Ухвала суду № 36262836, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 816/5081/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2013р. по справі № 816/5081/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

про стягнення переплати пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", в якому просив суд стягнути з відповідача переплати пенсії в сумі 2101,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку із наданням відповідачем довідки, що містить недостовірні відомості про заробіток для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1, виникла переплата пенсії в сумі 2101,15 грн., яка у відповідності до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" повинна відшкодовуватись страхувальником. Сума переплати пенсії відповідачем у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перерахована, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування шкоди.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (код ЄДРПОУ 05808735) на користь Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області суму переплати пенсії у розмірі 1 907,59 (одна тисяча дев'ятсот сім гривень 59 копійок) на р/р 25604306275 в філії Полтавського обласного АТ Ощадбанк м. Полтава, МФО 331467, код 22534541. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволення позову, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , ст.ст. 99, 100 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Представник відповідача надав письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, вирішивши клопотання представника, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки участь представника відповідача у судовому засіданні іншого суду, якому він віддав перевагу, не може слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в частині задоволених позовних вимог та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 16 серпня 2012 року по 17 серпня 2013 року УПФУ у м. Кременчуці Полтавської області проведено перевірку з питань обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 644 від 2004 року видану Публічним акціонерним товариством "АвтоКрАЗ" громадянину ОСОБА_1, який працював на підприємстві відповідача з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року.

В ході перевірки було виявлено розбіжності по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_1 між довідкою про заробітну плату та книгами по нарахуванню заробітної плати за 1991 - 1995 роки.

17 серпня 2012 року відповідачем гр. ОСОБА_1 видано нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за період з січня 1991 року по грудень 1995 роки № 2492.

Згідно вказаної довідки було здійснено перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 та встановлено переплату в сумі 3978,96 грн. Оскільки у добровільному порядку було відшкодовано лише заборгованість в сумі 1877,81 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в сумі 2101,15 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок надання недостовірних даних, покладено на страхувальника, як на особу, яка надала недостовірні дані.

Однак, з вересня 2012 року по листопад 2012 року, пенсія ОСОБА_1 виплачена у невірному розмірі з вини позивача, якому було відомо про порушення, виявлені за наслідками перевірки від 17 серпня 2012 року 2012 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого, зокрема, є призначення (перерахунок) пенсій, ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, визначено, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до положень статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Так, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства, організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних, документів, і відшкодовують її.

Надання відповідачем недостовірних даних у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1 від 2004 року № 644 призвело до переплати позивачем пенсії вказаній особі за період з січня 2004 року по листопад 2012 року на загальну суму 3978,96 грн.

Враховуючі вказані вище положення Законів обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок надання недостовірних даних, покладено на страхувальника, як на особу, яка надала недостовірні дані.

Таким чином, сума заборгованості відповідача, що виникла внаслідок переплати позивачем пенсії гр. ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню відповідачем, як страхувальником, яким видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, що містить недостовірні відомості.

Відповідно до п. 4 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, перерахунок раніше призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Судом встановлено, що позивачем виявлено порушення 17 серпня 2012 року, нову довідку про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії № 2492 надано до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області 17 серпня 2012 року. Таким чином, пенсія ОСОБА_1 повинна була сплачуватись у меншому розмірі починаючи з 01 вересня 2012 року, тобто з першого числа наступного місяця.

Згідно розрахунку управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління в Полтавській області від 30 липня 2013 року, встановлено переплата пенсії гр. ОСОБА_1 за період з 01 січня 2004 року по 31 листопада 2012 року, яка складає 3978,96 грн. Сума переплати пенсії гр. ОСОБА_1 за період з вересня 2012 року по листопад 2012 року становить 193,56 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Відповідач вважає, що підстави для пред'явлення вимог виникли в Пенсійного фонду в 2004 році, на дату оформлення документів для призначення пенсії та обґрунтовує це пунктом 32 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій - при прийманні документів, орган, що призначає пенсію здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів.

Дійсно, надані в 2004 році до Пенсійного фонду для нарахування пенсії ОСОБА_1 документи відповідали за кількістю, формою та змістом вимогам чинного пенсійного законодавства. Обов'язку проводити перевірку достовірності видачі кожної довідки про заробітну плату у Пенсійного фонду немає, а лише надано право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З дати проведення перевірки (17.08.2012р.) по 01.05.2013р. була утримана переплата пенсії в сумі 1877,81грн. Станом на 01.05.2013р. залишок становив 2101,15грн. і надходження коштів в погашення даної переплати припинилося.

Отже, з 01.05.2013р. в Управління ПФУ в Глобинському районі виникли підстави, що дають право суб'єкту владних повноважень на пред'явлення передбачених законом вимог в строки передбачені ст.99 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про відшкодування відповідачем суми переплати пенсії підлягають частковому задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 року по справі № 816/5081/13-а в частині задоволення позову прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2013р. по справі № 816/5081/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.