Рішення № 36264985, 18.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р.Справа № 916/3172/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»

до відповідача: Державного підприємства «Одеська залізниця»

про стягнення 7622,14 грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від позивача: Вдовенко М.В., довіреність №85-155юр від 30.03.2012р.

Від відповідача: Яцук Є.В., довіреність від 02.01.2013р.

В судовому засіданні 18.12.2013р. приймали участь представники сторін:

Від позивача: Вдовенко М.В., довіреність №85-155юр від 30.03.2012р.

Від відповідача: Яцук Є.В., довіреність від 02.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 7622,14 грн. вартості нестачі вантажу.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, в їх обґрунтування зазначає, що на виконання вимог договору перевезення №46056974 позивач 10.09.2013р. у вагоні №60788056 відвантажив на адресу Спеціалізованого морського порту «Октябрськ» катанку сталеву у кількості 52,30т. При цьому, завантаження вагону проводилось у відповідності до вимог ст.ст.6, 7 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу та прийнято залізницею для перевезення згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, шляхом візуального огляду вагона, вантажу та його маркування (у т.ч. захисного) без зауважень. На станції Тимково Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №1534 від 11.09.2013р. та №1539 від 12.09.2013р. було проведено комісійне переважування вантажу, встановлено недостачу у кількості 1,67тон, що складає 953,96дол. США, про що складено комерційний акт №АА 057637/85/27 від 12.09.2013р. Одночасно, позивач зазначає, що право на пред'явлення даного позову йому було передано Спеціалізованим морським портом «Октябрськ» шляхом учинення переуступочного надпису на накладній.

Клопотання позивача від 03.12.2013р. за вх.№36882/13 про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 09.12.2013р. за вх.№37590/13, де відмічає, що завантаження вагону проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами останнього, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагону, без участі представника залізниці. На думку відповідача акти загальної форми №1534 від 11.09.2013р. та №1539 від 12.09.2013р. та комерційний акт №АА 057637/85/27 від 12.09.2013р., в яких зазначено про навантаження вантажу вище бортів та справність вагону, підтверджують те, що залізниця прийняла вантаж масою та у стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані, з підстав чого згідно п.а) ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи позивача та відповідача, суд встановив наступне:

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 10.09.2013р. за накладною №46056974 у вагоні №60788056 відвантажив на адресу Спеціалізованого морського порту «Октябрськ» катанку сталеву у кількості 52,30т. У накладній позначено, що вантаж розміщено та закріплено згідно МТУ МО 10/55 від 27.08.2009р., схема креслення 176-2-1485, станція відправлення - Кривий Ріг Придніпровська залізниця, станція призначення - Жовтнева Одеської залізниці.

Вантаж було завантажено відправником згідно місцевих технічних умов підготовки рухомого складу та завантаження катанки сталевої прокату в бунтах, вироблених на ПС-1 СПЦ-1 та МСПС №6 ПЦ-3 у чотирьохосні полувагони, затверджених Придніпровською залізницею 27.08.2009р.

На зворотному боці вказаної накладної Спеціалізований морський порт «Октябрськ» здійснив переуступочний надпис про надання вантажовідправнику права на пред'явлення до перевізника претензії та позову з приводу нестачі вантажу.

Як вбачається із комерційного акту АА №057637/85/27 від 12.09.2013р. при комісійному переважуванні вагону №60788056 встановлено нестачу вантажу у розмірі 1940кг. При цьому, встановлено, що з лівої сторони у верхньому ярусі над 1, 2 навантажувальними люками наявне вільне місце довжиною 2520мм, шириною 1820мм, глибиною 800мм. Між тим, вагон прибув у супроводі охорони ст. Кривий Ріг - Сортувальна Придніпровської залізниці та до прибуття на станцію Тимково Од. залізниці і до відправлення зі станції перебував під тією ж охороною. Такі відомості також зазначені в актах загальної форми №1534 від 11.09.2013р., №1539 від 12.09.2013р.

За розрахунком позивача з врахуванням норми нестачі понаднормова нестача складає 1,67тон, що згідно вартості вантажу, визначеного відправником та отримувачем у контракті №196Z-2013 від 01.07.2013р. та доповненні до нього №196Z0074 від 27.08.2013р., складає 953,96дол. США, що за курсом НБУ станом на 07.11.2013р. еквівалентно 7622,14 грн.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті з'ясування фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником (абз.5 ст.31 Статуту залізниць України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п. а ст.111 Статуту залізниць України).

Як вбачається із актів загальної форми №1534 від 11.09.2013р. та №1539 від 12.09.2013р. та комерційного акту №АА 057637/85/27 від 12.09.2013р. у вагоні №60788056 наявна нестача вантажу в розмірі 1,67тон, при цьому, вагон був справний та під охороною, однак, мають місце ознаки нестачі вантажу, з огляду на що, з врахуванням положень п. а ст.111, ст.113 Статуту залізниць України, суд вважає, що відповідальність за нестачу вантажу слід покласти на перевізника - ДП „Одеська залізниця".

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Таким чином, природна втрата маси вантажу при транспортуванні у вагоні №60788056 за розрахунком суду складає 0,27тон, звідси вартість нестачі з врахуванням вартості вантажу, передбаченої в контракті №196Z-2013 від 01.07.2013р. та доповненні до нього №196Z0074 від 27.08.2013р., складає 953,96дол.США, що в гривневому еквіваленті станом на 07.11.2013р. за курсом НБУ еквівалентно 7622,14 грн.

Як було встановлено вище, відповідальність за нестачу вантажу у вагоні №60788056 несе Одеська залізниця, у зв'язку з чим стягненню з останньої на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підлягає 7622,14 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг,вул. Орджонікідзе, 1, код 24432974) 7622 (сім тисяч шістсот двадцять дві) грн. 14 коп. вартості нестачі вантажу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.2013р.

Суддя Малярчук І.А.