Рішення № 36272928, 17.12.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2013Справа №5002-35/ 3970-2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Кавицький»

(вул. Горького, 48, місто Київ, 03150)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 73000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

АДРЕСА_3)

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Шевчук Н.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Василенко І.В., довіреність б/н від 28.12.2012;

Від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №651044 від 2011.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький» (далі - ТОВ «Кавицький») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про усунення перешкод у користуванні майном - нежитловими приміщеннями, що розташовані в будівлі корпусу №1 Комунального підприємства «Санаторій Київ», позначеного у плані літ. А, за адресою: АДРЕСА_3, які були придбані позивачем у власність по договору купівлі-продажу №3011/07-2к від 30 листопада 2007 року, укладеного між Дочірнім підприємством «Ресторан «К. Вальтер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», шляхом передачі по акту приймання-передачі; стягнення 110801,00грн, що становлять витрати на приведення приміщень стан, що існував на момент передачі їх в оренду; стягнення 299583,79грн заборгованості по орендній платі, 3% річних та пені; про зобов'язання приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_5 внести відповідний запис про розірвання договору оренди від 27.01.2005 реєстр. №172 до Державного реєстру правочинів.

У процесі розгляду справи позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшував позовні вимоги (т. 3 арк.с. 46, 73) і відповідно до останньої заяви від 17.12.2013 просить:

зобов'язати відповідача усунути перешкоди у володінні та користуванні позивачем належним йому на праві власності майном - нежитловими приміщеннями, що розташовані в будівлі корпусу №1 літ. А, а саме: приміщеннями 1-го поверху з №27-34 по №27-35, площею 62,7кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом їх звільнення і повернення ТОВ «Кавицький» по акту приймання-передачі та підписання цього акту:

стягнути з відповідача заборгованість по договору оренди у розмірі 147774,32грн, 3% річних у розмірі 10311,92грн та пені у розмірі 1975,74грн.

Зазначена заява прийнята судом, і спір розглядається в межах визначених цією заявою позовних вимог.

Позовні вимоги з посиланням на статті 625, 773, 774, 779, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтю 285 Господарського кодексу України мотивовані тим, що відповідач не сплатив позивачу, як новому власнику майна, орендну плату по договору, укладеному з попереднім власником, а також після розірвання договору оренди не звільнив приміщення і не передав їх по акту їх власнику.

Відповідач з посиланням на статтю 654 Цивільного кодексу України проти позову заперечує з тих підстав, що зміни у договір оренди щодо зміни орендодавця на нового власника не були внесені, а договір оренди у встановленому порядку не був розірваний, що орендна плата ним сплачувалась до липня 2009 року орендодавцю, після липня 2009 року - його представнику (т. 3 арк.с. 48).

Відповідач також заявив про застосування строків позовної давності (т. 3 арк.с. 47).

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та/або рухоме, нерухоме майно відповідача з урахуванням приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України залишена судом без задоволення як безпідставна, оскільки докази в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, відсутні (т. 2 арк.с. 1).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2005 року між Дочірнім підприємством «Ресторан «К. Вальтер» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень (т. 1 арк.с. 71-74).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування вбудовані нежитлові приміщення 27-34 по 27-35, площею 62,7 кв.м., що розташовані в будівлі корпуса №1 Комунального підприємства «Санаторій Київ», позначеного у плані літер А, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, а орендар зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Строк оренди складає 10 років (пункт 1.5. договору).

Договір посвідчений нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №172.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький» та Дочірнє підприємство «Ресторан «К. Вальтер» 30.11.2007 уклали договір №3011/07-2к, відповідно до якого Дочірнє підприємство ТОВ «Ресторан «К. Вальтер» (продавець) продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький» (покупець) прийняв у власність нежитлові приміщення корпуса №1 літ. А загальною площею 571,0 кв.м., у тому числі приміщення підвалу з №27-1 по №27-27, приміщення антресолі №27-28, приміщення 1-го поверху з №27-29 по 27-35 за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 арк.с. 56-58).

Державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3, за ТОВ «Кавицький» на підставі договору купівлі-продажу №3011/07-2к від 30.11.2001 здійснена 14.01.2008 (т. 1 арк.с. 55).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі №5002-22/2388-2012 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Кавицький» та ТОВ «Спільне підприємство «Світ килимів» про визнання переважного права на купівлю нерухомого майна - нежитлових приміщень 27-34 по 27-35, площею 62,7 кв.м., що розташовані в будівлі корпусу №1 Комунального підприємства «Санаторій Київ», позначеного у плані літ. А за адресою: АДРЕСА_3, та про переведення на позивача прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу №3011/07-2к від 30 листопада 2007 року, укладеного між Дочірнім підприємством «Ресторан «К. Вальтер» та ТОВ «Кавицький» у частині покупки нежитлових приміщень 27-34 по 27-35, площею 62,7 кв.м., що розташовані в будівлі корпусу №1 Комунального підприємства «Санаторій Київ», позначеного у плані літ. А за адресою: АДРЕСА_3, у позові відмовлено (т. 3 арк.с. 23-29).

Таким чином, з 14.01.2008 право власності на орендовані ФОП ОСОБА_1 вбудовані нежитлові приміщення з №27-34 по №27-35, площею 62,7 кв.м., що розташовані в будівлі корпуса №1 Комунального підприємства «Санаторій Київ», позначеного у плані літер А, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, перейшло до ТОВ «Кавицький».

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно статей 759, 762 цього Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями статті 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до статті 785 цього Кодексу у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Договором оренди від 27.01.2005 (пункти 3.1, 3.2) визначено, що орендна плата встановлюється в гривнях з розрахунку суми, еквівалентної 5 доларів США за 1 кв.м, що за курсом НБУ на дату підписання договору складає 1662,80грн в місяць. Орендна плата вноситься один раз на місяць шляхом внесення готівки в касу орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця.

Стягнення заборгованості по орендній платі згідно пункту 6.2 договору здійснюється з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення строків сплати, від суми заборгованості.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі №5002-22/2388-2012, з посиланням на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2011 у справі №5002-22/5087-2011, ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2012 у справі №5002-29/1309-2012 встановлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 стало відомо про те, що приміщення, які є предметом договору оренди, продані ТОВ «Кавицький» ще 28 липня 2009 року.

Докази внесення орендної плати відповідачем позивачу відсутні з моменту переходу права власності на майно від ОСОБА_6 підприємства «Ресторан «К. Вальтер» до ТОВ «Кавицький».

Враховуючи поінформованість відповідача про зміну власника орендованого майна суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що орендна плата сплачувалась ним попередньому власнику. Окрім того, надані відповідачем в якості доказів таких платежів документи не містять інформації, що взагалі після 10.02.2009 по якомусь договору орендна плата сплачувалась відповідачем ОСОБА_6 підприємству «Ресторан «К. Вальтер», а квитанції до прибуткових касових ордерів за попередній період не містять посилання в призначенні платежу на договір оренди від 27.01.2005 (т. 3 арк.с. 50-64).

Пунктом 4.3 договору оренди передбачені випадки розірвання договору, а саме: при використання орендарем приміщення не за призначенням; при погіршенні внаслідок дій орендаря технічного чи санітарного стану приміщення; у випадку повного чи часткового руйнування приміщення; при виникненні обставин, що виключають можливість використання приміщення відповідно з цілями орендаря; з інших підстав, передбачених законом.

За приписами статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Тобто, у такому випадку законодавець у такому випадку передбачив можливість розірвання договору в односторонньому порядку без звернення у суд.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості по орендній платі, які останнім не були задоволені (т. 1 арк.с. 82-95).

06 серпня 2012 року позивач направив відповідачу на юридичну адресу, на вказану у договорі оренди адресу, а на адресу орендованого майна повідомлення про відмову від договору оренди з вимогою привести приміщення у попередні стан та повернути по акту не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дати отримання повідомлення (т. 1 арк.с. 96-109).

Повідомлення отримане відповідачем 20.08.2012.

Таким чином, договір оренди від 27.01.2005 є розірваним з 20.08.2012.

Положеннями статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Докази повернення відповідачем позивачу орендованого майна на момент винесення цього рішення відсутні.

А тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у володінні та користуванні позивачем належним йому на праві власності майном - нежитловими приміщеннями, що розташовані в будівлі корпусу №1 літ. А, а саме: приміщеннями 1-го поверху з №27-34 по №27-35, площею 62,7кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом їх звільнення і повернення ТОВ «Кавицький» по акту приймання-передачі обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позовна вимога в частині зобов'язання відповідача підписати такий акт не підлягає задоволенню, оскільки таке рішення не є реальним для виконання. У разі невиконання відповідачем рішення суду про усунення перешкод у користуванні майном шляхом його звільнення і повернення по акту приймання-передачі після набрання рішенням законної сили воно підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавчу службу».

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по договору оренди у розмірі 147774,32грн, 3% річних у розмірі 10311,92грн та пені у розмірі 1975,74грн, то суд, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності та перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, вважає, що вони підлягають задоволенню частково.

Згідно з статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За правилом статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідно до статті 258 цього Кодексу встановлена позовна давність в один рік.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідно до пункту 3.2 договору оренди орендна плата вноситься один раз на місяць шляхом внесення готівки в касу орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця, то у випадку невнесення платежу до 15 числа поточного місяця платіж є простроченим з 16 числа.

Як вбачається з відбитку поштового штемпеля на конверті, позовна заява подана 31.10.2012 (т. 1 арк.с. 138).

Таким чином, в межах встановлених строків позовної давності заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати і 3% річних починаючи з листопада місяця 2009 року, а про стягнення пені - з листопада 2011 року.

Оскільки площа орендованих відповідачем приміщень становить 62,7кв.м, то місячна орендна плата становить суму, еквівалентну 313,5дол.США.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку позивачем з дати розірвання договору оренди і по 10.09.2012 нарахована неустойка у розмірі орендної плати, а з 11.09.2012 по 30.10.2012 - у розмірі подвійної орендної плати.

Суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 16.11.2009 по 20.08.2012, та про стягнення неустойки за період з 11.09.2012 по 30.10.2012 у розмірі подвійної орендної плати, що становить суму, еквівалентну 11607,48дол.США, що за курсом НБУ як на дату як подання позову, так і дату винесення рішення становить 90224,94грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд вважає, що з урахуванням строку позовної давності з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 4063,94грн.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладено, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд вважає, що стягненню підлягає пеня у сумі 2266,28грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_3) усунути перешкоди у володінні та користуванні Товариством з обмеженою відповідальність «Кавицький» (вул. Горького, 48, місто Київ, 03150, код 31353110) належним йому на праві власності майном - нежитловими приміщеннями, що розташовані в будівлі корпусу №1 літ. А, а саме: приміщеннями 1-го поверху з №27-34 по №27-35, площею 62,7кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом їх звільнення і повернення ТОВ «Кавицький» по акту приймання-передачі.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_3, з вказаного боржником або встановленого державним виконавцем рахунку) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Кавицький» (вул. Горького, 48, місто Київ, 03150, код 31353110, на вказаний стягувачем рахунок) заборгованість, неустойку, 3% річних і пеню у загальній сумі 96555,16грн (дев'яносто шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 16коп), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3004,10 грн. (три тисячі чотири грн. 10коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення підписане

23.12.2013

Суддя Н.Г. Шевчук

Розсилка проста:

1. Товариство з обмеженою відповідальність «Кавицький»

(вул. Горького, 48, місто Київ, 03150)

2. Фізична особа-підприємекь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1;

АДРЕСА_3)