Постанова № 36262366, 17.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р.Справа № 815/6285/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицької Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірини Сергіївни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2013 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірини Сергіївни (надалі - відповідач, Реєстраційна служба), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації прав приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

- зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права приватної власності позивача на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані під літ. «д» «д1» загальною площею 80,6 кв. м., житловою площею 34,8 кв. м., під літ. «д» - навіс, під літ. «д1» - ганок, під літ. «е» - душ, під літ. «ж» - сарай, під літ. «з» - незавершене будівництво, №1-12,1 - спорудження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013 року за позивачем було визнано право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1. 04.04.2013 року позивач звернулася до Реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, однак, 29.04.2013 року відповідачем було відмовлено у державній реєстрації, у зв'язку з тим, що до зазначеної заяви не було додано документу який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Позивач вважає, що документом, який підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, та на підставі якого відповідачем повинна була бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно. За таких обставин позивач вважає, що у державного реєстратора прав на нерухоме майно не було підстав для відмови їй у державній реєстрації прав власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 04.04.2013 року подала до Реєстраційної служби заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяження для проведення державної реєстрації права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

До вказаної заяви позивач додала рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013 року у справі №509/270/13-ц та технічний паспорт житлового будинку та господарчих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.

29.04.2013 року Реєстраційною службою було прийняте рішення №20742090 про відмову у державній реєстрації права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем, у зв'язку з тим, що позивачем не надано документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013 року у справі №509/270/13-ц за позовом ОСОБА_5 до Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування визнано за позивачем, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що залишився після смерті померлої ОСОБА_7. Зазначене рішення набрало законної сили 02.04.2013 року.

Також судом першої інстанції було встановлено, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15.02.2013 року самовільне переобладнане нерухоме майно відповідає діючим в Україні будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним нормам та стандартам, та не порушує прав третіх осіб.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що оскільки судовим рішенням було визнано право власності позивача на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації її прав на зазначене майно.

Колегія суддів не може погодитись з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч.7 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок).

Відповідно до п.7 Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно п.10 Порядку заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 46 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав, зокрема: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів приходить до висновку, що для державної реєстрації прав на новозбудоване чи реконструйоване нерухоме майно заявник зобов'язаний надати органу державної реєстрації документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Також колегія суддів зазначає, що п.9 роз.V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Отже, для самочинно переобладнаних житлових будинків діє особливий порядок прийняття в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 є наявні самочинно збудовані у 1997 році об'єкти нерухомості, що не заперечується позивачем.

Таким чином, державна реєстрація за позивачем прав власності на самочинно збудовані об'єкти можлива після введення цих об'єктів в експлуатації відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Щодо посилання суду першої інстанції на наявність рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013 року у справі №509/270/13-ц, яким за позивачем визно прав власності на вищевказані об'єкти нерухомості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», право власності на новостворене нерухоме майно, виникає з моменту завершення будівництва; якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації - з моменту прийняття його до експлуатації; коли ж право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту такої реєстрації. Суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво, узгоджувати забудови.

Отже, колегія суддів зазначає, що визнання за позивачем в судовому порядку прав власності на вищевказані об'єкти нерухомості не звільняє позивача від процедури введення їх експлуатацію як самочинно збудованих.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що державний реєстратор при прийнятті оскаржуваного рішення діяв правомірно та відповідно до норм чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустився порушення норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року - скасувати, винести по справі нову постанову, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволені позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 грудня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька