Постанова № 36264994, 18.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 906/1596/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача 1: не з'явився

позивача 2: не з'явився

відповідача: не з'явився

від органу прокуратури: Гіліс І.В. (посвідчення №001246 від 22.08.2012 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.11.2013 року у справі № 906/1596/13 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області (позивач 1) та Стрижівської сільської ради Коростишівського району (позивач 2)

до Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті"

про стягнення 19337720,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Житомирським міжрайонним прокурором подано позов про стягнення з Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" на користь фонду охорони довкілля Стрижівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області вартість безпідставно добутих корисних копалин місцевого значення (піску) у розмірі 19337720,00 грн..

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року у справі №906/1596/13 позовну заяву прокуратури прийнято до провадження.

12 листопада 2013 року на адресу господарського суду від Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої прокурор просить накласти арешт на кошти Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті", які обліковуються на рахунках у банківських та інших кредитно-фінансових установах.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що предмет позову стосується стягнення значних обсягів грошових коштів до Держаного бюджету, тому в разі невжиття заходів щодо блокування рахунків відповідача існує реальна загроза вибуття матеріальних активів, чим в свою чергу буде унеможливлено реальне виконання судового рішення у справі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14 листопада 2013 року у справі №906/1596/13 (суддя Сікорська Н.А.) заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на кошти, що належать Акціонерній компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (10001, м. Житомир, Майдан Згоди, 6, офіс 5, ідентифікаційний код 26607343) в межах суми позову 19337720,00 грн..

При цьому, місцевий господарський суд оцінивши обґрунтованість доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, прийшов до висновку щодо наявності достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах заявленого позову в сумі 19337720,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, відповідач - Акціонерна компанія "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову /а.с. 24-25/. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що дана ухвала є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню. Відповідач стверджує, що єдиним обґрунтуванням, яке позивач зазначає в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову є нічим не підтверджене припущення, що в зв'язку з тим, що предметом позову є стягнення значної суми коштів до Державного бюджету України, невжиття заходів до забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду. Накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача буде мати наслідком повне блокування фінансово-господарської діяльності відповідача, що порушить фінансові розрахунки з іншими контрагентами відповідача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2013 року апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 18 грудня 2013 року /а.с. 23/.

Від позивача 1 - Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшли пояснення, відповідно до яких останній заперечує проти доводів апеляційної скарги в повному обсязі, вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 14.11.2013 року винесена відповідно до вимог чинного законодавства і не підлягає скасуванню в апеляційному порядку. Водночас, позивач 1 просить розглядати справу за відсутності представника.

Безпосередньо в судовому засіданні представник прокуратури повністю заперечив проти апеляційної скарги.

Представники позивача 2 та відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 36-40/. Причин неявки в судове засідання не повідомили.

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників

судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом окремо в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з вимогами у даній справі про стягнення з відповідача на користь фонду охорони довкілля Стрижівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області вартість безпідставно здобутих корисних копалин місцевого значення (піску) у розмірі 19337720,00 грн. Позові вимоги обґрунтовані тим, що відповідач незаконно заволодів майном (корисними копалинами місцевого значення), чим заподіяв шкоду власнику цього майна.

Звертаючись із завою про забезпечення позову, позивач вказував на той факт, що предметом позовної заяви Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері стосується стягнення значних обсягів грошових коштів до державного бюджету України, та в разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза вибуття грошових коштів з рахунків відповідача, чим, в свою чергу, буде унеможливлено реальне виконання судового рішення у справі №906/1596/13.

З огляду на викладене, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, врахувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшов обґрунтованого висновку, про те, що заявлена прокурором в інтересах позивачів до стягнення з відповідача сума є значною, яку відповідач в добровільному порядку не сплатив по даний час, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд першої інстанції здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, з'ясував обсяг позовних вимог, вказав на ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, та вжив захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах суми позову, який відповідає предмету позовних вимог, а також буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Житомирської області від 14.11.2013 року у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому вказана ухвала є законною та обґрунтованою. Відтак суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.11.2013 року у справі №906/1596/13 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/1596/13 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.