Постанова № 36267520, 10.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа№ 5011-74/6710-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Рєпіної Л.О.

За участі представників:

від позивача: Зеленін К.В. - представник

від відповідача: Поліщук С.О. - представник

від третьої особи-1: Тетерятник О.В. - представник

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

від третьої особи-4: Богун Н.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013р. (дата складання рішення 25.06.2013р.)

по справі №5011-74/6710-2012 (головуючий суддя: Сташків Р.Б., судді: Шаптала Є.Ю., Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Головне управління комунальної власності міста Києва (виконавчого органу Київської міської державної адміністрації)

2. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності

на об'єкти нерухомого майна

3. Фонд державного майна України

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТриМоб»

про визнання права власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 3810 площею 43,8 кв.м. (група приміщень № 2,3,4,5) за адресою: м.Київ, вул. Івана Кудрі,40

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання права власності на вбудоване приміщення трансформаторної підстанції № 3810 площею 43,8 кв.м. (група приміщень № 2,3,4,5) за адресою: м.Київ, вул. Івана Кудрі,40

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 в справі № 5011-74/6710-2012 позов задоволено частково: визнано за позивачем право власності та будівлю трансформаторної підстанції № 3810, площею 43,8 кв.м. (група приміщень № 2, 3, 4, 5) за адресою: м. Київ, вул. І.Кудрі, 40.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 в справі № 5011-74/6710-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 в справі № 5011-74/6710-2012 - скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. по справі № 5011-74/6710-2012 позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено частково.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Київенерго» право власності на будівлю трансформаторної підстанції № 3810 площею 43,8 кв.м. (група приміщень № 2, 3, 4, 5), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Кудрі, 40.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року по справі № 5011-74/6710-2012 та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Київенерго» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано вказівки які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2013 та не надано належної правової оцінки обраному позивачем цивільно-правовому способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів.

На думку апелянта, судом не надано належну правову оцінку того факту, що відповідач є власником приміщення, судом належним чином не спростовано дану обставину, що свідчить про незаконність рішення.

Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано погодився з твердженням позивача, що трансформаторна підстанція є будівлею, оскільки відповідно до норм чинного законодавства трансформаторна підстанція є обладнанням, а не будівлею, а позивачем на надано доказів, що йому крім обладнання трансформаторної підстанції передавалось приміщення в якій воно знаходиться.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТриМоб» через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вимоги апеляційної скарги підтримало, просило її вимоги задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи-1 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Представники третьої особи-2 та третьої особи-3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третьої особи-2 та третьої особи-3.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

31.08.1995 Міністерством енергетики та електрифікації України прийнято наказ № 177, відповідно до якого у процесі корпоратизації створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію АК «Київенерго», яка є правонаступником виробничого енергетичного об'єднання «Київенерго», його майна, прав та обов'язків.

На підставі зазначеного наказу, Фонд державного майна України передав до статутного фонду новоствореному акціонерному товариству об'єкти нерухомого майна згідно з переліком майна, переданого до статутного фонду АЕК «Київенерго», серед яких зазначена також трансформаторна підстанція № 3810 за адресою: м. Київ, вул. Івана Кудрі, 40, інвентарний номер об'єкта 8030380, вартістю, за якою об'єкт включено до статутного фонду товариства станом на 01.07.1995, 46 660 947,42 крб.

Передане до статутного фонду майно було поставлено позивачем на облік у філіалі «Кабельні мережі Київенерго», що підтверджується довідкою про балансову належність об'єктів, які обліковуються на балансі філіалу «Кабельні мережі Київенерго», інвентарною карткою обліку основних засобів, складеною за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 № 352.

Відповідно до наказу про створення Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» від 27.12.1999 р. № 155, Державний комітет зв'язку та інформації України передав до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» нерухоме майно за переліком. Серед зазначеного майна було передано будівлю АТС-294-296, контрольно-пропускний пункт та гараж, що розташовані по вул. Івана Кудрі, 40 у місті Києві.

Передане до статутного фонду майно було прийнято ВАТ «Укртелеком» та поставлено на облік у Київській міській філії ВАТ «Укртелеком», що підтверджується довідкою про балансову належність об'єктів, що обліковуються на балансі Київської міської філії ВАТ «Укртелеком» інвентарною карткою обліку основних засобів № 10016/1, яка складена за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 № 352.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2009 Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі його наказів № 530-В від 16.07.2009 було видано Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» свідоцтва про право власності, які посвідчують право приватної власності на будівлю АТС-294-296 площею 4 778,70 кв.м., нежилу будівлю - КПП площею 46,00 кв.м., гараж площею 414,90 кв.м., які розташовані по вул. Івана Кудрі, 40 у м.Києві, і на яких було вчинено реєстраційні написи КП Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

03.11.2010 позивач звернувся з листом № 039/57-5761 до Київського міського бюро технічної інвентаризації КМДА з проханням провести технічну інвентаризацію трансформаторної підстанції № 3810.

Листом від 15.03.2011 за № 11431 (И-2011) позивача було повідомлено про неможливість провести технічну інвентаризацію у зв'язку з тим, що приміщення трансформаторної підстанції вже було проінвентаризовано та включено до правовстановлюючих документів ВАТ «Укртелеком».

Згідно з нормами ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку статті 392 ЦК України є наявність права власності на момент звернення з позовом.

При цьому, власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК України), та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина 3 статті 388 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, право власності та будівлю трансформаторної підстанції № 3810, площею 43,8 кв.м. (група приміщень № 2, 3, 4, 5) за адресою: м. Київ, вул. І.Кудрі, 40, яка є предметом спору на момент звернення позивача до суду на підставі свідоцтва про право власності від 16.07.2009 належить Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком», доказів визнання недійсним чи скасування зазначеного свідоцтва сторонами не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивачем обрано не правильно, а визнання за позивачем права власності без встановлення неправомірності набуття відповідачем права власності на спірне майно є неможливим, а тому колегія суддів не вбачає підстав для визнання права власності на спірне приміщення за позивачем.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі № 5011-74/6710-2012 підлягає скасуванню у зв'язку порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 по справі № 5011-74/6710-2012 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305; місцезнаходження: 01001, м.Київ, пл. Івана Франка, 5) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 34295099) 804,75 (вісімсот чотири грн. 75 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012, 860,25 (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) грн. судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012, 860,25 (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 5011-74/6710-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді П.В. Авдеєв

Л.О. Рєпіна