Постанова № 36273916, 12.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/5819/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Грущанського В.О.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2013 року Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Відродження" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2013 року №0003392204/969, №0002691705/970, №0003382204/102 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 38-47/).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та з орендної плати з юридичних осіб.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 20 травня 2013 року №3817/22.4-08/03771270, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки ПОСП "Відродження" (код ЄДРПОУ 03771270) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки, правові взаємовідносини позивача з ПП "Валга" мали реальний характер та підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст господарської операції, вчиненої з ПП "Валга" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне її виконання підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагент позивача ПП "Валга" на момент укладення договору та складання податкової накладної був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Також, позивач звертав увагу суду, що для нарахування орендної плати із застосуванням підвищеної нормативно грошової оцінки землі, затвердженим рішенням Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 31 травня 2011 року, відповідач мав з'ясувати, чи оприлюднене зазначене рішення у встановленому законом порядку та чи набрало воно чинності. Оскільки, рішення Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 21 травня 2011 року "Про розгляд та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Козельщина", якою було встановлено базову вартість 1 кв. м. земель смт Козельщина у розмірі 70,78 грн не було опубліковане в засобах масової інформації та вважається таким, що не набрало чинності, а тому, на думку позивача, не може застосовуватися у правовідносинах між сторонами відповідно до договорів оренди землі від 04 січня 2010 року та від 14 жовтня 2010 року.

Зауважував, що відрядження за кордон до Королівства Нідерландів (провінція Голландія) здійснено посадовими особами підприємства генеральним директором ОСОБА_4 та фінансовим директором ОСОБА_5 згідно наказу від 04 серпня 2011 року №202a "Про направлення у відрядження до Голландії". У відповідності до завдання на службове відрядження від 04 серпня 2011 року метою поїздки є переговори. Документами, що підтверджують перебування осіб, відряджених до Голландії саме у службових цілях є Протокол про наміри від 10 серпня 2011 року. Даний документ підтверджує, що ціль відрядження є встановлення цивільно-правових відносин між сторонами, щодо заключення у подальшому договору про розробку проекту на будівництво господарської будівлі (ферми). Вважає, що підприємством позивача під час перевірки надано документи, що підтверджують мету відрядження, яка пов'язана з діяльністю підприємства, з яким працівник пов'язаний трудовими відносинами, наказ керівника підприємства про направлення працівника у відрядження, відмітки про перетин кордону уповноваженого органу митної служби в паспорті громадянина для виїзду за кордон. Однак, перевіряючими не було взято до уваги, що під час відрядження уповноважених осіб ПОСП "Відродження" було укладено протокол про наміри, як документ, що встановлює або засвідчує бажання встановити цивільно-правові відносини.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки від 20 травня 2013 року №3817/22.4-08/03771270, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки, прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що рішенням Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 31 травня 2011 року "Про розгляд та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Козельщина" було встановлено базову вартість 1 кв. м. земель смт Козельщина у розмірі 70,78 грн. Таким чином, на думку відповідача, орендна плата за договором оренди від 04 січня 2010 року за червень 2011 року - грудень 2012 року повинна становити 67241,00 грн, за договором оренди від 14 жовтня 2010 року за червень 2011 року - грудень 2012 року повинна становити 56885,81 грн. Однак, за вищенаведеними договорами оренди сума нарахованої орендної плати за землю згідно податкових декларацій, за червень 2011 року - грудень 2012 року, склала 14953,00 грн та 11951,00 грн відповідно, що призвело до заниження орендної плати на 52288 грн (67241 грн - 14953,00 грн) та 44934,81 грн (56885,81 грн - 11951,00 грн). На неодноразові листи-прохання Козельщинської селищної ради щодо підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, жодних реагувань з боку ПОСП "Відродження" не надходило.

Згідно з наданими до перевірки первинними документами встановлено, що ПОСП "Відродження" отримано від ПП "Валга" транспортно-експедиційні послуги по маршруту смт Козельщина - місто Дніпродзержинськ (період з 03 травня 2012 року по 04 травня 2012 року).

Крім того, під час проведення перевірки Кременчуцькою ОДПІ було використано aкт ДПІ у місті Полтаві від 08 квітня 2013 року №417/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Валга" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період з лютого 2010 року по лютий 2013 року, згідно з яким документально не підтверджено господарські відносини ПП "Валга" із покупцями (у тому числі ПОСП "Відродження") та постачальниками і реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. У контрагента позивача ПП "Валга" відсутні виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення для здійснення підприємницької діяльності. У зв'язку з цим, за результатами перевірки, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 990,00 грн.

Також, підприємством не надано для перевірки первинних документів, що підтверджують зв'язок закордонного відрядження з фінансово-господарською діяльністю підприємства, кошти видані під звіт підзвітній особі сумами, виданими під звіт і не повернутими у встановлені строки, відповідно є додатковим доходом і повинні оподатковуватись податком з фізичних осіб.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Відродження" зареєстроване як юридична особа 23 липня 1997 року, код ЄДРПОУ 03771270, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №201508 /а.с. 50 52/.

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Відродження" зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200085170 серії НБ №095453 /а.с. 131/.

У період з 16 квітня 2013 року по 29 квітня 2013 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПОСП "Відродження" (код ЄДРПОУ 03771270) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 20 травня 2013 року №3817/22.4-08/03771270 /а.с. 99-126/, який підписано посадовими особами позивача із запереченнями, у якому зафіксовано наступні порушення:

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України, у результаті чого платником завищено р. 15 "сума податку на додану вартість (рядок 7 - рядок 13) (від'ємне значення)" податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) у сумі 990,00 грн, у тому числі за грудень 2012 року у сумі 990,00 грн, що призвело до завищення р. 18 "Перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" у сумі 990,00 грн, у тому числі за грудень 2012 року у сумі 990,00 грн;

- пункту 271.1 статті 271, пунктів 286.1, 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено орендну плату за землю у розмірі 97222,89 грн, у тому числі за червень 2011 року - 5116,99 грн, за липень 2011 року - 5116,99 грн, за серпень 2011 року - 5116,99 грн, за вересень 2011 року - 5116,99 грн, за жовтень 2011 року - 5116,99 грн, за листопад 2011 року - 5116,99 грн, за грудень 2011 року - 5116,99 грн, за січень 2012 року - 5116,99 грн, за лютий 2012 року - 5116,99 грн, за березень 2012 року - 5116,99 грн, за квітень 2012 року - 5116,99 грн, за травень 2012 року - 5116,99 грн, за червень 2012 року - 5116,99 грн, за липень 2012 року - 5116,99 грн, за серпень 2012 року - 5116,99 грн, за вересень 2012 року - 5116,99 грн, за жовтень 2012 року - 5116,99 грн, за листопад 2012 року - 5116,99 грн, за грудень 2012 року - 5116,99 грн;

- підпункту 164.2.11 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, абзацу 2 пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпунктів 170.9.1, 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на суму 5444,78 грн, у тому числі за серпень 2011 року - 5447,78 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що згідно рішення Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 31 травня 2011 року "Про розгляд та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Козельщина" встановлено базову вартість 1 кв. м. земель смт. Козельщина у розмірі 70,78 грн. Отже, місячний платіж за договором від 04 січня 2010 року згідно нової затвердженої нормативної оцінки землі розраховується за формулою 70,78 грн (базова вартість 1 кв.м. земель) х 20000 м.кв. (площа земельної ділянки) х 3% нормативної грошової оцінки землі (розмір орендної плати)/12 місяців та складає 3539,00 грн. Місячний платіж за договором від 14 жовтня 2010 року згідно нової затвердженої нормативної оцінки землі розраховується за формулою 70,78 грн (базова вартість 1 кв.м. земель) х 16920 м.кв. (площа земельної ділянки) х 3% нормативної грошової оцінки землі (розмір орендної плати)/12 місяців та складає 2933,99,00 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ПОСП "Відродження" у порушення пункту 271.1 статті 271, пунктів 286.1, 286.2, статті 286 Податкового кодексу України занижено сплату орендної плати за землю у розмірі 97222,89 грн /а.с. 122-124/.

