Постанова № 36264945, 11.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа№ 910/11972/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Щоголева О.А. ( за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2013р.

у справі № 910/11972/13 (суддя: Бондарчук В.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування"

про стягнення 163 953, 64грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 163 953,64 грн., з яких 150 000,00 грн. - заборгованості, 11 623,50 грн. - пені, 2 330,14 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором №096-08/12/100 на виконання проектних робіт від 01.08.2012 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. у справі № 910/11972/13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", на користь Приватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" 150 000, 00 грн. заборгованості, 11 188, 52 грн. - пені, 2330, 14 грн. - 3% річних , в іншій частині у задоволені позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення зазначив, що позивач виконав зобов'язання по договору на виконання проектних робіт від 01.08.2012 року, відповідач вартість виконаних робіт не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 150 000,00 грн., правомірним є також нарахування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 910/11972/13 від 08.08.2013 р. скасувати повністю та відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що другий етап робіт позивачем не виконаний та останній відмовлявся від усунення зауважень, виявлених у його роботі. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що докази того, що позивач до 24.09.2012 року передавав проектно-кошторисну документацію в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" та призначено справу до розгляду.

30.10.2013р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В подальшому розгляд справи декілька разів відкладався в зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 11.12.2013 року представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

11.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2012 р. між приватним акціонерним товариством "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" був укладений договір №096-08/12/100 від 01 серпня 2012 року на виконання проектних робіт(а.с.23). За своєю правовою природою укладений договір є договором підряду.

За умовами договору, в порядку і на умовах, визначених даним договором, позивач приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати розробку проектно-кошторисної документації і здійснити авторський нагляд по об'єкту: "Реконструкція і технічне переоснащення системи пневмозоловидалення від енергоблоків Бурштинської ТЕЦ. Пристрій пневмо-золовидалення електрофільтрів енергоблоку №7, Бурштинської ТЕЦ. Робочий проект та передати вказані роботи, а замовник зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити виконані підрядником роботи, згідно договору.

Надання проектно-кошторисної документації на погодження, експертизу і затвердження являється обов'язком замовника. Підрядник у разі необхідності приймає участь під час розгляду проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектно-кошторисної документації на погодження та експертизу може взяти на себе підрядник за його згодою та окрему плату (п. 2.1.6. договору).

Пунктами 2.1.9 та 2.2.3. Договору передбачено, що підрядник зобов'язується в строк, по погодженню із замовником і за власний рахунок, усувати недоліки в проектно-кошторисній документації, при отриманні від замовника мотивованої письмової претензії відносно якості і повноти проектної документації, розробленої підрядником, у випадках невідповідності її умовам даного договору. Замовник зобов'язується прийняти на розгляд проектно-кошторисну документацію, обумовлену даним договором, розглянути її протягом 20 робочих днів, після чого при умові відсутності зауважень відносно якості та повноти розробленої проектно-кошторисної документації оформити акт здачі-приймання виконаних робіт у відповідності з п. 4.3. даного договору.

За договором сторонами було погоджено, що оплата виконаних позивачем робіт, проводиться за фактично виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно рахунку позивача, виставленого на основі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт в наступному порядку: - передоплата в розмірі 100 000,02 грн.; - залишена неоплачена сума вартості виконаних робіт оплачується відповідачем відповідно до підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт і отримання рахунку від позивача. (п. 3.5. договору)

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3 договору після узгодження відповідачем розробленої позивачем і узгодженої з ПАО "ДТЄК Західенерго" проектно-кошторисної документації, при відсутності зауважень, позивач оформляє і підписує зі свого боку 4 екземпляри акт здачі-приймання виконаних робіт, до яких додає 4 екземпляра проектно-кошторисної документації на паперовому носії і остаточну електронну версію. При відсутності зауважень щодо якості виконаних проектних робіт, відповідач протягом 10 робочих днів з моменту отримання 2 екземплярів акта здачі-приймання виконаних робіт зобов'язується підписати такі акти зі свого боку, після чого один підписаний екземпляр акту повернути позивачу. Оплата виконаних робіт проводиться на умовах, вказаних в статті 3 даного договору.

Згідно п. 4.7. договору у випадку, якщо замовник в установлений пунктом 4.3. даного договору строк не підписав акт здачі-приймання виконаних робіт, або в цей самий строк не оформив і не передав підряднику вмотивовану відмову, виконані роботи вважаються прийнятими без зауважень і підлягають оплаті в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Обов'язок замовника прийняти роботу виконаний підрядником, передбачений ст.. 853 ЦК України, відповідно до якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено судом першої інстанції позивачем згідно договору було виконано виготовлення проектно-кошторисної документації та листом № 1418/40 було передано відповідачу 24.09.2012 р. для оформлення акти здачі-приймання проектної продукції з проханням повернути два примірники після оформлення (а.с.32).

24.09.2012 р. листом №1418/40 відповідачу передано накладну №686/40-238 від 13.09.2012 р. (а.с.34) на оплату та кошторисну документацію в електронному вигляді, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача.

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №945/40-20т від 19.11.2012 р.(а.с.35,36), №152/12 від 22.02.2013 р.(а.с.37) з проханням підписати направлені акти прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідач в порушення п. 4.3 договору № 096-08/12/100 від 01.08.2012 року на виконання проектних робіт не надав акт приймання виконаних робіт або мотивовану письмову претензію про усунення недоліків, заборгованість в сумі 150 000 грн. не сплатив.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час винесення рішення по справі відповідач переданого позивачем акту виконаних робіт №1/100 від 24.09.2012 р. не підписав та не повернув, за виконані роботи розрахувався лише частково в розмірі 100 000,02 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача.(а.с. 42-43). Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість за виконані роботи в розмірі 150 000 грн.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі, в обґрунтування відмови від підписання актів, на лист №3336/529 від 04.03.2013р., який отримано позивачем 26.03.2013р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити на наступне.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачем жодних вимог щодо якості робіт у передбачені п. 4.7 договору строки позивачу не заявлялось, належних доказів направлення листів позивачу із зауваженнями щодо якості та повноти виконаних робіт відповідачем до матеріалів справи не надано, а тому виконанні позивачем роботи вважаються прийнятими.

Окрім того, скаржник в апеляційній скарзі посилається на розділ 4 Договору зазначає, що виконання проектних робіт здійснюється в два етапи, колегія суддів вважає такі доводи апелянта необґрунтованими та зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.3. договору строки виконання проектних робіт в рамках договору визначаються календарним планом виконання робіт ( додаток № 3). В матеріалах справи є Додаток №3 до Договору «Календарний план виконання робіт», підписаний сторонами, яким визначено строк виконання робіт - протягом 30 календарних днів з дати отримання авансу.

Посилання відповідача на п. 4.1. Договору, та твердження про те, що накладною № 686/40-238 від 13.08.2012 року йому була передана документація на попереднє погодження, колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до п.п. 2.2.3, 4.3. договору встановлені конкретні строки протягом яких замовник зобов'язаний розглянути та узгодити документацію, або видати мотивовану письмову претензію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач не надав до матеріалів справи доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №096-08/12/100 на виконання проектних робіт від 01.08.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 150 000,00 грн. заборгованості.

Крім того, позивач, в позовні заяві просив стягнути з відповідача 11 623,50 грн. - пені, 2 330,14 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевіривши розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції, що в останньому нарахування проведено за період більше 6 місяців, що суперечить п. ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволенні позовні вимоги в частині штрафних санкцій в сума пені в розмірі 11 188,52 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.11.2012 р. по 12.05.2013 р.

Колегія суддів також перевіривши розрахунок 3% річних, погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок 3% річних, відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 330,14 грн. - 3% річних за період з 12.11.2012 р. по 20.05.2013 р.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року у справі № 910/11972/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" на рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року у справі № 910/11972/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року у справі № 910/11972/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/11972/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко