17.08.1985р. вказано, що інвалідність встановлена ОСОБА_1 (по-батькові відсутнє). Тобто, дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі (а.с.64-71).

В сукупності, вказані порушення свідчать про неможливість ідентифікувати особу та прийняти документи, якими підтверджено право потерпілого на пенсію як належні для призначення пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку.

Тобто, про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.

Всі вище перелічені обставини також були встановлені постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.03.2011 року по справі №2а-15289/10/12/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 року (а.с.77-85).

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують отримання цими особами інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення понесених ним витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є необґрунтованими.

Судом також встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку витрати на виплату пенсії за жовтень та листопад 2013 року ОСОБА_2 в загальній сумі 290,80 грн., з яких 288,52 грн. - основний розмір пенсії та 2,28 грн. - витрати на її доставку.

Як зазначено в запереченнях відповідача, причиною для невідшкодування пенсії, виплаченої цій особі зокрема є те, що пенсія нарахована та виплачується ОСОБА_2, тоді як у списках, переданих позивачем у відділення Фонду для звірки особа вказана як ОСОБА_2.

Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Як встановлено судом, документи, на підставі яких призначена та виплачуються пенсія ОСОБА_2, а саме: акт про нещасний випадок, витяг з акту огляду МСЕК, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру та ксерокопія паспорту, відповідають вимогам Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, містять усі необхідні дані про особу, які співпадають з даними паспорта та документами про стаж (а.с.42-47).

Пунктами 6 та 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. №5-4/4 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003р. за N376/7697.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_2 за жовтень та листопад 2013 року у загальному розмірі - 288,52 грн. та 2,28 грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії за два місяці, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 17.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.160 КАС України повний текст постанови виготовлено 23.12.2013 року.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м.Сімферополь (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Крилова, 7, р/р371734400900002 в УГК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 2587160) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим (95034, м.Сімферополь, вул.Київська, 125-б, р/р25600010045701 в ВАТ «Державний ощадний банк України» м.Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) заборгованість у розмірі 290,80 грн.(двісті дев'яносто гривень, вісімдесят копійок).

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ю.С. Кононова