Рішення № 36263630, 20.12.2013, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/2756/13-ц

Провадження № 2/477/1270/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Федоровській Л.А.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

2 жовтня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, уточнивши яку, остаточно просила розподілити нажите нею та відповідачем у шлюбі майно, виділивши їй: телевізор LG-LCO TV/LEO вартістю 2500 грн., комп'ютер - 2000 грн., холодильник - 2000 грн., диван - 7000 грн., пральна машина - 2500 грн., тахта «Анна-2» - 700 грн., диван «Кубус» - 300 грн., кухонний гарнитур - 2000 грн., всього на суму 19000 грн.

Виділити відповідачу - автомобіль «Mitsubishi Lanser X» номерний знак НОМЕР_1 вартістю 100 тис. грн., цифрову камеру DCR- HC27E /HC28E - 1500 грн., цифрову фотокамеру Samsung EC-PL 150ZBPURU- 1500 грн., ноутбук - 4000 грн., всього на суму 107 000 грн.

В рахунок компенсації частини майна, що виділяється у власність відповідача, просила стягнуто з останнього на її корить 44000 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та пояснили про вищевикладене.

Відповідач ОСОБА_3 в своїх письмових запереченнях, які підтримав в судовому засіданні, вказав, що проти розподілу майна у спосіб вказаний позивачкою не заперечує, окрім вимог щодо розподілу автомобілю та сплати компенсації. Свої заперечення обґрунтовує тим, що вказаний автомобіль було придбано в 2008 році за гроші та для його рідного брата ОСОБА_5, який мешкає в Росії та користується вказаним автомобілем у своїх цілях під час перебування на території України. В червні 2013 року брат попросив його реалізувати вказаний автомобіль та повернути йому гроші, що він і зробив. В серпні 2013 року від продав вказаний автомобіль за 100 тис. грн., та гроші повернув братові, на підтвердження чого надав розписку.

Позивачка ОСОБА_1 вказані обставини заперечувала та пояснила, що вищевказаний автомобіль було придбано за їх спільні кошти, та за допомогою їх батьків, і використовувався у їх сім'ї. На даний час відповідач перебуває у фактичних шлюбних стосунках з іншою жінкою, на ім'я якої зареєстрував вищевказаний автомобіль, та разом користуються ним у власних цілях, чим порушують її права як співвласника цього майна.

Проти залишення цього автомобіля в користуванні відповідача вона не заперечує, але вважає, що має право на компенсацію частини його вартості.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, а також свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які пояснили, що їх сім'ї товаришували та в 2008 році вони разом святкували придбання вищевказаного автомобілю сторонами та останній використовувався ними, а не братом відповідача, також дослідивши письмові докази, в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 2001 року та мають неповнолітнього сина - ОСОБА_8, 2001 року народження (а.с. 8).

Шлюбні стосунки між сторонами було припинено та в провадженні цього ж суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

На підтвердження придбання, переліченого у позовній заяві майна, позивачкою надано товарні чеки, договір та гарантійні талони.

З переліком вищевказаного майна та його вартістю відповідач в судовому засіданні погодився, у зв'язку з чим, на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України, та враховуючи, що таке не суперечить інтересам чи правам інших осіб, суд вважає, що відсутня необхідність доказування цих обставин.

Щодо автомобілю, то згідно довідки-рахунку від 26 вересня 2008 року відповідачем дійсно було придбано автомобіль «Mitsubishi Lanser X» номерний знак НОМЕР_1 та зареєстрований на своє ім'я.

Згідно ч.3 ст.368 ЦК України та ст.60 СК України презюмується, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності (крім майна, зазначеного у ст.57 СК України).

До пояснень відповідача щодо придбання вищевказаного автомобілю за рахунок коштів його брата та для його користування, суд відноситься критично, та вважає, що надані ним виписка з переводу коштів, з яких лише 5 тис. доларів США було надіслано братом, а інші - сторонніми особами, нібито на прохання брата, а також надана ОСОБА_3 розписка в отриманні коштів за проданий автомобіль, не є доказами придбання вищевказаного транспортного засобу за рахунок чужих коштів, тим більше не може слугувати підставою виключення цього майна зі статусу та об'єкту спільного майна сторін, придбаного у шлюбі.

