Рішення № 36263653, 16.12.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3512/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Е.С.,

при секретарі Мочернюк В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1; відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради, ОСОБА_4, Відділу реєстраційної служби юстиції в Овідіопольському районі Одеської області, Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду вказаним позовом в якому просив: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_4; зобов'язати реєстраційну службу Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області скасувати державний акт на право власності виданий на ім'я ОСОБА_4 та зняти з реєстрації що зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів право власності на землю та на право постійного користування землею; зобов'язати відділ Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області скасувати державний акт на право власності виданий на ім'я ОСОБА_2 та зняти з реєстрації що зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів право власності на землю та на право постійного користування землею.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Представник Овідіопольської селищної ради в судовому засіданні позов визнав повністю.

ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволені відмовити.

Представник Реєстраційної служби Овідіопольського РУЮ позов не визнав, надав письмові заперечення.

Представник Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та свідків по справі, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Рішенням Овідіопольської селищної ради від 25.11.2011 року №353 ОСОБА_5 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Овідіопольської селищної ради площею 0,2760 га.

17 лютого 2012 року рішенням Овідіопольської селищної ради № 449-VI позивачу було передано безоплатно у власність та затверджена технічна документація на земельну ділянку площею 0,2623 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства.

16.01.2012 року позивачем була надана заява до ПП «ЮРЗЦ» щодо розробки технічної документації на земельні ділянки які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Документація уся виготовлена, але на ситуаційній схемі видно що частина земельної ділянки, яка належить позивачці перейшла до ОСОБА_4, тому гр. ОСОБА_4 отримала державний акт на землю а позивачці було відмовлено, тим самим порушивши права позивачки пов'язані з правом володіння земельною ділянкою

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Відповідно до п. 1.12 та 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. Складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам,організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, показали суду, що спірною частиною земельної ділянки безроздільно, понад п'ятдесят років, користувались мати позивачки а потім позивачка після смерті матері. При цьому межі земельної ділянки весь час були незмінними.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_4 підлягають задоволенню, оскільки Рішенням Овідіопольської селищної ради від 25.11.2011 року №353 ОСОБА_5 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,2760, згоди на вилучення 0,0137 га ОСОБА_1 не надавала, акт узгодження меж не підписувала, чим були порушені її права пов'язані з правом володіння земельної ділянки.

Позовні вимоги про зобов'язання відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області скасувати державний акт на право власності виданий на ім'я ОСОБА_2 та зняти з реєстрації що зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів право власності на землю та на право постійного користування землею не підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України", здійснення державної реєстрації, а також скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки віднесено компетенції Державної реєстраційної служби України. Для скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку позивач має право заявити відповідні вимоги до Державної реєстраційної служби України про зобов'язання останньої скасувати цю державну реєстрацію права власності на землю.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області скасувати державний акт на право власності виданий на ім'я ОСОБА_4 та зняття з реєстрації що зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів право власності на землю та на право постійного користування землею встановлено, що Реєстраційна служба у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, керується Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно», тощо.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зміни, якого набрали чинності з 01.01.2013 року) записи до Державного реєстру речових прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частиною 2 статті 26 Закону, передбачено скасування державної реєстрації прав. А саме, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 26.10.2013 року № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Пунктом 41 якого, визначено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав, - у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Тобто, скасування державної реєстрації прав відбувається лише після скасування рішення державного реєстратора, що також проводиться в судовому порядку. Оскільки державним реєстратором не приймалося рішення та не вносився запис про державну реєстрацію права власності на спірне майно до Державного реєстру прав на нерухоме майно, який діє з 01.01.2013 року, в даному випадку неможливо скасувати держану реєстрацію прав та внести відповідні записи до Державного реєстру прав.

Окрім цього, існує процедура прийняття і розгляду заяв про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про несення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на Нерухоме майно», згідно п. 2.1. якого, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав за наявності підстав, визначених п.п.2.14.2 п.2.1 Порядку, серед яких: державний реєстратор зобов'язаний відмовити у скасуванні запису Державного реєстру прав, якщо органом державної реєстрації прав, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна.

Керуючись чинним законодавством України, умовою необхідною для внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, є наявність запису про державну реєстрацію права у новому Державному реєстрі речах прав на нерухоме майно, який діє з 01.01.2013 року. Оскільки державним реєстратором не приймалося рішення про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею - 0,2760 га. по АДРЕСА_1, неможливо скасувати державну реєстрацію прав на вищевказане нерухоме майно за рішенням суду.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області в частині вилучення державного акту з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є такими що не відповідають вимогам чинного законодавства України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 103, 116 Земельного кодексу України, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст. ст. 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради, ОСОБА_4, Відділу реєстраційної служби юстиції в Овідіопольському районі Одеської області, Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності - задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_4.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, або отримання його копії.

Суддя: /Є.С.Козирський/