Постанова № 36268627, 11.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року № 813/7291/13-а

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.

за участі представників

позивача Слюзара А.І.

відповідача Холявки І.Я., Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Юсона» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними дії відповідача щодо викладення в акті перевірки №150/22-00/36277904 від 29.08.2013 року висновків про безтоварність (нікчемність) вчинених правочинів позивача та ТОВ «Лідерком» за вересень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року і ТОВ «Нові Технології ТПВ» за травень-червень 2012 року, визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №№0000772200 та 0000782200, зобов'язати відповідача поновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані щодо задекларованих суб'єктом господарської діяльності - ПП «ЮСОНА», за період з 01.09.2011 року по 01.07.2012 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сум податкового кредиту.

Посилається на те, що працівниками податкової інспекції було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Лідерком» за вересень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «Нові Технології ТПВ» за травень-червень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №150/22-00/36277904 від 29.08.2013 року. Вважає, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та суперечать вимогам податкового законодавства. Зазначив, що факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Лідерком» та ТОВ «Нові Технології ТПВ» підтверджений належними первинними документами, які являються обґрунтованою підставою для віднесення сум податкового кредиту та правомірності нарахування податку на прибуток. З цих причин, вважає протиправними дії відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків та зменшення сум податкового кредиту і зменшення значення податкових зобов'язань з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, з обгрунтувань викладених у позовній заяві.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що працівниками податкової інспекції проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Лідерком» за вересень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «Нові Технології ТПВ» за травень-червень 2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки №150/22-00/36277904 від 29.08.2013 року. Перевіркою встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Лідерком» та ТОВ «Нові Технології ТПВ». В ході аналізу податкової звітності ТОВ «Лідерком» відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно поданої звітності до ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС інформація про загальну чисельність працюючих на ТОВ «Лідерком» відсутня. В акті перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 року вказано, що ДПІ у Печерському районі м.Києва від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України отримало податкову інформацію у вигляду протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_5 у періоді, в якій здійснювалась перевірка являвся директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Лідерком». Відповідно до протоколу допиту свідка встановлено, що ОСОБА_5 за грошову винагороду погодився взяти участь у реєстрації ТОВ «Лідерком» та ряду інших підприємств без мети здійснення реальної господарської діяльності. Як видно з акту ДПІ у Печерському районі м.Києва від 08.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові Технології ТПВ» щодо підтвердження господарських відносин за травень, червень, липень 2012 року», фінансово-господарська діяльність ТОВ «Нові Технології ТПВ» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Нові Технології ТПВ», фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Таким чином, підприємства здійснювали свою діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили, просять відмовити в його задоволенні, посилаються на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлення від 21.08.2013 року №83/2200, згідно із ст.20, п.78.1, п.п.78.1.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу Городоцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.08.2013 року №211 працівниками податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Лідерком» за вересень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року та ТОВ «Нові Технології ТПВ» за травень-червень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №150/22-00/36277904 від 29 серпня 2013 року.

Згідно висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.135.1, п.135.2, 135.3 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ( із змінами та доповненнями) завищення доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) по операціях з реалізації ТМЦ та послуг покупцям, попередньо придбаних у ТОВ «Лідерком», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ПП «Юсона», всього в сумі 139 229,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 23 250,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 115 979,00 грн.; п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з придбання робіт та послуг в ТзОВ «Лідерком» всього в сумі 164 563,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 26 250,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 138 313,00 грн.; п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.135.1, п.135.2, п.135.3 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 5 827,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 690,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 5 137,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок безтоварних операцій на загальну суму 65 362,00 грн., в тому числі у вересні 2011 року на суму 4 650,00 грн., у грудні 2011 року на суму 22 596,00 грн., в січні 2012 року на суму 9 733,00 грн., у травні 2012 року на суму 10 883,00 грн., у червні 2012 року на суму 17 500,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищило податковий кредит за період, що перевірявся, по безтоварних операціях з ТОВ «Лідерком» та ТОВ «Нові технології ТПВ» на загальну суму 67 995,00 грн., в тому числі у вересні 2011 року на суму 5 250,00 грн., листопаді 2011 року на суму 4 025,00 грн., у грудні 2011 року на суму 23 637,00 грн., в січні 2012 року на суму 6 000,00 грн., у травні 2012 року на суму 11 583,00 грн., у червні 2012 року на суму 17 500,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 6 366,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 600,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 4 025,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 1 041,00 грн.. за травень 2012 року в сумі 700,00 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення податкових повідомлень-рішень посилається на те, що перевіркою встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТзОВ «Лідерком» та ТзОВ «Нові Технології ТПВ»:

- перевіркою ТзОВ «Лідерком» встановлено, що стан його припинено, але не знято з обліку, знаходилось на обліку ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. В акті перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013 року №1698/22-8/35197074 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерком» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року» вказано, що ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України отримано податкову інформацію у вигляді протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_5 від 26.07.2012 року у періоді, в якій здійснювалась перевірка являвся директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Лідерком». Відповідно до протоколу допиту свідка встановлено, що ОСОБА_5 за грошову винагороду погодився взяти участь у реєстрації ТОВ «Лідерком» та ряду інших підприємств без мети здійснення реальної господарської діяльності, фактичної діяльності він не проводив, будь-яких робіт, послуг, товарів нікому не постачав та не від кого не отримував. Таким чином, невстановлені особи використовували ТОВ «Лідерком» з метою прикриття незаконної діяльності.

- в ході перевірки ТзОВ «Нові Технології ТПВ» не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, фінансово-господарська діяльність здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Нові Технології ТПВ», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Нові Технології ТПВ» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Тому, виходячи з наведеного підприємства здійснювали свою діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2013 року №000077220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток розмірі 5 827,00 грн та №0000782200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 7 957,00 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 6 366,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 591,00 грн.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача представлено суду угоди, укладені з ТОВ «Лідерком» №05/01-12 від 03.01.2012 року, №02/11-11 від 10.11.2011 року, №05/12-11 від 14.12.2011 року, №04/12-11 від 07.12.2011 року, №03/12-11 від 05.12.2011 року, №01/08-11 від 12.08.2011 року; акти здачі-приймання виконаних робіт згідно угод №05/01-12 від 31.01.2012 року, №02/11-11 від 28.11.2011 року, №05/12-11 від 28.12.2011 року, №04/12-11 від 27.12.2011 року, №03/12-11 від 26.12.2011 року, №01/08-11 від 29.09.2011 року; податкові накладні №622 від 28.11.2011 року, №252 від 29.09.2011 року, №681 від 26.12.2011 року, №777 від 28.12.2011 року, №1189 від 31.01.2012 року, №725 від 27.12.2011 року; платіжні доручення №205 від 06.12.2011 року, №171 від 05.10.2011 року, №10 від 27.12.2011 року, №19 від 20.01.2012 року, №25 від 15.02.2012 року, №13 від 12.01.2012 року; угоди, укладені з ТзОВ «Нові Технології ТПВ» №04/06-12 від 05.06.2012 року, №05/06-12 від 21.06.2012 року, №03/05-12 від 28.05.2012 року, №02/05-12 від 21.05.2012 року, №01/05-12 від 03.05.2012 року; акти здачі-приймання виконаних робіт згідно угод №25/06-10 від 25.06.2012 року, №25/06-11 від 25.06.2012 року, №25/06-09 від 25.06.2012 року, №25/05-04 від 25.05.2012 року, №25/05-03 від 25.05.2012 року; податкові накладні №590 від 25.05.2012 року, №591 від 25.05.2012 року, №586 від 25.06.2012 року, №587 від 25.06.2012 року, №544 від 25.06.2012 року; платіжні доручення №418 від 20.06.2012 року, №419 від 20.06.2012 року, №7 від 03.07.2012 року, №11 від 13.08.2012 року, №12 від 13.08.2012 року.

Крім цього, позивачем представлено документи щодо закупівлі ресурсно-матеріальної частини обладнання, що встановлювалось при виконанні робіт: субпідрядні угоди, додаткові угоди до субпідрядного договору, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату, рахунки-фактури та платіжні доручення.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст.138 ПК України зазначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складені первинні документи, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з акту перевірки, реальність вчинення господарських операцій ТзОВ «Лідерком» та ТзОВ «Нові Технології ТПВ» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів здекларований на папері, таким чином у даних підприємств не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем правомірно встановлено факт про те, що позивачем завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з придбання робіт та послуг в ТзОВ «Лідерком» та ТзОВ «Нові Технології ТПВ».

Згідно п.185.1 ст.185 розділу V ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст.198 вищенаведеного Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що позивачем не враховано, що головною ознакою правомірності формування податкового кредиту є реальність здійснення господарської діяльності між підприємствами, яка підтверджується наявністю первинних документів, що оформлені належним чином та містять дані про зміст господарських операцій.

На пропозицію суду, позивачем не представлено жодних інших доказів, які б підтверджували реальне отримання придбаного товару та його подальшого використання у господарській діяльності.

Відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах, не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між Приватним підприємством «ЮСОНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідерком" і Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові Технології ТПВ».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків перевірки в частині допущених позивачем порушень податкового законодавства, а відтак і про правомірне винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Юсона» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2013 року №№0000772200 та 0000782200 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2013 року