Ухвала суду № 36272964, 02.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" вересня 2013 р. Справа № 806/2787/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

при секретарі Кошиль О.Ю.

за участю позивачки та представника відповідача :

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" травня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соцального захисту населення Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ружинської районної державної адміністрації щодо відмови здійснити заміну інвалідного візка з моделі 245 виробництва заводу "Артемзварка" на модель КСІ 1-2 "Іскра" та зобов'язати відповідача здійснити заміну інвалідного візка з моделі 245 виробництва заводу "Артемзварка" на модель КСІ 1-2 "Іскра". В обґрунтування позову посилається на те, що вона є інвалідом першої групи з дитинства та відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" має право на державне забезпечення технічним засобом реабілітації, а саме засобом пересування - коляскою. В грудні 2011 року вона звернулася до відповідача із заявою про забезпечення її інвалідним візком моделі КСІ 1-2 "Іскра". В подальшому її було повідомлено, що вказана модель коляски була знята з виробництва, і вона була забезпечена замість коляски моделі КСІ 1-2 "Іскра" моделлю 245 виробництва заводу "Артемзварка", яку отримала в грудні 2012 року. 12.03.2013 року вона звернулася до відповідача із заявою про заміну їй коляски моделі 245 на коляску моделі КСІ 1-2 "Іскра", однак отримала відмову. Вважає такі дії відповідача незаконними та неправомірними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі позивачка посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримала і суду пояснила, що вона була введена в оману відповідачем, оскільки коляски моделі КСІ 1-2 "Іскра" з виробництва не знімалися, а лише не постачалися в 2011 році, оскільки підприємство-виробник не виграло торги на закупівлю засобів пересування за державні кошти; постачання крісел цієї моделі за державні кошти було розпочато в червні 2012 року, у січні 2013 року був укладений договір на поставку засобів пересування за бюджетні кошти на протязі року; коляска моделі 245 виробництва заводу "Артемзварка" за своїми технічними характеристиками для неї є незручною в користуванні. В документах на замовлення інвалідного візка, які подавались від її імені, було внесено виправлення назви моделі інвалідного візка, а в анкеті на отримання візка взагалі стоїть не її підпис.

Представник відповідача в судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву і суду пояснив, що на виконання вказівки Головного управління праці та соціального захисту населення районне управління здійснювало оформлення документів на забезпечення інвалідів інвалідними візками. Таким чином позивачка була забезпечена візком моделі 245 виробництва заводу "Артемзварка", який потім виявила бажання замінити, що не передбачено законодавством. Представник пояснив, що вона не може пояснити про обставини хто поставив підпис у анкеті на отримання інвалідного віжка від імені позивачки. Щодо того, що у заяві на отримання інвалідного візка, яка подана від імені позивачки, зазначено про дві моделі інвалідного візка, представник відповідача лише зазначив, що у заяві повинна бути зазначена одна модель, так як у наявності були візки моделі 245, то можливо було зроблено дописку, бо терміново необхідно було оформити документи на забезпечення інвалідів необхідними засобами для пересування, що здійснювалось на державному рівні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом першої групи з дитинства та має право на безкоштовне забезпечення інвалідним візком. 15 грудня 2011 року позивач звернулась до відповідача із заявою про забезпечення її інвалідним кріслом колісним моделі КСІ 1-2 "Іскра". Однак відповідач, отримавши усну інформацію від головного управління, повідомив позивача, що вказана модель була знята з виробництва, у зв'язку з чим остання була забезпечена інвалідним візком моделі 245 замість моделіКСІ 1-2 "Іскра". 19.12.2011 року до відповідача була подана Анкета для індивідуального підбору крісла колісного для людини з інвалідністю від іиені позивачки, де була зазначена модель 245, яку позивачка отримала 25.12.2012 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена вище анкета позивачкою не оформлялась і не підписувалась. Крім того судом встановлено, що у заяві на отримання інвалідного візка зазначено прохання про забезпечення візками двох видів. При вирішенні питання про забезпечення позивачки засобом для пересування відповідачем не було перевірено та не уточнено зазначені обставини з позивачкою, що призвело до виникнення зазначеного спору та порушення прав позиваки.

