Ухвала суду № 36263010, 19.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"19" грудня 2013 р. Справа № 817/3709/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Майора Г.І.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представник апелянта - не з"явився

представника позивача - Омельченка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" (далі ТОВ "Річ-Ойл") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного Управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.07.2013 року № 0003452342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.07.2013 року № 0003452342.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, які з"явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 634 від 21.06.2013 року та направлення №647/22-200 від 21.06.2013 року ДПІ у м.Рівному проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Річ-Ойл" з питань дотримання податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Уністрой" за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р., результати якої оформлено актом від 09 липня 2013 року № 500/22-200/37083187 (т.1 а.с.10-44).

За результатами перевірки, посадові особи податкового органу дійшли висновку, що позивачем порушено п.44.1 ст.44 розділу І, п.198.1, п.198.3, п.198,6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України до складу податкового кредиту віднесено ПДВ 2320394,00 грн. по безтоварним операціям з ТОВ "Уністрой" за березень 2013 року, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за березень 2013 року на суму 2320394,00 грн.

На підставі акту та матеріалів перевірки ДПІ у місті Рівному 22.07.2013 року відносно ТОВ "Річ-Ойл" винесено податкове повідомлення-рішення № 0003452342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2900493,00 грн., в тому числі 2320394,00 грн. основного платежу та 580099,00 грн. штрафної санкції (т.1 а.с.50).

ТОВ "Річ-Ойл" скористалося правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення та звернулося з скаргою до Головного управління Міндоходів у Рівненській області. Рішенням Головного Управління Міндоходів у Рівненській області № 200/10с/10-210/217 від 16.09.2013 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Рівному від 22.07.2013 року № 0003452342, а скаргу директора ТОВ "Річ-Ойл" - без задоволення (т.1 а.с.51-53).

Отримавши Рішення про результати розгляду скарги ГУ Міндоходів в Рівненській області № 200/10с/10-210/217, ТОВ "Річ-Ойл" оскаржило результати перевірки до Міністерства доходів і зборів України, рішенням якого від 09.10.2013 року № 12822/6/99-99-10-01-15 залишено скаргу ТОВ "Річ-Ойл" без задоволення (т.1 а.с.60-63).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства ґрунтуються на припущенні, що правочини, укладені, між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Уністрой", є нікчемними, здійснені без мети настання реальних наслідків.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Так, судом встановлено, що між ТОВ "Уністрой" та ТОВ "Річ-Ойл" був укладений договір субкомісії № 37/11-К від 20.11.2012 року, відповідно до якого ТОВ "Річ-Ойл" (Субкомісіонер) зобов'язується за дорученням ТОВ "Уністрой" (Субкомітента) за винагороду, від свого імені, але за рахунок Субкомітента здійснювати реалізацію через мережу автозаправних станцій нафтопродуктів, характеристики яких узгоджуються Сторонами у Додаткових умовах (т.1 а.с.72-74).

Згідно п. 2.1 Договору субкомісії № 37/11-К від 20.11.2012 року сторони даного договору визначили, що передача та приймання субкомісійних нафтопродуктів здійснюється на нафтобазах, вказаних Субкомітентом. Як вбачається з листа № 0112/У-6 від 01.12.2012 року ТОВ "Уністрой" повідомило, що приймання та передача субкомісійних нафтопродуктів буде відбуватися на ССНП в смт.Клевань вул.Мелещука, 8.

Додатковою угодою від 31.03.13 до Договору субкомісії від 20.11.12 за № 37/11-к сторони узгодили характеристики нафтопродуктів, а саме: бензин автомобільний А-92 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114199 в кількості 128.261 т. та бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114599 в кількості 200,533 т.

Акт прийому-передачі нафтопродуктів № 130331000000009 від 31.03.13 року підтверджує приймання-передачу нафтопродуктів, а саме: бензину автомобільного А-92 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114199 в кількості 128.261 т. та бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114599 в кількості 200.533 т., протягом березня 2013 року згідно договору субкомісії № 37/11-К від 20.11.2012 року (т.1 а.с.77).

Факт транспортування вищезазначених нафтопродуктів зі складу світлих нафтопродуктів в смт.Клевань вул.Мелещука, 8 на адресу автозаправних станцій ТОВ "Річ-Ойл" підтверджується, дослідженому в судовому засіданні, підписаному сторонами реєстру товарно-транспортних накладних до договору субкомісії № 37/11-К від 20.11.2012 року та самими товарно-транспортними накладними.

