Рішення № 36264137, 19.12.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 рокуСправа № 912/1635/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/1635/13

за позовом: державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс"

про визнання недійсним договору та додаткових угод до нього,

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс"

до відповідача за зустрічним позовом: Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія

про стягнення 96578,10 грн.,

представники сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Загородній І.В., довіреність № 11 від 01.07.13 ;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Лобанов О.В. виписка ААВ № 131179 від 29.12.2011 року, керівник.

Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору № 37 оренди нежилих приміщень та майна від 25.05.2007р., який укладено між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" та Кіровоградською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та додаткових угод до нього від 22.06.2007, від 01.10.2007 № 2, від 01.04.2008 № 3, від 01.05.2008 № 4, від 05.06.2008 № 5, від 15.07.2009 № 5, від 23.04.2010 № 6, від 14.12.2010 № 7, від 04.03.2011 № 8, від 01.12.2011 № 9, від 01.03.2012 № 9, від 01.11.2012 № 11, від 17.12.2012 № 12, від 01.04.2013 № 13,посилаючись на норми ст. ст. 203 , 215 ЦК України.

ПАТ "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс" заперечило вказані позовні вимоги та в п. 2 зустрічного позову просить відмовити у задоволенні первісного позову.

19.11.2013 на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла зустрічна позовна заява публічного акціонерного товариства "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс" до відповідача за зустрічним позовом: Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія про стягнення 64385,88 грн. заборгованості з орендної плати, 32192,22 грн. штрафу.

ДП "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія у своєму відзиві на зустрічний позов № 04/1466 від 28.11.2013 просить суд відмовити у його задоволенні з причин того, що зобов'язання виникає із дійсного договору, а позивач за первісним позовом вважає договір оренди на якому ґрунтуються вимоги позивача за зустрічним позовом недійсним.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" (правонаступником, якого є ПАТ "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс") в особі голови правління Лобанова О. В., який діє на підставі Статуту та Кіровоградською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі директора філії Курганова В.В., який діє на підставі Положення про філію № 128-к від 01.08.2003, укладено договір № 37 оренди нежилих приміщень та майна від 25.05.2007 (далі - Договір) та додаткові угоди до нього від 22.06.2007, від 01.10.2007 № 2, від 01.04.2008 № 3, від 01.05.2008 № 4, від 05.06.2008 № 5, від 15.07.2009 № 5, від 23.04.2010 № 6, від 14.12.2010 № 7, від 04.03.2011 № 8, від 01.12.2011 № 9, від 01.03.2012 № 9, від 01.11.2012 № 11, від 17.12.2012 № 12, від 01.04.2013 № 13.

За умовами вказаного Договору орендодавець (ВАТ "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс") передав, а орендар (Кіровоградська регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах") прийняв в тимчасове платне користування на умовах оренди, без права викупу, нежитлові приміщення, а також майно згідно додатку № 1 під розміщення офісу площею 200 кв.м., кімнати №№ 32,33,34,35,36, приміщення "ИВЦ" відповідно до Плану приміщення, який додається; майно відповідно до Додатку № 1 знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71. Строк оренди приміщення встановлено з 25.05.2007 по 24.04.2010, приміщення передавалося в оренду без права передачі в суборенду (п.п.1.1, 1.2, 1.3).

На виконання умов п. 5.1 Договору між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення та майна від 25.05.2007 року (т. 1, а.с 67).

Крім того, між орендодавцем та орендарем підписано Додаткові угоди до Договору оренди про внесення змін: від 15.07.2009 № 5, від 23.04.2010 № 6, від 14.12.2010 № 7, від 04.03.2011 № 8, від 01.12.2011 № 9, від 01.03.2012 № 9, від 01.11.2012 № 11, від 17.12.2012 № 12, від 01.04.2013 № 13.

Відповідно до зазначених змін строк дії Договору спливає 31.12.2013.

Пунктом 1.2, 1.6 Положення про Кіровоградську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", затвердженого наказом Центру ДЗК від 21.08.2003 № 128-К (далі - Положення) встановлено, що філія є відокремленим структурним підрозділом державного підприємства, ним створюється та йому підпорядковується. Філія не є юридичною особою. Згідно з абзацом 1 пункту 3.1 Положення філія має право самостійно, від імені підприємства, укладати з юридичними особами та фізичними особами України угоди.

На підставі вказаного, позивач за первісним позовом вважає, що при укладенні договору № 37 Кіровоградська філія не мала право виступати стороною даного договору, оскільки за змістом ст. 55 ГК України та Положення про філію, вона не є суб'єктом господарювання та відповідно не є учасником господарських відносин.

У своїй позовній заяві позивач за первісним позовом вказує, що Кіровоградська регіональна філія мала право укладати договори та угоди від імені Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", але не мала право самостійно виступати від власного імені як сторона договору.

Також, позивач за первісним позовом вказує, на те, що при укладенні Договору № 37 директор Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" не мав повноважень (необхідного обсягу цивільної дієздатності) на укладання зазначеного договору, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України та підставою для визнання недійсною вказаної угоди та додаткових угод відповідно до норм ст. 215 ЦК України.

Позивач за первісним позовом посилається на п.п. 5.1, 5.3 Положення де визначено, що управління діяльністю Філії здійснюється директором філії, що діє на підставі цього Положення та в межах довіреності, наданої генеральним директором підприємства. Директор Філії на підставі довіреності, наданої генеральним директором підприємства, укладає з юридичними та фізичними особами України угоди.

Пунктом 3 довіреності № 154 від 26.04.2007 (т. 1, а.с 56) директор Кіровоградської регіональної філії Курганову В.В. уповноважувався за погодженням підприємства укладати договори та угоди, передбачені законодавством України.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що при укладанні договору № 37 відповідного погодження від Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" отримано не було.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, законодавцем визначено у ст. 203 ЦК України:

- зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В силу ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правовідносини, які виникають між юридичної особою та її органом, є представництвом, яке за ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено як обов'язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 239 вказаного кодексу правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Діяльність представника має здійснюватись у межах повноважень. Частиною 1 ст. ст. 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно положення ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Матеріали справи містять довіреність № 154 від 26.04.2007 (т. 1, а.с 56) на ім'я директора Кіровоградської регіональної філії Курганова В.В., відповідно до якої останній має право за погодженням Підприємства укладати договори та угоди, передбачені законодавством України.

Поряд з цим, у пункті 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013р. зазначено, у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Що ж до кола повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то воно визначається її установчими документами, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

До матеріалів справи позивачем подано копію Положення про Кіровоградську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", затв. наказом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від 21.0.2003р. № 128-к (далі - Положення). Оспорюваний договір № 37 від 25.05.2007р. містить посилання, що директор філії Курганов В.В. діє на підставі Положення про філію № 128-к від 01.08.2003р.

У пункті 1.2 вказаного Положення зазначено, що філія є відокремленим структурним підрозділом державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", ним створюється та йому підпорядковується.

Відповідно до п.3.1 Положення, філії надавалось право:

- самостійно, від імені Підприємства, укладати з юридичними та фізичними особами України угоди, у тому числі купівлі-продажу, доручення, схову, позики, лізингу, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством України, з урахуванням обмежень, викладених в цьому Положенні.

Обмеження були викладені у п. 3.1 Положення, відповідно Філія не мала права:

- відчужувати самостійно основні засоби, будівлі, транспортні засоби;

- випускати облігації та векселі;

- видавати майнові гарантії третім особам, забезпечені майном Підприємства.

Як встановлено судом, позивачем не доведено та не надано жодного доказу стосовно обізнаності відповідача відносно обмежень директора Кіровоградської регіональної філії Курганова В.В. на укладення з ним від імені позивача оспорюваного договору оренди. Водночас, ст. 92 ЦК України визначає презумпцію наявності у керівника повноваження на здійснення дієздатності юридичної особи та передбачає, що орган або особа, яка виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Враховуючи вищенаведене господарський суд не вбачає підстав для визнання договору недійним з цієї підстави, оскільки відповідач не знав та не міг знати, про вищевказані обмеження (відсутність погодження підприємства на укладення Договору оренди) повноважень директора Кіровоградської регіональної філії Курганова В.В.

Крім того, господарський суд враховує норми ст. 241 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи, зокрема, як: місцезнаходження відокремленого підрозділу.

Частиною 3 вказаної статті Закону передбачено, що виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу або повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Довідки з Єдиного державного реєстру (т.2 а.с 208 - 209), витягів з ЄДР (т.3 а.с 164-117), копій Положень про Кіровоградську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" місцезнаходженням Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" тривалий час було: м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71.

Вказане свідчить, що адреса філії та об'єкту оренди співпадають. Отже, юридична особа (ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України), реєструючи свій відокремлений підрозділ (Кіровоградську регіональну філію) або вносячи зміни в реєстраційну справу була обізнана про місцезнаходження даної Філії за адресою: м. Кіровоград, Полтавська,71.

Оскільки позивачем не подано господарському суду доказів, що за цією адресою є нерухоме майно, яке належить позивачу за первісним позовом на праві власності, то вказане свідчить, що Підприємство знало про існування договору оренди та фактично вищевказаними діями щодо внесення до Положення про філію та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреси: м. Кіровоград, вул.Полтавська,71схвалювало дії Курганова В.В. щодо вчинення оспорюваного правочину та дії керівників філії , які в подальшому вчиняли правочини щодо внесення змін до оспорюваного правочину.

Крім того, господарський суд враховує, що у Положеннях про Філію, як були затверджені наказами Підприємства від 21.08.2003р. № 128-К, від 11.03.2009р. № 110, від 01.10.2013р. № 480, зазначено, що "філія Центру ДЗК має незакінчений баланс", та зокрема, "здійснює бухгалтерський і податковий облік своїє діяльності в межах делегованих повноважень, а також складає та подає за належністю фінансову, податкову, статистичну та управлінську звітність".

Матеріали справи містять копії наказу № 271 від 16.12.2006 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", наказу ДП "Центр державного земельного кадастру" № 25 від 15.01.2010 "Про затвердження положення про облікову політику ДП "Центр державного земельного кадастру" та інші нормативних документів з питань ведення бухгалтерського обліку", наказу від 31.03.2011 № 120 "Про внесення змін до положення про облікову політику ДП "Центр державного земельного кадастру".

Відповідно до розділу 3 наказу № 271 від 16.12.2006 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (т.4, а.с.7): "Головним Підприємством здійснюється протягом року перевірка стану бухгалтерського обліку у філіях". Для проведення інвентаризаційної роботи затверджується постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка зокрема встановлює терміни проведення інвентаризації в число яких входять: інвентаризація розрахунків з постачальниками і покупцями - щоквартально (з урахуванням звірки внутрішніх розрахунків).

Розділом 3.3 вказаного Наказу (т. 4, а.с 10) передбачено "Звітність філій Підприємству": щомісячні фінансові звіти подаються Підприємству до 10 числа місяця наступного за датою звіту; інші звіти у встановлені окремо строки; квартально бухгалтерська звітність у складі балансу, звіт про фінансові результати, звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1 - підприємство) і т. ін.

Відповідно до п. 1 Наказу № 271 від 26.12.2006р. "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Положення про облікову політику ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" введено в дію з 01.01.2007 року.

Крім того, на підтвердження своїх заперечень відповідачем за первісним позовом подано до матеріалів справи копії податкових накладних, в яких зазначалась адреса як філії, так і Підприємства.

Вказане свідчить, що позивачу за первісним позовом було відомо про укладення договору оренди приміщення та перерахування коштів за оренду приміщення відокремленим підрозділом.

Відповідно до норм ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищенаведене господарський суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору № 37 оренди нежилих приміщень та майна від 25.05.2007р. з додатками до нього з підстав, наведених в позовній заяві, оскільки вищезазначені дії позивача за первісним позовом свідчать про схвалення оспорюваного правочину та додаткових угод до нього, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог за первісним позовом повністю.

Згідно норм ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору за первісним позовом господарський суд покладає на позивача за первісним позовом .

Розглядаючи вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія 64385,88 грн. заборгованості з орендної плати, 32192,22 грн. штрафу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення даного позову з наступних підстав.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами Договору № 37 та Додаткової угоди до нього від 17.12.2012, передбачено, що строк оренди встановлено до 31.12.2013.

Згідно п. 4.6 Договору з урахуванням Додаткової угоди від 01.04.2013, розмір орендної плати складає 16096,47 грн. за місяць.

Пунктом 4.7 Договору та Додаткової угоди від 17.12.2012 встановлено, що орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця.

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідачем за зустрічним позовом в порушення вказаних норм Договору за період з серпня 2013 по листопад 2013 не здійснено платежі по орендній платі на які ПАТ Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" виставлено відповідні рахунки, що підтверджуються матеріалами справи.

За розрахунком позивача за зустрічним позовом борг відповідача за зустрічним позовом за вказаний період складає 64385,88 грн.

Оренда передбачає передачу майна у користування. Договір оренди є оплатним, отже таке користування майном за договором оренди є платним, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах.

За актом прийому-передачі до договору від 25.05.2007, який підписано сторонами та скріплено печатками, позивач передав відповідачу приміщення та майно.

За ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Станом на день розгляду спору докази сплати відповідачем за зустрічним позовом суми боргу по орендній платі в розмірі 64395,88 грн. за період з серпня по листопад 2013 відсутні.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі за зустрічним позовом позовні вимоги щодо боргу по орендній платі не заперечено, факти, викладені в зустрічній позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу по орендній платі в розмірі 64395,88 грн. за період з серпня по листопад 2013 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач за зустрічним позовом керуючись п. 7.1 Договору нарахував відповідачеві за зустрічним позовом за неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасного внесення орендної плати, штраф в розмірі 50% від загальної суми орендної плати за період з серпня по листопад 2013 на суму 32192,92 грн.

Розглядаючи позовну вимоги за зустрічним позовом про стягнення штрафу, господарський суд враховує зміст листування між сторонами, яке міститься в матеріалах справи та пояснення представників сторін. А саме відповідно до листів № 04-713 від 04.06.2013 та № 04/781 від 10.06.2013, № 04/929 від 19.07.2013 відповідач за зустрічним позовом неодноразово звертався до позивача за зустрічним позовом з пропозицією про розірвання договору оренди № 37 від 25.05.2007 та укладення нових договорів оренди. Разом з тим, ПАТ Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" відмовило у задоволені прохання філії (лист № ОЛ/288 від 12.06.2013). До суду з позовом про розірвання вказаного Договору сторони не зверталися, а отже, в судовому порядку даний Договір не розірвано.

Доказів повернення орендованого приміщення позивачу за зустрічним позовом сторони господарському суду не подали.

Вказані дії відповідача за первісним позовом свідчать про добросовісне відношення до своїх договірних зобов'язань та намагання в добровільному порядку вирішити спірні питання, які виникли між сторонами, зокрема намагання привести свої договірні відносини відповідно до норм діючого законодавства та фактичних обставин, що склалися між сторонами. Зокрема, щодо розірвання договору. Дії ж позивача за первісним позовом свідчать про небажання врегулювати спір та про штучне збільшення своїх збитків, пов'язаних з орендою приміщення відповідачем за зустрічним позовом.

Виходячи з вищенаведеного та правової природи штрафних санкцій, враховуючи норми ст. 230 ГК України, відповідно до яких, штрафні санкції учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, господарський не вбачає підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій.

З огляду на вказане, господарський суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом у задоволенні вимог про стягнення з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія 32192,22 грн. штрафу.

Відповідно до норм ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічної позовної заявою покладаються на відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,34.44.49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити повністю державному підприємству "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія - позивачу за первісним позовом, в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 37 оренди нежилих приміщень та майна від 25.05.2007р., який укладено між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" та Кіровоградською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та додаткових угод до нього від 22.06.2007, від 01.10.2007 № 2, від 01.04.2008 № 3, від 01.05.2008 № 4, від 05.06.2008 № 5, від 15.07.2009 № 5, від 23.04.2010 № 6, від 14.12.2010 № 7, від 04.03.2011 № 8, від 01.12.2011 № 9, від 01.03.2012 № 9, від 01.11.2012 № 11, від 17.12.2012 № 12, від 01.04.2013 № 13.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс" до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.3, ідентифікаційний код 21616582), від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія (м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 82/40, ідентифікаційний код 26448548) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс" (м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71 , ідентифікаційний код 04618056) заборгованість по орендній платі в сумі 64 385,88 грн. та судовий збір в сумі 1 301,11 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 24.12.2013.

Суддя Т. В. Макаренко