В лютому 2013 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про заміну візка, оскільки модель КСІ 1-2 "Іскра" з виробництва не знімалася і її було введено в оману, візок моделі 245 їй не підходить, однак відповідачем їй в цьому було відмовлено.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", Порядком забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321.

Згідно частин 8, 9 ст. 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою інваліда, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги інвалідам для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення; перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 49 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321, технічні та інші засоби реабілітації, видані інваліду, дитині-інваліду, іншій особі, можуть бути достроково замінені на підставі:

- акта про недоцільність проведення їх ремонту, складеного підприємством, сервісним центром;

- довідки про викрадення;

- зміни антропометричних даних, що підтверджується довідкою ЛКК.

Як вбачається з п. 50 вказаного Порядку, у разі зміни антропометричних даних, зокрема розміру кукси інваліда, дитини-інваліда, іншої особи, які користуються протезом модульного типу, підприємство замінює приймальну гільзу (куксоприймач) на підставі висновку комісії підприємства з обов'язковим внесенням інформації про таку заміну до банку даних та картки протезування; заміна технічних та інших засобів реабілітації раніше встановленого строку проводиться за медичними показаннями на підставі висновку МСЕК, ЛКК, а також у разі недоцільності проведення їх ремонту, що підтверджується актом комісії підприємства.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що позивачка не зверталася до відповідача про заміну крісла колісного з підстав зазначених в пунктах 49, 50 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321.

Разом з тим судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції при вирішенні зазначеного питання надав не правильної оцінки встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що призвело до не правильного її вирішення, а саме не врахував того, що в даному випадку відповідачем було вчинено порушення щодо порядку забезпечення позивачки інвалідним візком, а не при його заміні.

Позивачкою наведено обставини вчинення посадовими особами порушення вище наведених нормативних актів щодо забезпечення її інвалідним візком та не правильного оформлення документів на його отримання, які знайшли підтвердження в судовому засіданні, в той час як відповідачем не спростовано та не доведено протилежне, що покладено на нього ст. 71 КАС України як на суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем по справі і заперечує проти позову.

Враховуючи вище наведені обставини судова колегія вважає, що з метою правильного вирішення справи та з метою захисту прав та інтересів позивачки як інваліда першої групи, необхідно постанову суд першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення її позовних вимог, тобто застосувати ч. 2 ст. 11 КАС України та вийти за межі позову і поновити порушене право позивачки на соціальний захист як особи, що має інвалідність, шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов'язати його вчинити дії саме по забезпеченню її засобом для пересування відповідно до законодавства, а не по його заміні.

Крім того судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції, а саме окружного адміністративного суду також підлягає скасуванню з тих підстав, що розглянута з порушенням правил предметної підсудності. Адже відповідно до ст. 18 КАС України спір, який виник між сторонами є спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень з приводу соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, який підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Таким чином судова колегія апеляційного адміністративного суду, враховуючи повноваження апеляційного адміністративного суду при розгляді апеляційних скарг на постанови суду першої інстанції, передбачених ст. 198 КАС України, приходить до висновку, що дана справ розглянута з порушенням правил предметної підсудності, що справа на новий судовий розгляд не може бути повернута, тому на підставі зібраних у справі доказів виносить рішення по суті спору з метою захисту прав та інтересів позивачки як інваліда першої групи .

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, а судові рішення - скасовує, якщо визнає, що суди першої інстанції допустили порушення норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є не обґрунтованою, а тому її слід скасувати. Доводи позивачки є переконливими, підтверджуються наведеним вище та відповідно, можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" травня 2013 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо забезпечення ОСОБА_3 інвалідним візком моделі 245 - протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області вчинити дії по забезпеченню ОСОБА_3 інвалідним візком моделі КСІ 1-2 "Іскра". В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) (підпис) Б.С. Моніч С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління праці та соцального захисту населення Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Бірюкова,2,смт.Ружин,Житомирська область,13601