Також, у Акті перевірки встановлено, що ПОСП "Відродження" отримано від ПП "Валга" транспортно-експедиційні послуги по маршруту смт Козельщина - місто Дніпродзержинськ (період з 03 травня 2012 року по 04 травня 2012 року) згідно податкової накладної від 07 травня 2012 року №22 на суму 5942,40 грн, у тому числі ПДВ 990,40 грн.

Згідно Акту ДПІ у місті Полтаві від 08 квітня 2013 року №417/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Валга" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків на підставі листа від 25 січня 2013 року №430/7/22-10-57 Олександрійської ОДПІ "Про відпрацювання "ризикових" підприємств" встановлено, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що місцезнаходження ПП "Валга" (м. Полтава, вул. Червоноармійська, 3, кв. 215) не встановлено /а.с. 111/.

Перевіряючими встановлено, що за період з лютого 2010 року по лютий 2013 року, документально не підтверджено господарські відносини ПП "Валга" із покупцями (у тому числі ПОСП "Відродження") та постачальниками, також, документально не підтверджено реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року /а.с. 113-114/.

Крім цього, у Акті перевірки зафіксовано, що у серпні 2011 року підприємством було відшкодовано витрати працівнику ОСОБА_4 на відрядження за кордон на загальну суму 27885,74 грн /а.с. 118/.

При цьому підприємством не надано для перевірки первинних документів, що підтверджують зв'язок закордонного відрядження з фінансово-господарською діяльністю підприємства /а.с. 119/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2013 року:

- №0003392204/969, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 120250,31 грн, у тому числі 97222,81 грн за основним платежем, 23027,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 93/;

- №0002691705/970, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників по актах перевірок на загальну суму 6809,73 грн, у тому числі 5447,78 грн за основним платежем, 1361,95 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 95/;

- №0003382204/102, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 990,00 грн /а.с. 97/.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /а.с. 86-92/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 01 червня 2013 року №0003392204/969, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 04 січня 2010 року між ПОСП "Відродження" та Козельщинською селищною радою укладено договір оренди землі /а.с. 55-58/, згідно пункту 2 умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20000 кв.м.

Пунктом 9 умов Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 3% нормативної грошової оцінки землі у сумі 9444,00 грн на рік/787,00 грн на місяць/.

Сторонами не заперечується, що сума орендної плати за землю згідно податкових декларацій, за період червень 2011 року - грудень 2012 року, склала 14953,00 грн.

Також, 14 жовтня 2010 року між ПОСП "Відродження" та Козельщинською селищною радою укладено договір оренди землі /а.с. 69-72/, згідно пункту 2 умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 16920 кв.м.

Пунктом 9 умов Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 3% нормативної грошової оцінки землі у сумі 7548,01 грн на рік/629,00 грн на місяць/.

Сторонами не заперечується, що сума орендної плати за землю згідно податкових декларацій, за червень 2011 року - грудень 2012 року, склала 11951,00 грн.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 286.1. статті 286 цього ж Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.2. зазначеного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

До висновку про порушення позивачем наведених вище вимог Податкового кодексу України, податковий орган дійшов з урахуванням того, що позивачем при сплаті орендної плати за землю за період з червня 2011 року по грудень 2012 року не було прийнято до уваги те, що рішенням Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 31 травня 2011 року "Про розгляд та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Козельщина" було встановлено базову вартість 1 кв. м. земель смт Козельщина у розмірі 70,78 грн.

Однак, позивачем при сплаті орендної плати за землю за період з червня 2011 року по грудень 2012 року сума орендної плати була обчислена без врахування нової нормативної грошової оцінки землі відповідно до рішення Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 21 травня 2011 року.

Дійсно, судом встановлено, що рішенням Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 31 травня 2011 року "Про розгляд та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Козельщина", крім іншого, вирішено затвердити базову вартість 1 м2 земель смт Козельщина у розмірі 70,78 грн станом на 01 січня 2010 року /а.с. 180/.

При цьому, суд зазначає, що дане рішення має ознаки регуляторного акту та, відповідно, його прийняття повинно відбуватися за процедурою, визначеною розділом VI Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-ІV, оскільки, згідно статті 1 вказаного Закону регуляторний акт - прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Частинами першою, четвертою статті 9 зазначеного Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Проект регуляторного акту разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Згідно частини п'ятої статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

За вказаних обставин, рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки земель, має ознаки рішенням нормативно-правового характеру, а тому на такі рішення розповсюджуються положення частини п'ятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо набрання чинності рішень ради нормативно-правового характеру з дня їх офіційного оприлюднення.

На вимогу суду від 14 листопада 2013 року щодо надання пояснень чи опубліковувався проект рішення Козельщинської селищної ради "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в смт Козельщина" із зазначенням періодичного видання, у якому була здійснена публікація, або причин неопублікування проекту рішення з посиланням на відповідні норми закону; чи опубліковувалося рішення Козельщинської селищної ради від 31 травня 2011 року "Про розгляд та затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в смт Козельщина" із зазначенням періодичного видання, у якому була здійснена публікація, або причин неопублікування рішення з посиланням на відповідні норми закону; яким чином рішенням від 31 травня 2011 року "Про розгляд та затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в смт Козельщина" встановлено базову вартість 1 м2 земель смт Козельщина у розмірі 70,78 грн станом на 01 січня 2010 року, з урахуванням положень частини першої статті 58 Конституції України; чи інформувалось Приватне-орендне сільськогосподарське підприємство "Відродження" про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в смт Козельщина у розмірі 70,78 грн, якщо так, надати докази повідомлення, Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області надано пояснення, що проект рішення Козельщинської селищної ради "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в смт Козельщина" не опубліковувався у періодичних виданнях; рішення Козельщинської селищної ради "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в смт Козельщина" не опубліковувалось у періодичних виданнях; ПОСП "Відродження" неодноразово інформувалось про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Козельщина /а.с. 175/.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено письмовими поясненнями Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області від 03 грудня 2013 року №1061, що текст рішення Козельщинської селищної ради "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в смт Козельщина" селищною радою офіційно не оприлюднено.

Отже, суд погоджується з доводами представника позивача щодо відсутності факту порушення ПОСП "Відродження" вимог чинного законодавства, оскільки, на дату сплати орендної плати за землю за період з червня 2011 року по грудень 2012 року, зазначене рішення Козельщинської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 31 травня 2011 року не набуло чинності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01 червня 2013 року №0003392204/969, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 120250,31 грн, у тому числі 97222,81 грн за основним платежем, 23027,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 93/, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 01 червня 2013 року №0002691705/970, суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 164.2.11. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Пунктом 164.5. зазначеного Кодексу визначено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті.

Згідно підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно підпункту 170.9.1. пункту 170.9 статті 170 цього ж Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Відповідно до пункту 170.9.2. зазначеного Кодексу звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Докладно про витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, регламентовано підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України: до складу витрат враховуються в межах фактичних витрат витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, як на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Так, відрядження за кордон до Королівства Нідерландів (провінції Голландія) здійснено посадовими особами підприємства генеральним директором ОСОБА_4 та фінансовим директором ОСОБА_5 згідно наказу від 04 серпня 2011 року №202a "Про направлення у відрядження до Голландії" /а.с. 83/, а також залученими до матеріалів справи копіями віз зазначених осіб /а.с. 154-155/.

У відповідності до завдання на службове відрядження від 04 серпня 2011 року метою поїздки є переговори /а.с. 84-85/.

На підтвердження перебування осіб, відряджених до Королівства Нідерландів (провінція Голландія) саме у службових цілях позивачем залучено до матеріалів справи Протокол про наміри від 10 серпня 2011 року /а.с. 151-153/.

Дослідивши у судовому засіданні Протокол про наміри від 10 серпня 2011 року, суд погоджується з доводами позивача, що названий вище Протокол є належним підтвердженням, що ціль відрядження є встановлення цивільно-правових відносин між сторонами, щодо заключення у подальшому договору про розробку проекту на будівництво господарської будівлі (ферми).

Із пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено та не заперечується представником відповідача, що підприємством позивача під час перевірки надано документи, що підтверджують мету відрядження, яка пов'язана з діяльністю підприємства, з яким працівник пов'язаний трудовими відносинами, наказ керівника підприємства про направлення працівника у відрядження, відмітки про перетин кордону уповноваженого органу митної служби в паспорті громадянина для виїзду за кордон.

Також, до матеріалів справи залучено письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, якими зазначені особи підтверджують факт перебування у період з 04 серпня 2011 року по 15 серпня 2011 року у відрядженні у службових цілях з метою ведення переговорів для укладення договору будівництва ферми /а.с. 156-157/.

Згідно пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" від 13 березня 1998 року, №59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи зв'язок здійснення службового відрядження уповноважених осіб ПОСП "Відродження" з господарською діяльністю підприємства позивача, отже, у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2013 року №0002691705/970 позов підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 01 червня 2013 року №0003382204/102, суд виходить з наступного

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.3. статті 198 Податкового кодексу України/.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3. статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.4. статті 201 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно пункту 201.10. статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, як на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується представниками сторін, що ПОСП "Відродження" віднесено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ (скороченій) за грудень 2012 року суму ПДВ по придбанню транспортно-експедиційних послуг у ПП "Валга".

Так, за наслідками здійснення господарської операції з надання транспортно-експедиційних послуг по маршруту смт Козельщина - місто Дніпродзержинськ за період з 03 травня 2012 року по 04 травня 2012 року позивачу виписано:

- рахунок-фактуру від 07 травня 2012 року №000108 на загальну суму 5942,40 грн, у тому числі ПДВ 990,40 грн /а.с. 80/;

- податкову накладну від 07 травня 2013 року №22 на загальну суму 5942,40 грн, у тому числі ПДВ 990,40 грн /а.с. 82/.

Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ПП "Валга" (код ЄДРПОУ 30285569), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем залучено до матеріалів справи Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07 травня 2012 року №1197, зі змісту якого судом встановлено перелік наданих послуг, а також, у якій кількості, за якою ціною, яким маршрутом та автомобілями надавались послуги /а.с. 81/.

Факт оплати придбаних позивачем послуг у Акті перевірки податковим органом не заперечується та підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення від 08 травня 2012 року №402 /а.с. 188/.

Суд звертає увагу, що у Акті перевірки відповідачем не виявлено порушень у заповненні первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з ПП "Валга", у судовому засіданні представником відповідача також не висловлено жодних зауважень щодо реальності, товарності та відповідності законам укладеного правочину, а також до обсягу, змісту чи порядку заповнення зазначених документів.

З огляду на зазначене, виходячи з вимог частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що між сторонами відсутній спір з приводу цих обставин і відповідні обставини вважає такими, що доказування не портебують, а тому не первіряє.

Єдиною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу, що згідно складеного ДПІ у місті Полтаві Акту від 08 квітня 2013 року №417/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Валга" не встановлено місцезнаходження контрагента позивача ПП "Валга", отже, отримана від ПП "Валга" податкова накладна не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки у графі місцезнаходження юридичної особи-продавця вказана адреса, за якою фактично підприємство відсутнє.

На противагу зазначеному доводу відповідача суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно частини третьої статті 18 цього ж Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Тобто, посилання відповідача на Акт ДПІ у місті Полтаві від 08 квітня 2013 року №417/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Валга" не може слугувати належним доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням.

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у період здійснення господарської операції з позивачем запису про відсутність юридичної особи ПП "Валга" за місцезнаходженням Кременчуцькою ОДПІ не надано.

Представник позивача у судовому засіданні зазначав, що перед здійсненням господарської операції з ПП "Валга", позивач перевіряв в базі даних ДПА відомості щодо державної реєстрації контрагента та наявності свідоцтва платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП "Валга".

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ПП "Валга" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Як припущення, суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента позивача ПП "Валга" власних трудових, виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для здійснення господарської діяльності. По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Вказані посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим, суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Валга" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність отриманих послуг від ПП "Валга" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

Суд зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП "Валга" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2013 року №0003382204/102 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 01 червня 2013 року №0003392204/969, №0002691705/970, №0003382204/102.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38742715) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1280,51 грн /одна тисяча двісті вісімдесят гривень п'ятдесят одна копійка/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова