Постанова № 36265098, 03.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р. Справа № 804/15293/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Хорошавіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біос» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біос» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.11.2013 року № 0004072201.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки відповідачем складено акт № 900/93/04-03-22-01/32815845, в якому зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 55 738 грн. В подальшому на підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення 06.11.2013 року № 0004072201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55 738 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином та завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 25.11.2013 року ухвали про відкриття провадження, судової повістки та копії позовної заяви, але правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень проти позову не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біос» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 23.02.2004 року та перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В період з 10.10.2013 року по 16.10.2013 року працівниками Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Біос» щодо вимог дотримання податкового законодавства, по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з компанією LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан) щодо здійснення експортних операцій в травні та червні 2013 року та придбання експортованого товару і відображення їх в податковому обліку. За результатами перевірки 23.10.2013 року складено акт № 900/93/04-03-22-01/32815845.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

1. Перевіркою встановлено не реальність здійснення господарських операцій підприємством «Біос» по взаємовідносинах з ТОВ «Елам-ойл», ТОВ «Будтехінжинерінг», ТОВ «Аполло ЛТД», ТОВ «Боба-2013», ТОВ «Вела Транс» та ТОВ «Термінал Славута-Центр» у травні та червні 2013 року.

2. На порушення п. 198.2, п 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, підприємством ТОВ «Біос» завищено суму податкового кредиту всього у сумі 55 738 грн. в т.ч. по періодах: - травень 2013 року - 15 346 грн.; - червень 2013 року - 40 392 грн.

На підставі виявлених порушень, податковим органом 06.11.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004072201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55 738 грн., а саме по декларації № 9044896503 від 24.07.2013 року за травень 2013 року - 15 346 грн. та № 9052727947 за червень 2013 року - 40 392 грн.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваного рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас окрім, вказаних обставин, для правильного вирішення справи за участю податкового органу суду необхідно встановити, зокрема, чи здійснювався рух активів у процесі здійснення господарської операції, чи мають учасники господарської операції спеціальну податкову правосуб'єктність та чи існує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, предметом дослідження були господарські операції по ланцюгу постачання товарів, робіт (послуг) від ТОВ «Елам-ойл», ТОВ «Будтехінжинерінг», ТОВ «Аполло ЛТД», ТОВ «Боба-2013», ТОВ «Вела Транс» та ТОВ «Термінал Славута-Центр» у травні та червні 2013 року до ТОВ «Біос» та від ТОВ «Біос» до фірми LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан).

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Біос» зокрема є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

Для реалізації своєї господарської діяльності 07.05.2013 року між позивачем (продавець) та фірма LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан) (покупець) укладено контракт № 07/05-13, предметом якого є продаж продавцем товару (вугілля деревне твердолистяних порід).

23.05.2013 року між позивачем (продавець) та фірма LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан) (покупець) укладено специфікацію № 1 до контракту № 07/05-13 від 07.05.2013 року, за умовами якої необхідно було здійснити постачання вугілля деревинного в кількості 16,740 тн. на суму 11 550,60 дол. США.

Факт постачання товару по специфікації № 1 підтверджується Інвойсом № 05/01 від 24.05.2013 року, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 685341 від 27.05.2013 року, митною декларацією (форма МД-2).

06.06.2013 року між позивачем (продавець) та фірма LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан) (покупець) укладено специфікацію № 2 до контракту № 07/05-13 від 07.05.2013 року, за умовами якої необхідно було здійснити постачання вугілля деревинного в кількості 14,265 тн. на суму 9 842,85 дол. США.

Факт постачання товару по специфікації № 2 підтверджується Інвойсом № 06/01 від 06.06.2013 року, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 06.06.2013 року, митною декларацією (форма МД-2).

13.06.2013 року між позивачем (продавець) та фірма LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан) (покупець) укладено специфікацію № 3 до контракту № 07/05-13 від 07.05.2013 року, за умовами якої необхідно було здійснити постачання вугілля деревинного в кількості 12,226 тн. на суму 8 435,94 дол. США.

Факт постачання товару по специфікації № 3 підтверджується Інвойсом № 06/02 від 13.06.2013 року,міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 13.06.2013 року, митною декларацією (форма МД-2).

17.06.2013 року між позивачем (продавець) та фірма LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан) (покупець) укладено специфікацію № 4 до контракту № 07/05-13 від 07.05.2013 року, за умовами якої необхідно було здійснити постачання вугілля деревинного в кількості 16,630 тн. на суму 11 474,70 дол. США.

Факт постачання товару по специфікації № 4 підтверджується Інвойсом № 06/01 від 17.06.2013 року, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 17.06.2013 року, митною декларацією (форма МД-2).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем не заперечується факт постачання ТОВ «Біос» фірмі LEBARUSS S.A.R.L. (Ливан) у період травень - червень 2013 року товару, податковим органом зроблено висновок про не реальність укладених ТОВ «Біос» договорів з контрагентами ТОВ «Елам-ойл», ТОВ «Будтехінжинерінг», ТОВ «Аполло ЛТД», ТОВ «Боба-2013», ТОВ «Вела Транс» та ТОВ «Термінал Славута-Центр».

Досліджуючи надані до суду первинні документи, на підтвердження факту придбання товарів та послуг ТОВ «Біос» у період травень-червень 2013 року судом встановлено наступне.

25.04.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Елайм-ойл» (постачальник) укладено договір поставки товарів № 25/04-13, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати покупцеві товар, а саме: вугілля деревинне класу А твердих порід, фракцією не менше 3 см., відсотку пилу не більше 10 %.

17.05.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Елайм-ойл» (постачальник) укладено специфікацію № 1 до договору поставки товарів № 25/04-13 від 25.04.2013 року. За вказаною специфікацією ТОВ «Елайм-ойл» здійснило постачання ТОВ «Біос» вугілля деревинне у кількості 16,740 тн., на загальну суму 47 909,88 грн., в т.ч. ПДВ - 7 984,98 грн.

20.05.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Будтехінжинерінг» (експедитор) було укладено договір - доручення на транспортну експедицію № 05/20.

21.05.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Будтехінжинерінг» (виконавець) було укладеного договір про надання послуг № 05/21.

На підставі вищевказаних договорів ТОВ «Будтехінжинерінг» надавало позивачу послуги з перевезення товару та послуги по експедиційному декларуванню в Миколаївській митниці товарів. На підтвердження цього надано акти про надання послуг № 40 від 28.05.2013 року, згідно до якого надавалась послуга по митному оформленню вартістю 2 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. та № 41 від 03.06.2013 року, згідно до якого надавалась послуга з організації перевезення вантажу вартістю 41 667,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 944,50 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт постачання товару з ТОВ «Елайм-ойл» до ТОВ «Біос».

03.06.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «АПОЛЛО ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки товарів № 03/06-13, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати покупцеві товар, а саме вугілля деревинне класу А твердих порід, фракцією не менше 3 см., відсотку пилу не більше 10 %.

03.06.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «АПОЛЛО ЛТД» (постачальник) укладено специфікацію № 1 до договору поставки № 03/06-13. За вказаною специфікацією ТОВ «АПОЛЛО ЛТД» здійснило поставку ТОВ «Біос» вугілля деревинне у кількості 14,265 тн., на загальну суму 48 991,72 грн., в т.ч. ПДВ - 8 165,29 грн.

13.06.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «АПОЛЛО ЛТД» (постачальник) укладено специфікацію № 2 до договору поставки № 03/06-13. За вказаною специфікацією ТОВ «АПОЛЛО ЛТД» здійснило поставку ТОВ «Біос» вугілля деревинне у кількості 12,226 тн., на загальну суму 58 213,27 грн., в т.ч. ПДВ - 9 702,21 грн.

17.06.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «АПОЛЛО ЛТД» (постачальник) укладено специфікацію № 3 до договору поставки № 03/06-13. За вказаною специфікацією ТОВ «АПОЛЛО ЛТД» здійснило поставку ТОВ «Біос» вугілля деревинне у кількості 16,630 тн., на загальну суму 59 142, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 857,00 грн.

05.06.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Термінал Славута-Цент» (виконавець) укладено договір № 242-Т. За умовами вказаного договору виконавець брав на себе зобов'язання з обслуговування транспортних засобів з товарами для виконання необхідних митних процедур; забезпечення можливості механічного або ручного вивантаження товарів з метою митного огляду з наступним завантаженням у той же транспортний засіб; паркування транспортного засобу в місці прибуття на території ТОВ «Термінал Славута-Центр»; перевантаження вантажу за окрему плату згідно Додатку діючого на момент надання послуг.

Факт надання послуг ТОВ «Термінал Славута-Цент» підтверджується актами про надання послуг № 1053 від 06.06.2013 року, згідно до якого було надано послуги по митному оформленню вантажів по ВМД ф. МД-2 експорт вартістю 250 грн. та заповнення CMR вартістю 50 грн., всього на загальну суму 300 грн., в т.ч. ПДВ - 50 грн., № 1052 від 06.06.2013 року, згідно до якого було надано послуги по обслуговуванню транспортного засобу, який вибуває з території або прибув не територію України вартістю 400 грн. та паркування транспортного засобу вартістю 100 грн., всього на загальну суму 500 грн., в т.ч. ПДВ - 83,33 грн., № 1140 від 17.06.2013 року, згідно до якого було надано послугу з обслуговуванню транспортного засобу, який вибуває з території або прибув не територію України вартістю 400 грн., всього на загальну суму 400 грн., в т.ч. ПДВ - 66,67 грн., № 1144 від 17.06.2013 року, згідно до якого надавались послуги з митного оформлення вантажів по ВМД ф. МД-2 експорт вартістю 250 грн. та заповнення CMR вартістю 50 грн., всього на загальну суму 300 грн., в т.ч. ПДВ - 50 грн.

07.06.2013 року між позивачем (клієнт) та ТОВ «Вела Транс» (експедитор) укладено договір на транспортне-експедиційне обслуговування № 07/06/13.

Факт надання послуг ТОВ «Вела Транс» та їх вартість підтверджується актами здачі-прийняття робі (надання послуг) № 1-00000003, відповідно до якого надавались послуги транспортно - експедиторського обслуговування вартістю 8 643,64 грн. та фрахт (морська складова перевезення за межами державного кордону України) вартістю 5 847,63 грн., а всього на суму 16 220,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1728,73 грн., № 1-00000004 відповідно до якого надавались послуги транспортно - експедиторського обслуговування вартістю 5703,96 грн. та фрахт (морська складова перевезення за межами державного кордону України) вартістю 5 555,24 грн., а всього на суму 12 400,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1140,80 грн., № 1- 00000005 відповідно до якого надавались послуги транспортно - експедиторського обслуговування вартістю 6070,63 грн. та фрахт (морська складова перевезення за межами державного кордону України) вартістю 5 555,24 грн., а всього на суму 12 840,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 214,13 грн.

10.06.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Боба-2013» (експедитор) укладено договір - доручення на транспортну експедицію № 10/06-13.

Факт надання послуг ТОВ «Боба-2013 та їх вартість підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-240, відповідно до якого надавались послуги з організації перевезення вантажу вартістю 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що фактично позивачем у період травень-червень 2013 року було сплачено контрагентам суму податку на додану вартість за отримані товари та послуги в розмірі 55 737, 64 грн. яка в подальшому була включена до сум податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень та червень 2013 року.

Порядок обліку податку на додану вартість встановлений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.)

Позивачем надано до суду копії документів, які не дають підстав вважати, що господарська операція позивача з його контрагентами, за якими ним сформовано податковий кредит, є нереальними. Податковим органом в акті перевірки не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам правочинів, також не надано жодного судового рішення про визнання вказаних договорів недійсним, тому суд вважає висновки податкового органу стосовно порушення позивачем вимог п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України щодо завищення податкового кредиту в розмірі 55 738 грн., не обґрунтованими та безпідставними.

Висновки податкового органу про те, що ТОВ «Біос» проводило операцію з придбання на митній території України та подальшої реалізації товару на експорт, яка не мала під собою розумної, економічно-обгрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ судом вважається безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином податковий орган безпідставно ототожнює господарську діяльність із її наслідками у вигляді отримання прибутку, неврахування положень ГК України, який не пов'язує господарську діяльність із обов'язковим отриманням прибутку, а навпаки передбачає, що підприємництво, як вид господарської діяльності, здійснюється на власний ризик, свідчать про необґрунтованість висновків податкового органу про направлення вищевказаних договорів на мінімізацію сплати ПДВ.

За таких умов, суд вважає податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.11.2013 року № 0004072201 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Біос» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.11.2013 року № 0004072201.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 09 грудня 2013 року.

Суддя В.В. Горбалінський