Більш того, суду не надано доказів щодо походження цієї розписки, в той час як позивачка заперечує факт вибуття автомобілю з користування відповідача та вказує про фактичне залишення цього майна у його новій сім'ї.

Як вказує позивака та проти цього не заперечував і відповідач, вказаний автомобіль придбаний під час їх спільного проживання, використовувався їх сім'єю у їх власних цілях більше п'яти років.

Відповідно до даних УДАІ УМВС України в Миколаївській області 30 серпня 2013 року вказаний автомобіль перереєстровано на власника ОСОБА_9.

Дії щодо відчуження вказаного автомобілю були здійснені відповідачем після припинення між ним і позивачкою шлюбних сосунків, та, проти чого не заперечує відповідач, без згоди його дружини - ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя та, за приписами ст. 60 СК України, презюмується статус такого майна як спільного сумісного.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Під час придбання вказаного транспортного засобу відповідач ОСОБА_3 перебував у шлюбі із позивачкою, проте, посилаючись на вищевказані обставини його придбання, не досяг із дружиною будь-якої домовленості з приводу прав відносно цього автомобілю, від'ємних від прав подружжя щодо майна, придбаного у шлюбі (спільного сумісного) ні письмово, ні усно.

За такого, суд вважає, що посилання відповідача на права відносно вказаного автомобілю та на кошти, одержані від його продажу, іншій особі безпідставні, і можливим застосування до цього майна положень Глави 8 Сімейного кодексу України.

Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верхового Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - вартість майна подружжя, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості під час розгляду справи. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Як вже зазначено, подружжя досягло згоди щодо вартості вищевказаного майна.

Суд також вважає доведеним статус придбаного відповідачем під час шлюбу із позивачкою автомобілю як спільного сумісного майна сторін, та здійсненого відповідачем відчуження вказаного майна без згоди іншого співвласника - ОСОБА_3

Таким чином, встановивши, що відповідач не бажає віддати половину з отриманих грошових коштів позивачці від продажу автомобіля, та з урахуванням рівності часток подружжя та бажання позивачки отримати грошову компенсацію своєї частки, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на її користь 1/2 частини грошової компенсації вказаного автомобілю.

Щодо вимог позивачки про проведення розподілу іншого майна (побутової техніки та меблі), то як встановлено в судовому засіданні та підтверджено поясненнями сторін, спору між ними щодо розподілу цього майна не існує. На даний час у користуванні кожного з них фактично перебуває майно, що вказане позивачкою для виділу відповідно їй та відповідачу.

За такого суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивачки з приводу розподілу цього майна та відсутньої необхідності у їх захисті.

Проте вирішуючи питання про розмір компенсації позивачці суд вважає необхідним врахувати вартість майна, що вже розподілено між сторонами, при цьому у користуванні позивачки перебуває майно на суму 19000 грн., а відповідача - на суму 7 000грн., та з урахуванням ст.70 СК України щодо рівності частин у спільному сумісному майні подружжя, вартості проданого автомобілю, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 компенсацію в сумі 44 тис. грн.

На підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним, стягнути з відповідача на користь позивачки понесені останньою судові витрати пропорційно до задоволених вимог, в сумі 521 грн. 29 коп.

Враховуючи, що позивачкою не висувалося вимог відносно вищевказаного автомобілю, та з огляду на права щодо цього майна його нинішнього власника, суд вважає необхідним скасувати прийняті щодо нього заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення суми компенсації за частину майна задовольнити частково.

В рахунок компенсації частини вартості автомобілю «Mitsubishi Lanser X» номерний знак НОМЕР_1 та з урахуванням вартості частини добровільно розподіленого між подружжям спільного майна, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову суму - 44 000 (сорок чотири тисячі) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 щодо розподілу іншого сумісного майна, а саме: телевізору LG-LCO TV/LEO, комп'ютеру, холодильника, дивану, пральної машини, тахти «Анна-2», дивану «Кубус», кухонного гарнітуру, цифрової камери DCR- HC27E /HC28E, цифрової фотокамери Samsung EC-PL 150ZBPURU та ноутбуку, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 521 грн. 29 коп.

Зняти заходи забезпечення позову у виді арешту автомобілю «Mitsubishi Lanser X» номерний знак НОМЕР_1, перереєстрованого 30.08.2013 року на № НОМЕР_2, накладені ухвалою суду від 20 листопада 2013 року.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.М. Семенова