На безпідставність викладених в акті висновків перевірки вказує також звіт виконання зобов'язань за договором субкомісії № 37/11 від 20.11.2012 року від 30.04.2013 року, з якого вбачається, що ТОВ "Річ-Ойл" (Субкомісіонер) надав послуги з продажу комісійного товару, а саме: бензину автомобільного А-92 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114199 в кількості 128.261 т. та бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114599 в кількості 200.533 т., на суму 4 553 612.87 грн.

Крім того, як вбачається з листа ПАТ "Дніпронафтородукт" № 10/1403/01/10 від 14.03.2013 року, що надійшов на адресу ТОВ "Річ-Ойл", відповідно до укладених договорів зберігання, в тому числі у період з грудня 2012 року по березень 2013 року, ПАТ "Дніпронафтопродукт" надавало ТОВ "Уністрой" послуги зберігання нафтопродуктів. Відповідно до умов укладених договорів видача нафтопродуктів для ТОВ "Річ-Ойл" відбувалась за письмовими розпорядженнями ТОВ "Уністрой" з нафтобази в смт.Клевань вул.Мелещука, 8, Рівненського району.

З даного листа також вбачається, що ТОВ "Гед-Вілс" відповідно до договору № 3225 про надання послуг від 01.02.2013 року надає ПАТ "Дніпронафтопродукт" послуги з приймання, розміщення та відпуску нафтопродуктів (прийняті ПАТ "Дніпронафтопродукт" на зберігання) на нафтобазі. За вказаним договором ТОВ "Гед-Вілс" на нафтобазі розміщувало для ПАТ "Дніпронафтопродукт" нафтопродукти та за розпорядженням видавало останні.

Висновки контролюючого органу про незаконність включення 158 958,55 грн. до складу податкового кредиту за березень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "Уністрой" згідно Розрахунку № 37 від 31.03.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 17 від 28.02.2013 року, яке позивач отримав в лютому 2013 року, спростовується дослідженими в судовому засіданні додатковою угодою від 28.02.2013 року до договору субкомісії № 37/11-К від 20.11.2013 року, актом приймання-передачі нафтопродуктів № 130228000000017 від 28.02.2013 року, звітом виконання зобов'язань від 31.03.2013 року, реєстром товарно-транспортних накладних та товарно-транспортними накладними.

Фактичність транспортування ПММ підтверджується самим актом перевірки, згідно з яким підтверджено відшкодування ТОВ "Уністрой" для ТОВ "Річ-Ойл" автотранспортних витрат по комісійному товару за березень 2013 року, що підтверджується актом № 82/1 від 31.03.2013 року на суму 22 520,82 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3 753,47 грн. (арк. 11 акту перевірки) та за лютий 2013 року згідно акту № 58/1 від 28.02.2013 року на суму 29287,40 грн., в тому числі ПДВ - 4 881,17 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що податковим органом за місцем реєстрації ТОВ "Уністрой" підтверджено наявність всіх первинних документів по взаємовідносинам між ТОВ "Уністрой" та ТОВ "Річ-Ойл" за березень 2013 року та фактично підтверджено здійснення господарських операцій. Так, з довідки ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.07.2013 року № 3/224/32581996 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Уністрой" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за березень 2013 року та повноти їх відображення в податковому обліку" (арк. 37-40, 76) вбачається, що звіркою ТОВ "Уністрой" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами (в тому числі і ТОВ "Річ-Ойл"), їх вид, обсяг, якість та розрахунки (т.1 а.с.110-128). Вказана довідка надійшла до відповідача з супровідним листом ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.07.2013 року №8218/7/22-3 , у якому податковий орган просить не враховувати зазначену вище довідку від 10.06.2013 року № 97/224/325819996, яка стала підставою для проведення перевірки позивача та винесення оскарженого податкового повідомлення - рішення (т.2 а.с.67). Таким чином, ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відмовився від своїх попередніх висновків та підтвердив реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Уністрой" та ТОВ "Річ-Ойл" за березень 2013 року.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ "Річ-Ойл" та ТОВ "Уністрой" був також укладений договір поставки нафтопродуктів № 130-12/2012-П від 01.12.2012 року (т.1 а.с.65-67).

Відповідно до даного договору ТОВ "Уністрой" (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ "Річ-Ойл" (Покупця), а ТОВ "Річ-Ойл" зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов даного Договору.

Як вбачається з п.4.2 Договору № 130-12/2012-П від 01.12.2012 року товар поставляється покупцю партіями, в кількості та за ціною, визначеними Додатковими угодами на умовах: EXW- склад ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Додатковою угодою від 03.12.2012 року № 121203000000011 сторони визначили кількість та ціну Товару, а саме: бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду І класу В код товару згідно з УКТЗЕД 2710114599 кількості 325.083 т. за ціною 4525155,36 грн. в тому числі ПДВ 754192,56 грн.

Додатковою угодою від 24.12.2012 року № 121224000000022, сторони визначили кількість та ціну Товару, а саме: бензин автомобільний А-92 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114199 в кількості 120.592 т., дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194110 в кількості 252.239 т. та бензин автомобільний А-80 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114139 в кількості 3.678 на загальну суму 4582111,68 грн. в тому числі ПДВ 763 685,28 грн.

Як вбачається з листа від 03.12.2012 року № 0112/У-130 ТОВ "Уністрой" повідомило позивача, що нафтопродукти придбані згідно договору № 130-12/2012-п від 01.12.2012 р. знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Фактичне приймання - передачі нафтопродуктів підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, видатковими накладними від 03.12.2012 року № 121203000000011 та від 24.12.2012 року № 121224000000022.

Придбані нафтопродукти в ТОВ "Уністрой" згідно додаткових угод від 03.12.2012 року № 121203000000011 та від 24.12.2012 року № 121224000000022 були передані на зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" згідно договору зберігання № 0208/10-10 від 02.08.2010 року.

Належне виконання умов договору зберігання нафтопродуктів між ТОВ "Річ-Ойл" та ПАТ "Дніпронафторподукт" підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів від 31.12.2012 р, актом приймання передачі наданих послуг від 31.12.2012 року, протоколом узгодження ціни від 31.12.2012 року, рахунком - фактурою № 12196 від 31.12.2012 року та платіжним дорученням № 4075 від 30.01.2013 року.

Товарно-транспортні накладні форми № 1-ТТН (т.1 а.с.142-150, т.2 а.с.1-59), виписані відповідно до вимог Додатку 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України (затверджена наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1994 року №488/346), у сукупності з первинними бухгалтерськими, платіжними дорученнями про оплати за отримані ПММ (т.2 а.с.100-102) та іншими документами достовірно підтверджують факт транспортування придбаних у ТОВ "Уністрой" нафтопродуктів, зі складу світлих нафтопродуктів в смт.Клевань вул.Мелещука, 8 на адресу АЗС ТОВ "Річ-Ойл".

На суму придбаного товару в грудні 2012 року ТОВ "Уністрой" було сформовано податкову накладну за № 177 від 31.12.2012 року, яка була позивачем правомірно включена до податкового кредиту за березень 2013 року у сумі 1517877,84 грн. у податковій декларації від 22.04.2013 р. № 9022826905 та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2013 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що за змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженим митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Відповідно до п.189.4 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 Податкового кодексу України (тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін). При цьому дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і 198 ПКУ.

Податкові накладні № 18 від 31.03.2013 року на суму 643 557,37 грн., № 177 від 31.12.2012 року на суму 1 517 877,84 грн. та розрахунок № 37 від 31.03.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 17 від 28.02.2013 року на суму 158 958,55 грн. отримані від ТОВ "Уністрой" відповідають всім встановленим Законом вимогам, а тому правомірно включені до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Наявні в матеріалах справи зазначені вище первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Уністрой" згідно договору субкомісії № 37/11-К від 20.11.2013 та договору поставки № 130-12/2012-П від 01.12.2012 року, а товарно-транспортні накладні достовірно в сукупності з іншими представленими документами підтверджують фактичне транспортування нафтопродуктів на адресу АЗС позивача. Доказів спростування фактичного переміщення нафтопродуктів відповідачем ні в акті перевірки, ні в судове засідання не надано.

Поряд з тим, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань та його контрагентом.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарська операція позивача з контрагентом мала реальний характер, а податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку.

Надаючи правову оцінку відносинам сторін, суд з першої інстанції вірно виходив з того, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлено, що наявні в матеріалах справи договори, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, акт прийому-передачі, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що зазначені первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.07.2013 року № 0003452342, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обеженою відповідальністю "Річ-Ойл" вул.Соборна,442 Г,м.Рівне,33024

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023